Веб-бібліотека

Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління:

Загальні засади психології управління. Психологія управління як галузь психологічної науки. Предмет, об'єкт і завдання психології управління. Структура, функції та основні категорії психології управління. Методологія і методи психології управління. Методологічні засади психології управління. Методи психології управління. Історія і сучасний стан розвитку психології управління. Основні джерела та передумови виникнення психології управління як самостійної галузі знання. Зародження і розвиток ідей психології управління в лоні філософії та соціології. Формування психологічних знань про управління в теорії управління та у сфері психології. Становлення і розвиток зарубіжної психології управління...

Максимюк С.П. Педагогіка: Загальні основи педагогіки. Дидактика. Стан освіти в Україні та нові нормативні документи про її організацію і реформування. Стан освіти в Україні. Глобальна освіта й українська школа. Система освіти в Україні та її диференціація. Основні принципи організації освіти в Україні. Закон України «Про загальну середню освіту». Національна доктрина розвитку освіти (витяг). Концепція 12-річної загальноосвітньої школи (витяг). Предмет педагогіки, її становлення як науки. Методи педагогічних досліджень. Предмет педагогіки: визначення, стадії розвитку, історія формування як самостійної науки. Визначення основних понять педагогіки. Методологія педагогіки. Структура педагогічної науки, її галузі. Зв'язок педагогіки з іншими науками...

ЭСТЕТИКА

- ( с греч.: эстетикос - "чувственный") - философская дисциплина, занимающаяся анализом прекрасного, красоты и материализованной формы их воплощения - искусства. Эстетика - это учение о прекрасном, его сущности, его формах, его воплощении, исторических взглядах на прекрасное, роли прекрасного для человека и общества и т.д. Термин "эстетика" был введен только в XVIII в. немецким философом А. Баумгартеном, хотя теоретический анализ прекрасного восходит к философии Сократа и Платона, а мифологические представления сложились еще раньше. Большое внимание анализу пркрасного уделила философия эпохи Возрождения, немецкая классическая философия (Кант, Гегель, особенно Шеллинг), немецкие и английские поэты-романтики (Лессинг, Гёте, Шиллер, Байрон и др.). В XX в. эстетика - разветвленное и многоструктурное знание, относительно самостоятельное, хотя и сохраняющее философское мировоззренческое основание. В зависимости от него, от философской позиции мыслителя понимание эстетического, его природы различно: эстетическое как сотворчество божественного характера (Вл. Соловьев, Н. Бердяев, Ф. Достоевский); его природу связывают с психологией, с бессознательным (Г. Фехнер, З. Фрейд, В. Адлер, К. Юнг и др.), с социологией, языком и т.д. Понимание эстетического различно и в зависимости от способа его образности: символизм, натурализм, абстракционизм, примитивизм, реализм, сюрреализм, техницизм и прочее. В настоящее время свобода творчества, свобода искусства приобрела абсолютное выражение. Плюрализм воображения и образности, использование самых неожиданных средств выражения (вплоть до шокирующих), бурная фантазия - все это выступает в качестве ценностных оснований современного искусства. Понимание прекрасного еще более субъективировалось, его каноны довольно размыты. На этом фоне методологическая и мировоззренческая функции эстетики как теории прекрасного, теории искусства приобретают еще большую значимость и актуальность.


© 2009-2020  lib.ltd.ua