Веб-бібліотека - головна сторінка


Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку / За ред. Ф. М. Рудича:

Теорія політичної системи. Поняття політичної системи. Політична система і середовище. Політична система сучасної України. Тенденції становлення. Україна: політична стратегія. Складові стратегії. Засади. Загальноцивілізаційні тенденції суспільного розвитку. Від посттоталітаризму через авторитаризм до демократії. Формування владних структур. Влада і демократія. Демократія як збалансована система влади. Народовладдя в Україні: можливості і реальність. Ресурси сильної демократичної влади. Конституція і держава. Конституція: історія і принципи. Верховна Рада - парламент Української держави. Президентські інституції. Кабінет Міністрів - уряд України...

Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002): Основні проблеми світу після другої світової війни. Поляризація суспільно-політичних систем у післявоєнному світі. Особливості політичного розвитку. Соціал-реформістська модель організації суспільства: становлення та криза. Неоконсерватизм: суть та особливості. Розпад колоніальної системи та модернізація країн третього світу. Науково-технічний прогрес та постіндустріальне суспільство. Глобальні проблеми сучасності. Міжнародний тероризм як планетарна проблема. Провідні країни Європи та Америки. Сполучені Штати Америки. Гаррі Трумен - 33-й президент США. Наслідки другої світової війни для США. Повоєнна реконверсія та економічний розвиток. "Справедливий курс"...
Інформаційні системи: Основи інформаційних технологій. Основи організації автоматизованого опрацювання інформації. Мета впровадження та використання автоматизованих інформаційних систем і технологій. Інформація в управлінні економічними об'єктами. Дослідження системи управління. Класифікація АІС. Організація АІС. Основні принципи створення АІС. Життєвий цикл АІС. Автоматизовані інформаційні технології. Класифікація автоматизованих інформаційних технологій. Режими автоматизованого опрацювання інформації. Деякі найпоширеніші комп'ютерні інформаційні технології. Інформаційні мережні технології. Технологія "клієнт-сервер". Міжнародна комп'ютерна мережа Internet. Технології розподіленого оброблення та збереження інформації...
Пірен М. І. Конфліктологія: Предмет конфліктології як науки. Предмет, метод, структура конфліктології. Основні поняття та категорії конфліктології. Зв'язок конфліктології з іншими науками. Методи наукових досліджень у конфліктології. Функції конфліктології в суспільстві. Конфлікти в історії суспільної думки. Давні уявлення про конфліктність буття. Конфлікти в рамках соціополітичного виміру (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). Теорії конфліктів (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). Становлення конфліктології як науки в Україні та її розвиток на сучасному етапі. Природа конфліктів. Поняття, структурні елементи конфлікту. Класифікація конфліктів. Межі конфлікту. Причини конфліктів, їхні функції та профілактика. Особистісні причини виникнення конфліктів...

Эрнст (ERNST) Макс

(1891-1976) Немецкий художник, половину жизни проживший во Франции и 12 лет в Америке, один из видных представителей сюрреализма в живописи. Несколько лет (1909-11) изучал в Бонне философию и в это же время начал приобщаться к живописи. Наибольшее влияние на него оказали метафизическая живопись Дж. Кирико и экстравагантные поиски дадаистов (см.: Дада). Его первые работы возникали под их сильным воздействием. В 1922 г. Э. окончательно переселяется в Париж, где сразу попадает в эпицентр сюрреалистического движения и начинает создавать только сюрреалистические работы в живописи и графике. Метод творческого автоматизма, применявшийся сюрреалистами, прежде всего, в поэзии, он переносит в свою графику, используя для этого технику фроттажа (натирания). Лист бумаги кладется на какую-то слаборельефную поверхность (древесный срез, ткань и т.п.) и натирается карандашом. На бумаге как бы самопроизвольно проявляется рисунок структуры подложенного под нее предмета, часто имеющий причудливые фантастические формы, узоры, сочетания белого и черного. Таким образом соблюдается один из главных принципов сюрреализма - спонтанного, случайного, бессознательного творчества без участия контролирующего разума. В дальнейшем практику фроттажа и особенно получаемые с его помощью формальные структуры Э. активно использовал и в своих живописных полотнах. Кроме того, он применял и приемы коллажа, нередко используя для этого вырезки из старинных книг и журналов. Неисчерпаемым источником его форм была природа. Особенно внимательно изучал он растительный мир, насекомых, строение клеток под микроскопом, причудливые образования кораллов, водоросли, структуры кристаллов. Весь этот визуальный опыт, переработанный его изощренной фантазией, переплавлялся в причудливые фантастические, часто абсурдные пластические образы, наполнявшие мир его сюрреалистических по духу картин, графики, коллажных романов. Трансформированная фигура (или ее фрагменты) человека занимала в этом мире далеко не последнее место, превращаясь часто в какие-то антропоморфные фантомы иных миров (одному из них Э. даже дал имя: "частный фантом" Лоплоп). В начале 40-х гг. он написал целую серию особенно характерных для него картин, в которых с помощью кораллоподобных форм создал уникальные, ни на что не похожие органические миры, некоторые из которых наполнены странными существами, особого пантеистического звучания ("Европа после дождя", 1940-42; "День и ночь", 1941-42; "Vox Angelica", 1943; "Глаз молчания", 1943-44; "Искушение св. Антония", 1945, и др.). В ряде работ Э., как и большинства сюрреалистов, сделан сильный акцент на эротическом начале, разлитом в природе, точнее - в его особых сюрреалистических мирах. Увлечение фрейдизмом, программное для сюрреализма, способствовало сознательно-внесознательному наполнению работ Э., как и других сюрреалистов, сексуально-эротическими пластическими символами и эротическим духом. Это относится не только к работам, в которых в том или ином виде присутствует обнаженное женское тело или его фрагменты, но иногда и к почти абстрактным композициям. Лит.: Russell J. Max Ernst: Life and Work. N.Y., 1967; Spies W. Max Ernst: Loplop, the Artist in the Third Person. N.Y., 1983; Bischoff U. Max Ernst. 1891-1976. Jenseits der Malerei. Koln, 1993. Л. Б.