Веб-бібліотека - головна сторінка


Аболіна Т. Г. Етика:

Предмет і завдання етики. Етика як філософська теорія моральності. Предмет етики й особливості етичних знань. Актуальні проблеми етики та їх значення для розв'язання загальнолюдських проблем. Основні етапи й напрями розвитку етики. Періодизація історії етики. Етична проблематика марксистської філософії. Основні лінії розвитку вітчизняної етичної думки. Типологізація етичної думки. Походження та історичний розвиток моралі. Значення філософсько-етичного дослідження процесу походження та розвитку моралі для духовно-морального самовизначення людини. Особливості морального життя в умовах первісно-родової общини. Історичне виділення моралі у сферу вільного вибору особистості між добром і злом...

Лубський В.І. Релігієзнавство: Релігієзнавство як наука. Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій. Основні теорії походження релігії. Філософія релігії. Психологія релігії. Соціологія релігії. Визначення релігії. Футурологія релігії. Характеристика релігій світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Хеттська релігія. Фрігійська релігія. Сирійсько-фінікійська релігія. Халдейська релігія. Іудаїзм. Релігії Індії. Ведична релігія. Брахманізм. Індуїзм. Релігії Китаю. Конфуціанство. Даосизм. Синтоїзм. Зороастризм. Джайнізм. Сикхізм. Брахманізм. Релігія античного світу. Світові релігії. Буддизм. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму. Християнство. Християнське віровчення...
Бедь В. В. Юридична психологія: Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загальнопсихологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...
Шепітько В. Ю. Психологія судової діяльності: Вступ до психології судової діяльності. Поняття психології судової діяльності та її закономірності. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток наукових основ психології судової діяльності. Методи психології та можливості їх застосування у правозастосовчій практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Психологія особистості в судовій діяльності. Поняття про особистість. Структура психічних властивостей та їх характеристика. Емоції і почуття. Психічні стани. Психологія судді. Поняття професіографії та професіограми. Професійна деформація та шляхи її усунення. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка...

ЗЕМЕЛЬНАЯ ГЕРАЛЬДИКА

- раздел геральдики, изучающий гербы территориального происхождения. В Западной Европе земельные гербы появились в XI-XII вв. и трансформировались из родовых, личных. Получая герб - или его часть - бывшего владельца, европейский город приобретал определенную самостоятельность; для России такая тенденция была не характерна. С другой стороны, в гербы городов вводились элементы, отражавшие их историческую, хозяйственную, географическую специфику. Земельная геральдика использовалась прежде всего в тех случаях, когда необходимо было подчеркнуть права на определенную самостоятельность. Российская земельная геральдика дифференцировалась на старые гербы, представлявшие трансформацию прежних печатей: всадник-копьеносец Москвы, крылатый змей Казани, медведь Ярославля; сложившиеся в период пребывания города вне пределов России; новообразованные населенные пункты. Первым русским земельным гербовиком являлась "Большая Государственная книга, или Корень российских государей" - Титулярник,  - включавшая изображения 33 гербов земель, названия которых входили в царский титул. Окончательная трансформация земельных эмблем в гербы завершилась при Петре I. По поручению императора составлением гербов и их систематизацией ведал видный геральдист итальянец Ф. Санти. Дальнейшая разработка земельной геральдики мотивировалась административными реформами в России во второй половине XVIII - начале XIX в. С 1778 установилось правило помещать в гербы уездных городов элементы или всю композицию губернского центра; оно не распространялось на "старые" гербы, геральдику Прибалтики и Великого княжества Финляндского, не соблюдалось для ряда других территорий. Двуглавый орел включался в земельную геральдику местностей, связанных с пребыванием императора (Гатчина, Павловск), городов военного ведомства (Вознесенск, Елизаветслад, Новогеоргиевск, Новомиргород, Ольвиополь, Умань), вновь присоединенных территорий (Бессарабской, Кавказской, Каспийской обл., Волынской и Грузино-Имеретинской губ., Могилевского и Полоцкого наместничества). Широкомасштабную работу по унификации земельной геральдики провел управляющий гербовым отделением Сената Б. В. Кене. Статус гербов дифференцировался им по фигурации корон: для столиц и губерний - имперская, для древнерусских городов - царская шапка, для уездных - трехзубцовая башенная корона. По окружавшим щит ветвям или колосьям определялась хозяйственная специфика города. За щитом столиц помещались скипетры, крепостей - штандарты, портов - якоря, горнодобывающих местностей - молотки. За период 1858-1878 геральдической деятельности Б. В. Кене новые гербы были созданы для 59 губерний и 14 областей. Политический подтекст имела земельная геральдика для присоединенных к России территорий (например, процесс изменения гербов польских губерний и городов). Описания и рисунки учрежденных гербов вносились в Полное собрание законов Российской империи. Источ.: Сахаров И. П. Записки о русских гербах. СПб., 1856; Гербы губерний и областей Российской империи. СПб., 1880; Сперансов Н. Н. Земельные гербы России XII-XIX вв. М., 1974; Соболева Н. А. Российская городская и областная геральдика XVIII-XIX вв. М., 1981; Он же. Старинные гербы российских городов. М., 1985.