Веб-бібліотека - головна сторінка


Чекман І. С. та ін. Фармакологія:

Фармакологія в системі медичних і біологічних наук. Історія лікознавства і фармакології. Загальна фармакологія. Взаємодія організму й лікарської речовини. Чинники, що зумовлені лікарською речовиною. Чинники, що зумовлені організмом. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму й лікарської речовини. Фармакокінетика. Головні поняття фармакокінетики. Шляхи введення лікарської речовини організм. Вивільнення лікарської речовини лікарської форми. Абсорбція лікарської речовини організмі. Розподіл лікарської речовини в органах тканинах. Біотрансформація лікарської речовини організмі. Мікросомне окиснення. Немікросомне окиснення. Реакція кон'югації. Виведення лікарської речовини організму. Фармакодинаміка. Види дії лікарської речовини...

Макеєва С. Структурні виміри сучасного суспільства: Глобалізація: сучасні теорії, ідеологія і практика. Громадянське суспільство: теорія, інститути та моделі розвитку. Етнічна структура українського суспільства. Паблик рілейшнз як соціальний інститут. Дилема "природа - суспільство" в екологічній соціології. Територіальна структура: місто і село. Моніторинг соціальних змін в українському суспільстві. Соціальна мобільність у стратифікованому просторі. Середній клас у соціальній структурі українського суспільства. Тендер і стратифікація. Тендер та інститут сім'ї. Сучасні міграційні процеси. Структура соціально-економічної поведінки населення України. Бідність в локальній та глобальній перспективах...
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / За ред. В.В. Ковалевського: Розміщення продуктивних сил як наука. Предмет, методологія та завдання курсу. Закономірності й принципи розміщення продуктивних сил. Форми розміщення й територіальної організації продуктивних сил. Систематизація основних термінів і визначень. Поняття про територіальний поділ праці. Вплив територіального поділу праці на структуру господарства. Сучасна концепція енерговиробничих циклів. Територіально-виробничі й портово-промислові комплекси, науково-технологічні зони. Основи економічного районування. Передумови розміщення продуктивних сил. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно-ресурсний потенціал...
Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Теоретичне підґрунтя та об'єктивна основа визначення ціни товару. Механізм формування ринкової ціни товару (послуги), роль і функції ціни. Базова стратегія конкуренції та її вплив на формування ринкових цін. Стратегія зниження ціни продукту. Стратегія диференціації продукту. Стратегія сегментування ринку. Сутність стратегії нововведень. Сутність стратегії швидкого реагування на потреби ринку. Систематизація та класифікація цін на товари і послуги споживчого ринку. Загальні ознаки класифікації цін. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності. Характеристика комплексного туристичного продукту та послуг гостинності...

ЭПИКУР (341-270 до н.э.)

- древнегреческий философ-моралист эпохи эллинизма, афинянин по происхождению. Основатель (306 до н.э.) оригинальной философской школы "Сад Э.". Написал около 300 сочинений. Сохранились лишь три письма, в которых сжато изложены основные положения его учения, и ряд фрагментов: "Э. приветствует Пифокла" (письмо); "Э. приветствует Менекея" (письмо); "Большой обзор" (предназначенный для начинающих); "Малый обзор", или "Письмо к Геродоту" (для более подготовленных последователей); "Главные мысли" (40 афоризмов); "О природе"; "О предопределении" и др. Стремился создать практическое руководство для жизни (этику), для этого предназначалась физика, а последней служила логика. Учение Э. о природе утверждает бесчисленность и разнообразие спонтанно развивающихся миров, являющих собой результат столкновения и разъединения атомов, помимо которых существует лишь пустота. Пытаясь преодолеть тезис Демокрита о безраздельном господстве необходимости в мире атомов (следствием которого применительно к атомам души была невозможность свободы воли), Э. постулировал возможность случайного отклонения ("очень небольшого - меньше которого и быть не может") атома от закономерной прямой линии движения в пустом пространстве. По Э., в пространствах между этими мирами ("междумириях") обитают бессмертные и счастливые боги, равнодушные к посюсторонним страстям. (Отрицая провидение и бессмертие души, Э. не прекращал при этом почитать богов, убежденно провозглашая значимость святости и благочестия: совершенство божественной природы - достаточная причина, чтобы их чтить). Душа и живые существа состоят из легчайших, тончайших и наиболее подвижных атомов. Вопреки классическим представлениям античной философии, ощущения, по Э., всегда истинны ибо обусловлены объективной реальностью. Ошибочным может быть истолкование ощущений. Согласие с чувственными восприятиями и с основанными на них общими представлениями - подлинный критерий истинности знания. Познание природы, философские искания - не самоцель, они освобождают людей от суеверия, страха перед смертью и религиозных предрассудков. Это является необходимой предпосылкой обретения человеком счастья и блаженства, в основании которых лежит духовное удовольствие - более устойчивое нежели простые чувственные удовольствия, т.к. не зависит от внешних обстоятельств. Разум людей - бескорыстный дар богов, полагающий приведение человеческих устремлений к согласию. Результат последнего - удовольствие вкупе со спокойствием и невозмутимостью, не нарушаемыми никакими неприятными эмоциями. Именно сочетанием этих душевных качеств и достигается подлинное благочестие, более ценное для человека чем деятельность. К общественности (культовым традициям и государственным учреждениям), по Э., необходимо относиться дружественно и сдержанно ("Живи уединенно!"). Термин "эпикуреизм" вошел в философскую категориальную традицию как синоним "гедонизма".