Веб-бібліотека

Матвієнко В. Я. Соціальні технології:

Вступ до теорії соціальних технологій. Соціалізація як неодмінна умова реалізації соціальних технологій. Сучасні тенденції суспільного розвитку. Основні поняття соціалізації. Людина в процесі соціалізації. Середовище соціалізації. Соціальні системи і процес соціалізації. Соціальний процес - предмет технологізації. Основні теоретичні принципи побудови соціальних технологій. Соціальні технології як частина соціальних стосунків. Класи і типи соціальних технологій. Технології влади. Суспільство і держава. Проблеми взаємодії громадянського суспільства і держави. Політична система як ціле. Політична влада. Суть і способи функціонування політичної влади. Механізм реалізації політичної влади. Технологія демократичних виборів...

Курило Т.В. Митне право України: Загальні положення митного права. Історичний розвиток митного права в Україні. Митна політика України. Митні органи України. Тарифне та нетарифне регулювання в митному праві. Митні платежі. Митна вартість товарів та методи її визначення. Митні режими. Поняття та зміст митного режиму. Характеристика митних режимів. Митне оформлення та декларування товарів. Класифікація товарів при митному оформленні. Документи для проведення митного оформлення. Вантажна митна декларація (ВМД). Основні етапи митного оформлення товарів. Декларування товарів. Діяльність митного брокера. Товари, які не підлягають пропуску через митний кордон України. Митне оформлення зовнішньоекономічних операцій. Контракт як документ необхідний для митного оформлення вантажів...
Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів / За заг. ред. проф. Г. В. Щокіна: Проблеми і тенденції змін світової освіти й Україна. Як і чому змінюється світова освіта. Тенденції змін європейської школи і світові стандарти середньої освіти. Кілька загальних тенденцій змін європейської і світової школи. До проблеми освітніх стандартів і визнання шкільних атестатів. Найхарактерніші тенденції розвитку закордонної вищої освіти (системні процеси). Темп і межі розширення масштабів. Тенденція подовження обов'язкової освіти після школи. Тенденція урізноманітнення закладів вищої освіти. Тенденція розширення завдань закладів вищої освіти. Створення і розвиток нових університетів та інших ВЗО...
Карпіловська С.Я. та ін. Основи професіографії: Теоретичні основи професіографії. Професіографія та її місце в системі професійної орієнтації населення. Класифікація професій. Методичні основи професіографії. Методи професіографії. Опитувальні листи для виявлення професійно важливих якостей спеціалістів. Професії типу "людина - людина". Загальна характеристика типу професій. Професіограма контролеракасира. Професіограма медсестри широкого профілю. Професіограма вихователя дитячого садка. Професії типу "людина - техніка". Загальна характеристика типу професій. Професіограма наладчика. Професіограма водія (на матеріалі дослідження праці водія міського транспорту). Професіограма токаря...
Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура XX століття: Світосприйняття людини XX століття і характерні риси культури цього часу. Формування нової картини світу та ідеалу особистості в XX ст. Особливості художньої культури XX ст. Нове в художній мові авангарду. Париж - батьківщина авангарду. Вплив примітивізму на мистецтво авангарду. Значення примітивізму для розвитку авангарду. Анрі Руссо - засновник примітивізму. Примітивізм в українському мистецтві. Фовізм - початок відходу від принципів класичного мистецтва. Основні принципи фовізму. Анрі Матісс - теоретик і відомий художник фовізму. Кубізм - нова ера в живописі. Нова концепція станкового живопису в кубізмі. Три періоди розвитку кубізму. Значення кубізму для розвитку мистецтва XX ст...
Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Моральні цінності в сучасному світі. Що таке етика. Етос і мораль. Етика як філософська наука. Завдання науки етики. Мораль як соціальний феномен. Попереднє зауваження. Мораль і проблема її соціальної детермінації. Первісні форми регуляції людської поведінки. Процес виокремлення моралі. Мораль та інституційна регуляція. Мораль і право. Мораль і звичай. Мораль і спільноти. Універсальність і спільнотність у системі етичних пріоритетів. Мораль і соціальна диференціація суспільства. Етичні проблеми національних відносин. Загальнолюдське в моралі. Чи існує прогрес у царині людської моральності. Поняття і структура моральної свідомості. Місце моральної свідомості в системі моралі (Порядок дальшого викладу)...

ЗЕРНОВ Николай Михайлович (1898-1980)

- философ, богослов-экуменист, историк рус. религ. Возрождения 20 в., литератор. В 1917 3. поступил на мед. фак-т Моск. ун-та.
В 1921 семья Зерновых, застигнутая революцией на Кавказе, покинула Россию; в Сербии 3. окончил богослов. ф-т Белград, ун-та (1925); в 1925 переехал в Париж; в 1925-32 - секретарь экуменич. Рус. студенч. христ. движения. Первый редактор "Вестника РСХД" (1925-29). С 1930 изучал философию в Оксфорде. Д-р философии (1932). В 1936 получает англ. подданство. 1934-47 - секретарь и вице-председатель Англо-Православного содружества св. Албания и преп. Сергия Радонежского, одной из самых деятельных неофиц. организаций, работавших по сближению вост. и зап. христиан. В эти годы много ездил по богословским колледжам Англии с лекциями о рус. православной церкви. Впечатления о поездках публиковал в журн. "Соборность" (1945, N 33; 1946, N 34). Его книги "Москва - Третий Рим" (1937). "Церковь вост. христиан" (1942), "Три рус. пророка. Хомяков, Достоевский, Соловьев" (1944), "Русские и их церковь" (1945) выдержали несколько изданий. В 1953-54 3. - принципал первого Университетского колледжа древней христ. церкви Юж. Индии (Траванкор); 1956-67 проф. богословия в амер. ун-тах в Дрю (Нью-Джерси), Айове, Дюке (Сев. Каролина). В 1959 усилиями 3. и его жены в Оксфорде был основан экуменич. центр - дом св. Григория и св. Макрины.
Вклад 3. в летопись судеб русской эмиграции - трилогия "На переломе: Три поколения одной моек. семьи (Семейная хроника Зерновых 1812-1921)" (1970); "За рубежом: Белград-Париж-Оксфорд (Хроника семьи Зерновых) 1921-1972" (1973); "Закатные годы: Эпилог хроники семьи Зерновых" (1981), где собраны воспоминания восьми членов семьи 3.
На Западе для 3. остро встала проблема взаимоотношений России с Европой: кто такие русские? Где корни рус. культуры? В европ. гуманизме, выросшем на почве христианства, в "визант. симфонии" Церкви и гос-ва, в степях Евразии или они самобытны? 3. писал о свойственном русским особом призвании, захватившем воображение народа в эпоху Московского царства. Москва становится "Третьим и последним Римом", мессианство окрашивает гос. и религ. жизнь. В 19 в. идут острые споры о путях России, достигающие уровня пророч. прозрений накануне падения империи. Революция показала, что рус. народ одержим идеей мессианства. Коммунистич. утопия, казавшаяся похожей на учение Церкви о новом небе и новой земле, нашла отклик у духовно незрелых масс народа, не сумевших распознать ловкую демагогию нового учителя, использовавшего огромный потенциал смешанной с суевериями веры народа для захвата власти путем лжи и насилия.
3. стал сознат. членом Церкви во время "красного террора". В дни молодости был убежден, что зап. христиане утратили чистоту веры, лишь православные, особенно русские, хранят подлинное апостольское предание и приобщены к полноценным таинствам. Испытывая "сознание вины и ответственности за грех потери единства", 3. посвятил свою жизнь работе на экуменич. поприще. В рус. православии нашел глубокое ощущение Вселенскости Церкви, стимулирующее деятельность по сближению христиан. Он считал возможным экуменизм только при укорененности в своей традиции.
Каждый народ по-своему воспринял христианство. Церковь раскрыла себя в одних странах стройностью своей организации, в других - ученостью своего богословия, в третьих - высокой нравственностью и миссионерской ревностью своих членов. В России, как считает 3., Церковь привлекла народную любовь святостью избранных - подвижников, праведников, юродивых, явивших пресветлый лик Христов. Но каждая поместная Церковь нуждается в общении с другими. Гл. проблемы христианства в России связаны с его многовековой изоляцией, многие недостатки рус. церковности 3. объясняет отсутствием общения православных с другими христианами. Накануне "катастрофы революции" в России началось небывалое возрождение православия, обещавшее обновить духовную жизнь всего народа. Однако на Церковь обрушилась лавина ленинизма и почти погребла ее, но произошло чудо - Церковь выжила.
3. сыграл важную роль в истории СХД и церковном пробуждении рус. эмиграции. Он оказал благотворное воздействие на зап. христиан, особенно англикан, как религ. просветитель-экуменист, традиции к-рого продолжены совр. рус. религ. мыслью (о. Александр Мень и Др.).
Соч.: Вселенская церковь и русское православие. Париж, 1952; Orthodox Encounter. L., 1961; The Russian Religious Renaissance of the XX century. L., 1963; Рус. писатели эмиграции: Биогр. сведения и библиография их книг по богословию, религ. философии, церковной истории и православной культуре, 1921-72. Сост. Н.М. Зернов. Бостон, 1973; Русское религ. Возрождение XX в. Париж, 1974; 1991: The Russians and their Church. L., 1978.
Лит.: Андреев Н. О семейной хронике Зерновых // Новый журнал. N.Y., 1973. № 111.
Т.Н. Красавченко


© 2009-2020  lib.ltd.ua