Веб-бібліотека - головна сторінка


Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення:

Роль і значення мови в суспільному житті. Українська мова серед інших мов світу. Функції мови. Мовна норма. Функціональні стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль. Мова документів. Загальні вимоги до укладання та оформлення. Документ та його функції. Критерії класифікації документів. Вимоги до укладання та оформлення документів. Оформлення сторінки. Текст і його оформлення. Скорочування слів і словосполучень. Стандартизація ділового тексту. Реквізити ділових паперів. Дата. Індекс. Заголовок до тексту. Адресат. Гриф затвердження. Резолюція. Віза. Підпис. Терміни та їх місце в діловому мовленні. Професійна лексика. Використання неологізмів та запозичень. Документування в управлінській діяльності...

Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи / За ред. Волошина І. М: Теоретичні аспекти розвитку сільського туризму. Основні види та форми розвитку сільського туризму. Світовий досвід розвитку сільського туризму. Рекреаційний потенціал сільського туризму. Роль культурно-пізнавального потенціалу в розвитку сільського туризму. Територіально-просторові ресурси сільського туризму. Організація та планування сільського туризму. Історичні передумови становлення та організаційно-законодавче забезпечення у сфері сільського туризму України. Стратегічне планування сільського туризму. Маркетинг послуг гостинної садиби. Технологічні основи гостинності. Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів. Організація праці менеджера...
Хоменко І.В. Логіка для юристів: Визначення логіки як науки. Історичні етапи розвитку логічного знання. Міркування і його структура. Правильні та неправильні міркування. Поняття про логічну помилку. Логічна форма міркування. Визначення логічної форми. Формалізована мова. Метод формалізації. Основні компоненти логічної форми міркувань. Значення логіки для юристів. Контрольні запитання і вправи. Семіотичний характер логіки. Поняття про знак. Види знаків. Семіотика як наука про знаки. Структура знакового процесу. Структура значення знака. Типові логічні помилки. Структура значення знака і специфіка мови права. 6. Виміри і рівні знакового процесу. Контрольні запитання і вправи. Логічний аналіз понять. Загальна характеристика поняття. Структура поняття. Види понять...
Давиденко Г.Й. Історія зарубіжної літератури XX століття: Французька література. Екзистенціалізм у французькій літературі. Ж. П. Сартр, А. Камю. Модерністська проза початку XX століття. Розвиток німецької драматургії. Б. Брехт. Тема війни у німецькій літературі XX століття. Е. М. Ремарк, Г. Белль. Філософське підґрунтя творчості Томаса Манна. Австрійська література XX століття. Р.-М. Рільке, П. Целан, Ф.Кафка. Англійська література. Новітня англійська література. Т. Еліот, У. Голдінг. Норвезька література. Г. Ібсен, К. Гамсун. Американська література. Джек Лондон. Ернест Міллер Хемінгуей. Особливості розвитку літератури США. Г. Лонгфелло, О' Генрі, Т.Драйзер. Латиноамериканська література. Г. Марксе. Література Сходу. Японія. Китай. Роман - антиутопія XX ст...
Горгашич В. О. Морфологія української мови: Поняття про граматику. Граматичне значення. Граматична форма. Граматична категорія. Об'єкт і предмет морфології. Частини мови і принципи їх класифікації. Система частин мови за В. Виноградовим. Проблема поділу слів на частини мови в сучасному мовознавстві. Самостійні частини мови. Іменник. Загальна характеристика іменника як частини мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Іменники конкретні і абстрактні. Іменники загальні і власні. Іменники предметні і речовинні. Іменники збірні і одиничні. Морфологічні ознаки іменника. Категорія істот і неістот. Категорія роду іменника. Засоби вираження категорії роду. Граматичний і семантико-граматичний рід іменників. Класифікація іменників за родами. Рід абревіатур...

ЖИЗНЕННАЯ ПОЗИЦИЯ

- направленность жизнедеятельности личности, ее т. эр. относительно своего места и роли в общественной жизни (в отличие от социального статуса, положения). В нравственном плане Ж. п.-система поведения личности, определяемая ее убеждениями, идейностью, совестью. Позиция человека по любому общественно значимому вопросу является Ж. п. постольку, поскольку она отвечает объективной логике развития социальной действительности, отражает расстановку реальных социальных сил, воздействующих на это развитие. Критерий истинности, правильности той или иной Ж. п. - ее соответствие прогрессивным тенденциям развития об-ва, интересам передовых социальных сил. Чтобы определить Ж. п. людей, надо, по словам В. И. Ленина, выяснить, "какой социальной обстановкой и как именно обусловливаются их действия" (т. 1, с. 430). Ж. п. - один из важнейших признаков личностного развития индивида, определения его места в историческом процессе. Становление личности есть в то же время сознательный выбор человеком той или иной Ж. п. (Выбор моральный). Содержание личного выбора определенной Ж. п. в конечном счете обусловлено идеалами и ценностями об-ва, класса или социальной группы, к к-рым данная личность принадлежит. Но это не умаляет роли самого субъекта, личности в определении своего отношения к миру. Жизнь и деятельность В. И. Ленина - пример и образец сознательно сделанного выбора и последовательного осуществления активной Ж. п, личности. Ж. п. есть выражение такой социальной активности человека, к-рая зиждется на идейной определенности и принципиальности, предполагает общественную сознательнрсть. Активность Ж. п. выражается и мировоззренчески -в заинтересованном, пристрастном, партийном отношении к идеалам, целям, теоретическим установкам об-ва, класса, и поведенчески, характеризуя последовательность, принципиальность и мужественность в отстаивании человеком своих взглядов, убеждений, в реализации их на деле. Поэтому Ж. п. следует четко отличать от делячества, "хватки", хитроумного приспособленчества (выбора чьей-то стороны или т. зр. по соображениям эгоистического интереса, расчета, выгоды). Нравственной основой активной Ж. п. является принцип единства слова и дела, выражающийся в стремлении человека реализовать общественный, в т. ч. и нравственный, идеал на практике. Соответствие, слияние теории и практики, единство чувства, мысли и действий, когда за людей можно ручаться, говорил В. И. Ленин, что "они ни слова не возьмут на веру, ни слова не скажут против совести" (т. 45, с. 391),-важнейшее условие действенности избранной массами или личностью Ж. п. Активной Ж. п. противостоит позиция пассивная, когда человек встает на т. зр. стороннего созерцателя, нейтрального наблюдателя, руководствуясь принципом "моя хата с краю". В моральном смысле такая пассивность тождественна равнодушию, нередко питающему предательство, ренегатство. Особый случай отхода от активной Ж. п. - расхождение между словом и делом, свидетельствующее о декларативном, формальном характере убежденности человека, а иногда и о моральном лицемерии. Коммунистической нравственности чужда общественная и личная пассивность во всех ее видах; исключение составляют лишь те особые случаи, когда пассивность выступает своеобразной формой активности (напр., в условиях буржуазной демократии сознательное уклонение от голосования на выборах, не дающих альтернативы, и т. п.). Огромное нравственное значение имеет борьба против морального инфантилизма, безынициативности и бездеятельности, против социального самодовольства, упоения успехами, несамокритичности, против идейных шатаний, уступок в принципиальных вопросах.