Веб-бібліотека - головна сторінка


Медведєв В. С. Кримінальна психологія:

Кримінальна психологія у системі психології та правознавства. Предмет і пріоритетні завдання кримінальної психології. Зв'язок кримінальної психології з іншими науками. Історія розвитку кримінальної психології. Злочинність як кримінально-психологічне явище. Кримінально-психологічна характеристика злочинності. Психологічні особливості окремих видів злочинності. Психологічний механізм злочину. Кримінально-психологічні ознаки злочину. Мотив у психологічному механізмі злочину. Типові криміногенні мотиви. Особистість як суб'єкт злочину. Кримінально-психологічний портрет особистості. Акцентуація характеру та особистості. Типологія особистості як суб'єкта злочину. Психологічні портрети типів злочинної особи...

Конфліктологія / За ред. В. М. Петюха: Сутність конфлікту та його характерні риси. Кінцеві та проміжні цілі. Визначення конфлікту. Конфліктна ситуація та інцидент як передумови виникнення конфлікту. Характерні ознаки прояву конфлікту. Об'єктивні й суб'єктивні складові конфліктної взаємодії. Межі поширення конфлікту. Види та типи конфліктів. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації. Причини й наслідки конфліктів в організації. Кінцеві та проміжні цілі. Типові причини виникнення конфліктів в організації. Функції конфліктів і їхня спрямованість. Вплив конфлікту на соціальне оточення та його учасників. Позитивні наслідки конфліктів. Негативні наслідки конфліктів...
Возняк М. С. Історія української літератури. Кн. 2: На руїнах українського національного життя. На чужу службу. Занапащення українського православ'я. Від одної богослужебної до одної літературної мови. Шкільна справа. Мандрівні дяки. Чернець-мандрівець Климентій і його вірші. Чверть століття у мандрівках. Перемога релігійної унії в Західній Україні. Йосип Шумлянський. Поет шляхтич-хлопоман кінця XVII ст. Українські елементи у польському письменстві. Українська світська пісня в польських виданнях. Українська пісня в московських виданнях. Той, що його світ ловив, та не спіймав. Твори Грицька Сковороди. Філософія Сковороди. Іскри вогню в попелищі Східної України. Унія як національний чинник у Західній Україні. На узбіччі. В обороні красної літератури...

Закон и программа

(от греч programma - предписание) категории, отражающие характер организации отношений между сущими. З. есть объективное  отношение, необходимо повторяющееся в определенном корреляте. Общая формула закона такова: C--(A--B), где С - определенные условия, А и В - сущие, находящиеся в определнном отношении, -- знак "если..., то...). Например, если имеет место нормальное давление, то вода кипит при температуре 100 градусов. Законы делятся на динамические - необходтимо действующие для каждого элемента определенного множества, и статистические - необходимо действующие для множества в целом, но с определенной вероятностью - для каждого из его элементов. В определение З.обычно включают также признак существенности, но забывают добавить, что этот критерий относителен. Так, выработанный у данной собаки условный рефлекс (если раздался звонок, начинается выделение слюны), конечно, не является законом поведения живых существ (таковым является общая формула условного рефлекса), но для поведения этой собаки такое отношение становится законом. Употребив выражение "становится законом", мы вышли на очень важную проблему, попыткой решения которой выступает сопрягаемое нами с понятием З. понятие П. (раньше мы употребляли менее удачный термин "реакция", хотя и термин П. тоже не совсем удовлетворяет). Но что стоит за этим термином? В примере с условным рефлексом мы видим, что ставшее законом в поведении данной собаки было воплощением замысла, информационной программы исследователя. Но информация и ссамоорганизация являются всеобщими атрибутами бытия. Законы природы в известной нам вселенной возникали вместе с её эволюцией, начавшейся с момента Большого взрыва. Были ли они результатом стечения объективных обстоятельств или результатом саморганизации (реализации информационных программ тех или иных сущих)? Или были спроектированы неким суперсубъектом? Мы этого пока не знаем, но все три предположения имеют право на существование. В З. проявляет себя объективная реальность, в П. - субъективная реальность. Таким образом, З. и П. конкретизируют взаимодополнительность названных видов бытия. - Сагатовский В.Н. Основы систематизации всеобщих категорий. Томск. 1973. С. 349-360; его же. Философия развивающейся гармонии (философские основы мирорвоззрения) в 3-х частях Ч.2: Онтология. СПб. 1999. С. 136-142.