Веб-бібліотека - головна сторінка


Пазенок B.C., Федорченко В.К. Філософія туризму:

Філософія туризму. Осмислення феномена туризму в європейській історико-філософській традиції. Гуманістична функція туризму. Антропологія туризму. Етика туризму. Соціо-інтегративна сутність туризму (соціально-філософський та праксеологічний аспекти). Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин. Туристська діяльність як чинник глобальної синергії культур. Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур. Соціологія туризму. Філософський аспект паломницького (релігійного) туризму в Україні. Туризм і політологія. Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі. Необхідність туризмології. Філософія туризмології...

Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Теоретичне підґрунтя та об'єктивна основа визначення ціни товару. Механізм формування ринкової ціни товару (послуги), роль і функції ціни. Базова стратегія конкуренції та її вплив на формування ринкових цін. Стратегія зниження ціни продукту. Стратегія диференціації продукту. Стратегія сегментування ринку. Сутність стратегії нововведень. Сутність стратегії швидкого реагування на потреби ринку. Систематизація та класифікація цін на товари і послуги споживчого ринку. Загальні ознаки класифікації цін. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності. Характеристика комплексного туристичного продукту та послуг гостинності...

ЖАРИТЕ (MARITAIN) Жак

(1882-1973) - фр. католический философ, представитель неотомизма. Изучал философию в Сорбонне у Бергсона (против к-рого вскоре выступил). Много лет жил и работал в США. С религиозных позиций критикует буржуазное об-во, производящее и воспроизводящее отношения, опустошающие человека и приковывающие его к земным интересам, что мешает ему думать о боге. М. выступает за возврат к средневековью, к-рый он понимает не как попятный путь, а как путь. ведущий вперед. Критика капитализма носит у М. скорее апологетический, чем разрушительный характер: он хотел бы "подправить", "улучшить" существующий капиталистический мир. Кризис совр. мира, культуры и цивилизации М. усматривает в ослаблении веры, в потере религиозности. Вслед за Фомой Аквинским М. провозглашает религиозную мораль вечной и самой совершенной, поскольку она якобы очищает человека, обращает его дела и мысли к богу. Именно религиозная мораль, согласно М., способствует подлинному прогрессу - всеобщей "спиритуализации". Истинная свобода человека, по М., заключается в установлении все более тесного контакта с богом, а для этого он должен строго и неукоснительно соблюдать нормы и правила религиозной морали. Только следуя ее предписаниям, человек может достигнуть вечного блаженства, индивидуального бессмертия и божественной благодати. Этика М. носит абстрактный, внеисторический характер. Это в полной мере относится и к его теории "интегрального гуманизма". Однако против прогрессивных революционных действий М. считает возможным применять конкретные меры подавления, поскольку такие действия стремятся нарушить основы жизни в существующем об-ве. Это еще раз доказывает, что религиозная мораль, теоретиком к-рой являлся М., по своему содержанию носит апологетический характер и призвана защищать интересы эксплуататорских классов. Осн. работа М. по проблемам этики: "Антимодерн" (1922).