Веб-бібліотека - головна сторінка


Роменець В. А. Історія психології:

Алгебра і гармонія світової душі. Предмет і методологічні основи історії психології. Історичне формування предмета психології. Методологічні основи і становлення логічного осередку історії психології. Старовинна легенда як історико-психологічний феномен. Загальний поділ історії психології. Ситуативне визначення вчинку. Стародавній світ і Середні віки. Мотиваційне визначення вчинку - від Ренесансу до Просвітництва. Дійове визначення вчинку - від виникнення марксизму до сучасності. Ситуативне визначення вчинку в історії психології. СИТУАЦІЯ ЗНАЧЕНЬ: Міфологічна і народна психологія. Психологічна природа анімізму. Виникнення і суть анімізму. Метемпсихоз і метаморфоза. Тотемістичне тлумачення психічної діяльності живих істот...

Батутіна А.П., Ємченко І.В. Експертиза товарів: Якість як основна категорія товарної експертизи. Поняття якості товарів. Фактори формування і збереження якості товарів. Оцінювання якості товарів. Контроль якості товарів. Експертиза товарів. Загальні поняття, предмет, мета, завдання експертизи товарів. Класифікація експертиз. Суб'єкти і об'єкти експертизи, товарів. Методи товарної експертизи. Організація і техніка проведення експертизи. Товарознавча експертиза. Експертиза нормативної і супровідної документації. Експертиза кількості товарів. Експертиза якості товарів. Товарознавча судова експертиза товарів. Митна експертиза товарів. Санітарно-гігієнічна експертиза. Основні поняття санітарно-гігієнічної експертизи...
Андрушенко В.П. Історія соціальної філософії: (Західноєвропейський контекст): Загальна концепція історії західноєвропейської соціальної філософії: проблеми пошуку. Предмет соціальної філософії в його історії. Головне питання соціальної філософії в історичному розвитку. Проблема наукової інтерпретації історії соціально-філософського знання. Європоцентристська спрямованість гегелівської періодизації історії соціально-філософських вчень. Матеріалізм та ідеалізм в історії соціально-філософських вчень (К.Маркс, Ф. Енгельс). К. Поппер про дві лінії розвитку соціальної філософії в історії: пошук демократичного суспільства (Демокріт, Ж.Ж. Руссо, І.Кант) та шлях до тоталітаризму (Геракліт, Платон, Г.Гегель. К.Маркс). Головні етапи розвитку соціологічної думки...
Шульгіна Л.М. Маркетинг підприємств туристичного бізнесу: Теоретичні основи маркетингу підприємств туристичного бізнесу. Сутність маркетингу підприємств туристичного бізнесу та етапи його розвитку. Система маркетингу підприємства туристичного бізнесу в інформаційній економіці. Теоретичні засади мотивації споживачів туристичного продукту та їх поведінки. Технологія сегментації як методологічна основа впровадження маркетингу співпраці. Аналіз впливу маркетингового середовища на діяльність підприємств туристичного бізнесу. Вплив мегачинників на маркетинг підприємств туристичного бізнесу України. Дослідження впливу найважливіших макрочинників на розвиток українського туристичного ринку. Структура та динаміка мікросередовища функціонування підприємств туристичного бізнесу...

ЭПИСТЕМА

(от греч. - знание) - основное понятие концепции "археологии знания" М. Фуко, представленное в его книге "Слова и вещи. Археология гуманитарных наук" (1966, рус. пер. М., 1977), в которой европейская культура от Возрождения до наших дней рассматривается как определяемая тремя эпистемами - ренессансной, классической и современной. Эпистема в этой концепции Фуко выступает как культурно-познавательное априори, задающее условия возможности форм культуры и конкретных форм знания определенной исторической эпохи, причем ее основу составляют скрытые структуры, определяющие способ упорядочивания "вещей" в "словах" и обнаруживаемые в системе синхронистических изоморфизмов культурных феноменов. На формирование понятия эпистемы повлияли "историческая эпистемология" Г. Башляра и структуралистская традиция в гуманитарных науках, особенно широко представленная во Франции. Выдвигая понятие эпистемы, Фуко хотел преодолеть традиционную историк) идей, строящуюся в соответствии С заданными научно -дисциплинарными членениями и опирающуюся на понятия классической рациональности и объективности знания. "Нам бы хотелось, - говорит Фуко, - выявить эпистемологическое поле или эпистему, в которой познания, рассматриваемые вне всякого критерия их рациональной ценности или объективности, утверждают свою позитивность и обнаруживают т. о. историю, являющуюся не Историей их возрастающего совершенствования, а, скорее, историей их возможности" (Les mots et les choses. Une archeologie des sciences humaines. P., 1966, p. 13). В эпоху Возрождения, по Фуко, в основе познания лежала категория сходства или подобия, действовавшая в различных своих формах ("пригнанность", "соперничество", "симпатия/антипатия" и др.). В классическую эпоху (17 - нач. 19 в.) упорядочивающее мир представление вещей в знаках осуществляется с помощью категории тоэдества (и различия), поэтому характерным для нее познавательным средством выступает таблица. В современную эпоху (с нач. 19 в.) освоение мира осуществляется методами интерпретации и формализации.
В "Археологии знания" (1969) понятие эпистемы не только существенно переосмысляется Фуко, но и вообще отходит на задний план. Эпистема здесь - это уже не культурная трапсценденталия, задающая способ упорядочивания мира, а подвижная сеть отношений на уровне регулярностей дискурса как практики, налагающая на его конкретные разновидности определенные ограничения. В философии науки понятие эпистемы иногда используется в смысле, близком к значению понятия парадигмы, однако при сохранении определенного различия между ними, обусловленного разными мыслительными контекстами формирования этих понятий. Оба понятия подчеркивают своеобразие и дискретность крупномасштабных Интеллектуальных формаций, характерных для различных исторических эпох.
В. II. Визгин