Веб-бібліотека - головна сторінка


Муромцева Ю.І. Демографія:

Демографія. Предмет і методи дослідження. Об'єкт і предмет демографії. Методологічні засади демографії. Міжпредметні зв'язки демографії. Джерела даних про населення і демографічні процеси. Переписи населення. Вибіркові обстеження населення. Поточний статистичний облік населення. Чисельність населення та його склад. Абсолютна чисельність населення. Середня (середньорічна) чисельність населення. Статево вікова структура населення. Шлюбно-сімейна структура населення. Динаміка чисельності та складу населення України. Смертність і тривалість життя населення. Епідеміологічний перехід. Показники рівнів і структури смертності. Динаміка смертності й очікуваної тривалості життя в Україні. Народжуваність і репродуктивна поведінка...

Аляєв Г.Є. та ін. Лекції з релігієзнавства: Предмет релігієзнавства. Релігія і суспільство. Особливості релігієзнавства як науки та учбової дисципліни. Поняття релігії та класифікація релігій. Релігія і суспільство. Форми релігійного життя людини. Релігійний досвід: його сутність, форми і вияви. Культ і богослужіння. Релігія первісного суспільства. Походження та особливості первісних форм релігії. Поняття про міф і міфологію як специфічну форму сприйняття світу. Основні форми первісних культів. Релігія Стародавньої Греції. Архаїчний період становлення грецької міфології. Класичний період розвитку релігії стародавніх греків. Культ і храми. Зороастризм. Пророк Зароастар і його релігійне вчення. Зороастрійські релігійні обряди. Авеста...
Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики: Сутність соціальної політики і основні напрямки її здійснення. Поняття, сутність і об'єкт соціальної політики. Мета і завдання соціальної політики. Умови реалізації соціальної політики. Суб'єкти соціальної політики. Людина як суб'єкт соціальної політики. Держава як суб'єкт соціальної політики. Політичні партії у структурі суб'єктів соціальної політики. Громадські організації як суб'єкти соціальної політики. Шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики. Принципи реалізації соціальної політики. Принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації соціальної політики. Принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції і цілеспрямованої діяльності у здійсненні соціальної політики...

ЭВОЛЮЦИОННАЯ ЭТИКА

(лат. evolutio - развертывание) -направление в буржуазной философии морали, к-рое толкует происхождение, природу и назначение нравственности с позиций биологического эволюционизма. Основоположником этого направления считают Спенсера, рассматривавшего нравственность как форму развития эволюционного процесса, обнимающего всю живую природу, на той его ступени, к-рая соответствует человеческому об-ву. Добро он определял как "более развитое", а зло - как "менее развитое". Идеи Спенсера получили развитие в буржуазной - этике XX в., в учении амер. неореалиста Э. Хоулта, англ. философов Дж. Хаксли и К. Уоддингтона, фр. теолога и палеонтолога Тейяра де Шардена. При всех различиях теорий морали, относящихся к данному направлению, их объединяет общий методологический принцип: нравственность рассматривается не как специфически общественное явление, а как проявление процесса биологической эволюции, определенной фазой к-рого якобы является история об-ва. Человек с этой т. зр. - высокоразвитое и социализированное животное, а мораль - система условных рефлексов, вырабатываемых об-вом в ходе его эволюции и служащих для человека орудием приспособления к среде. Хоулт, напр., вообще отрицает общественный характер морали. Понятия добра и долга, с его т. зр., - это средства ориентации человека в природной действительности; они якобы помогают людям осуществить в своем поведении требования органической эволюции, привести поступки в соответствие с внешней средой. В др. теориях Э. э. биологизм выражен не так явно, а проявляется в заимствовании методологии и понятий из научно-теоретического аппарата эволюционной биологии. Сторонники Э. э. часто высказываются против субъективизма и крайнего релятивизма в истолковании нравственности, по-своему пытаются найти объективные основания морали при помощи данных естественной науки. В целом такого типа теории можно отнести к вульгарно-механистическим,. хотя в них часто имеются также элементы объективного. идеализма, фрейдизма и бихевиоризма, Ненаучность данного направления нередко совмещается с реакционностью проповедуемых идей. Напр., у Хоулта достаточно ясно выражены антиобщественные мотивы индивидуализма эгоизма.