Веб-бібліотека

Диомидова Г. Н. Библиографоведение:

Общее библиографоведение (основы теории, истории и организации библиографии). Общее понятие о библиографии и библиографоведение. Библиографическая информация (основные формы ее закрепления и передачи). Библиографическая деятельность (общая характеристика). Информационно-библиографические ресурсы (общая характеристика). Пособия национальной библиографии. Специальные библиографические пособия. Издательские и книготорговые библиографические пособия. Краеведческие библиографические пособия и указатели местной печати. Организация библиографии в Российской Федерации (общие вопросы). Специальное библиографоведение (краткий обзор информационно-библиографических ресурсов по отраслевым комплексам)...

Андрушенко В.П. Історія соціальної філософії: (Західноєвропейський контекст): Загальна концепція історії західноєвропейської соціальної філософії: проблеми пошуку. Предмет соціальної філософії в його історії. Головне питання соціальної філософії в історичному розвитку. Проблема наукової інтерпретації історії соціально-філософського знання. Європоцентристська спрямованість гегелівської періодизації історії соціально-філософських вчень. Матеріалізм та ідеалізм в історії соціально-філософських вчень (К.Маркс, Ф. Енгельс). К. Поппер про дві лінії розвитку соціальної філософії в історії: пошук демократичного суспільства (Демокріт, Ж.Ж. Руссо, І.Кант) та шлях до тоталітаризму (Геракліт, Платон, Г.Гегель. К.Маркс). Головні етапи розвитку соціологічної думки...
Основи митної справи / За ред. П.В. Пашка: Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні та створення митних органів. Перші відомості про мито на території сучасної України. Митні порядки на Запорізькій Січі та у гетьманській Україні. Україна в складі Російської імперії. Митна справа в Україні на початку XX ст. Поняття "митна справа". Органи державного регулювання митної справи. Структура митних органів України. Завдання митних органів. Роль та місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Взаємовідносини митних органів України з іншими органами та особами. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів...
Горлач М.І. та ін. Основи філософських знань: Що таке філософія. основні етапи розвитку філософії. Зародження та розвиток філософських вчень. Розвиток філософських знань в Україні. Сучасна світова філософія. Проблеми онтології та гносеології. Матерія. Буття. Людина. Свідомість. Пізнання. Практика. Основи соціальної філософії. Природа та суспільство. Суспільство. Філософський аналіз. Цінності. Духовне життя суспільства. Повсякденність. Сенс і спрямованість історії. Логіка. Логіка - наука про мислення. Поняття. Судження. Основні закони логіки. Умовивід. Основи етики та естетики. Етика: предмет і значення. Мораль - соціальне явище: спосіб соціальної регуляції соціальних відносин. Функціонування моралі. Естетика: роль у житті людини та суспільства. Естетична свідомість...

ЭРОС

в мифопоэтических теокосмогониях космическая прапотенция, приводящая в действие механизм генеалогического порождения мира, "древнейший из ботов" (Платон, "Пир" 178 d), не имеющий родителей. Так, в "Теогонии" Гесиода (ст. 116 слл.) Эрос вместе с Хаосом и Геей-Землей входит в начальную троицу божеств; в интерпретации Аристотеля (Met. 984b23): Хаос - пространство. Гея - праматерия, Эрос - движущая сила. Аналогичную роль Эрос играет в теогониях Акусилая (9 В 1 - 3 DK), Ферекида из Сироса (7А 11, В 3), Парменида (В 13) и в поэмах орфиков. Типологические параллели: древнеевр. Ruah - "дух божий", оплодотворяющий водный хаос (Кн. Бытия 1,2; термин, означающий также любовное желание), "любовная тоска" () в "космогонии сидонян" у Дамаския (De princ. 125) и др. Мотив космогонического эроса продолжается в "любви" (), или "Афродите", Эмпедокла как силе, соединяющей элементы, и дает позднюю реплику в гимне Лукреция к Венере, которая "одна правит природой вещей" ("О природе вещей" 1,21).
Уникальное место занимает философия эроса у Платона - прежде всего в "Пире", а также в "Федре", где мотив эроса как ностальгия по абсолюту переплетается с теорией припоминания - анамнесиса. Эрот испытывает влечение к красоте (греч. выражает также определенный аспект "блага" вообще) и, следовательно, еще не обладает ею, но отсюда не следует, что он сам безобразен или не благ: эрот - не бог, а демон, т. е. промежуточное существо между богом и человеком, между красотой и безобразием, добром и злом, мудростью и незнанием. В силу этого Эрот оказывается связующим звеном между миром небесным и земным и - для человека - средством восхождения к небесному миру. Метафизическая (недосягаемая) реальность предстает у Платона как эстетический объект любви, а Эрот оказывается метафорой философствования. У Аристотеля перводвигатель движет космосом как объект любви (эроса) (Met. 1072b2). Плотин в трактате "Об эросе" ("Эннеады" III 5) перетолковывает платоновский миф в духе стоической аллегорезы: Эрот происходит от нищеты-материи (лишенной всякой формы) и богатства-логоса, исходящего из ума (нуса), и принадлежит Афродите-душе (как в макро-, так и в микрокосмосе), занимающей промежуточное положение между нусом и материальным миром; как "сопряженный с материей", Эрот "ущербен благом, но и стремится к нему, ибо от него рожден" (III 5, 9). В эллинистических философских школах эрос низводится до уровня опасной "страсти" (патос), угрожающей апатии стоического и атараксии эпикурейского мудреца и подлежащей искоренению (Диоген Лаэртий 118).
Лит.: Nygren A. Eros und Agape. В., 1955; Schiavone M. Il problema dell amore nel mondo greco, v. 1. Mil., 1965; LottJ. B. Die Stufen der Liebe. Eros, Philia, Agape. Fr./M., 1971; Lesley A. Vom Eros der Hellenen. Gott 1976; Fasce S. Eros. La figura e il culto. Genova, 1977.
А. В. Лебедев


© 2009-2020  lib.ltd.ua