Веб-бібліотека - головна сторінка


Кислюк К. В., Кучер О. М. Релігієзнавство:

Релігія як духовний феномен людства. Сутність і складові частини релігії. Феномен релігійної свідомості. Основні теорії походження релігії. Функції релігії. Класифікація релігій. Релігієзнавство як галузь наукового знання. Предмет і структура релігієзнавства. Релігієзнавство та богослов'я (теологія). Філософія релігії. Соціологія релігії. Психологія релігії. Географія релігії. Історія релігії. Феноменологія релігії. Первісні форми релігії. Особливості первісних форм релігії. Фетишизм. Тотемізм. Анімізм. Племінні культи. Магія. Табу. Шаманізм. Етнічні і регіональні релігії. Особливості первісних форм релігії. Іудаїзм: історія, віровчення, культ. Зороастризм: звичаї і вірування. Індуїзм - релігія давньої і сучасної Індії...

Греченко В. А. та ін. Історія світової та української культури: Феномен культури. Історія світової культури. Культура первісного суспільства. Культура цивілізацій Стародавнього Сходу. Антична культура. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія, ісламський світ. Культура Відродження і Реформації. Культура Нового часу. Європейська культура XIX ст. Культура XX ст. Історія української культури. Культура на українських землях у найдавніші часи. Культура Київської Русі. Культура України у XIV - першій половині XVII ст. Розвиток культури у другій половині XVII - XVIII ст. Українське національно-культурне відродження (кінець XVIII- початок XX ст.). Новітня українська культура...
Шульгіна Л.М. Маркетинг підприємств туристичного бізнесу: Теоретичні основи маркетингу підприємств туристичного бізнесу. Сутність маркетингу підприємств туристичного бізнесу та етапи його розвитку. Система маркетингу підприємства туристичного бізнесу в інформаційній економіці. Теоретичні засади мотивації споживачів туристичного продукту та їх поведінки. Технологія сегментації як методологічна основа впровадження маркетингу співпраці. Аналіз впливу маркетингового середовища на діяльність підприємств туристичного бізнесу. Вплив мегачинників на маркетинг підприємств туристичного бізнесу України. Дослідження впливу найважливіших макрочинників на розвиток українського туристичного ринку. Структура та динаміка мікросередовища функціонування підприємств туристичного бізнесу...
Батутіна А.П., Ємченко І.В. Експертиза товарів: Якість як основна категорія товарної експертизи. Поняття якості товарів. Фактори формування і збереження якості товарів. Оцінювання якості товарів. Контроль якості товарів. Експертиза товарів. Загальні поняття, предмет, мета, завдання експертизи товарів. Класифікація експертиз. Суб'єкти і об'єкти експертизи, товарів. Методи товарної експертизи. Організація і техніка проведення експертизи. Товарознавча експертиза. Експертиза нормативної і супровідної документації. Експертиза кількості товарів. Експертиза якості товарів. Товарознавча судова експертиза товарів. Митна експертиза товарів. Санітарно-гігієнічна експертиза. Основні поняття санітарно-гігієнічної експертизи...

ЭСТЕТИЧЕСКОЕ

- наиболее общая категория эстетики, метакатегория, с помощью которой обозначается предмет эстетики и выражается сущностное родство и системное единство всего семейства эстетических категорий.
В качестве категории сформировалась в эстетике 20 в. на основе предиката "эстетический", употреблявшегося со времен Канта применительно к особому опыту, особой сфере субъект-объектных отношений, в которой восприятие объекта или представление о нем сопровождается незаинтересованным удовольствием. В 20 в. прилагательное субстантивировалось в среде эстетиков и превратилось в термин для обозначения предмета науки (нем. das Asthetische, англ. the aesthetic, франц. lesthetique - один термин для обозначения эстетики и эстетического, которые различаются достаточно четко по контекстуальному смыслу во франкоязычной эстетике 20 в.). Одной из причин широкого распространения категории эстетического в науке 20 в. стала почти полная девальвация категории прекрасного в художественно-эстетической культуре авангарда, модернизма, постмодернизма. Для обозначения предмета эстетики термин "эстетическое" активно употребляется Д. Лукачем, Гадамером, Маркузе, М. Дюфреном, Э. Сурио и мн. др. эстетиками. При этом они нередко используют это понятие как в широком (предмет эстетики), так и в более узких смыслах. Гадамер, в частности, иногда отождествлял его с понятием "эстетическое сознание"; М. Дюфрен связывал эстетическое как a priori существующее в природе и в произведении искусства ("квази-субъекг") с "эстетическим опытом". Д. Лукач поставил целью своего исследования ("Своеобразие эстетического", 1963; рус. пер. т. 1 - 4, 1985 - 87) выявление "объективного характера" эстетического, которое в конечном счете свел к понятию "эстетическое отражение"; последнее он объединял с мимезисом, интерпретируемым в духе "теории отражения". В 1960-е гг. в советской эстетике прошла оживленная дискуссия по проблеме эстетического, в ходе которой при многих упрощенно вульгаризаторских заключениях было тем не менее подтверждено, что эта категория завоевала в науке право на существование в качестве наиболее общей (более широкой, чем прекрасное) категории. По определению А. Ф. Лосева, "эстетическое есть выражение той или иной предметности, данной как самодовлеющая созерцательная ценность".
Лит.: Лосев А. Ф. Две необходимые предпосылки для построения истории эстетики до возникновения эстетики в качестве самостоятельной дисциплины. - Эстетика и жизнь. М., 1979, вып. 6, с. 221 - 238; Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. М., 1988; DufrenneM. Phenomenologie de lexperience esthetique. P., 1953; Die nicht mehr schone Kunste. Munch., 1968; Asthetik heute, hrsg. A. Giannaras. Munch., 1974; Kolloquium "Kunst und Philosophie". Paderbom, 1981; Koppe F. Grundbegriffe der Asthetik. Fr./M., 1983.
В. В. Бычков