Веб-бібліотека - головна сторінка


Проектування інформаційних систем / За ред. В. С. Пономаренка:

Загальнотеоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем. Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованих інформаційних систем. Системний підхід, цілі та принципи проектування інформаційних систем. Декомпозиція інформаційної системи. Якість та ефективність інформаційної системи. Процес проектування інформаційної системи. Сутність процесу проектування, його стадії та етапи. Учасники процесу проектування. Трудомісткість етапів проектування. Методи і засоби проектування інформаційних систем. Сутність і класифікація методів проектування інформаційних систем. Засоби проектування інформаційних систем та їх класифікація. Методи і моделі прийняття проектних рішень...

Макеєва С. Структурні виміри сучасного суспільства: Глобалізація: сучасні теорії, ідеологія і практика. Громадянське суспільство: теорія, інститути та моделі розвитку. Етнічна структура українського суспільства. Паблик рілейшнз як соціальний інститут. Дилема "природа - суспільство" в екологічній соціології. Територіальна структура: місто і село. Моніторинг соціальних змін в українському суспільстві. Соціальна мобільність у стратифікованому просторі. Середній клас у соціальній структурі українського суспільства. Тендер і стратифікація. Тендер та інститут сім'ї. Сучасні міграційні процеси. Структура соціально-економічної поведінки населення України. Бідність в локальній та глобальній перспективах...
Шоботов В.М. Цивільна оборона: Організація цивільної оборони в сучасних умовах. Основні положення міжнародного права по захисту людини. Цивільна оборона деяких закордонних країн. Цивільна оборона Росії. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини. Цивільна оборона США. Цивільна оборона України. Державна система цивільної оборони України. Завдання цивільної оборони України. Організаційний устрій і порядок функціонування цивільної оборони України. Організація цивільної оборони на об'єктах господарювання (ОГ). Сили і засоби цивільної оборони. Війська цивільної оборони України. Спеціалізовані формування. Невоєнізовані формування. Постійна комісія з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання. Єдина державна система органів виконавчої влади...
Роменець В. А. Історія психології: XVII століття. Епоха Просвітництва: Історія психології як совість психолога. Дослідження з питань періодизації історико-психологічних знань. Становлення логічного осередку в історії психології - дія та вчинок. Вчинковий осередок і періодизація історії психології. Ситуативний рівень періодизації. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історія психології як історія розробки значущих проблем. Тотем і ранні людські спільноти. Ритуал і вчинок - засади психології у Давньому Китаї. Нірвана й нестримна чуттєвість - засади психології у Давній Індії. Людське і вселюдське в ідеології Пророчого руху...
Мозгова Н. Г. Логіка: Предмет логіки. Загальна характеристика поняття. Логічні операції з поняттями. Просте судження. Логічні відношення між категоричними судженнями. Основні закони логіки. Складне судження. Безпосередній дедуктивний умовивід. Простий категоричний силогізм. Виводи логіки висловлювань. Індуктивний умовивід. Доведення та спростування...

Энтропия социально-культурная

Процесс понижения уровня системно-иерархич. структурированности, сложности и полифункциональности культурного комплекса к.-л. сообщества в целом или отдельных подсистем этого комплекса, т.е. полная или частичная деградация данной локальной культуры как системы. Хотя всякая локальная культура включает в себя и опр. пласт внесистемных явлений ("маргинальных полей" и др. феноменов), ее социально интегрирующее ядро представляет собой сравнительно жестко структурированную и иерархизированную систему ценностных ориентаций, форм и норм социальной организации и регуляции, языков и каналов социокультурной коммуникации, комплексов культурных институтов, стратифицированных образов жизни, идеологии, морали и нравственности, церемониальных и ритуальных форм поведения, механизмов социализации и инкультурации личности, нормативных параметров ее социальной и культурной адекватности сооб-ву, приемлемых форм инновативной и творч. деятельности и т.п. Часть элементов этого комплекса складывается конвенционально, на основе практич. опыта социальной жизни людей и передается от поколения к поколению посредством традиций, другая часть - формируется и регулируется с помощью разл. социокультурных ин-тов; однако работают они как единая, весьма сложная, полифункциональная и полисемантич. система.
Э.с.-к. представляет собой нарушение (постепенное "размывание") функциональной целостности и сбалансированности этой системы, ее в опр. смысле дисфункцию, ведущую к понижению возможности эффективного регулирования социальной жизни людей. Наблюдаемые признаки начавшейся Э.с.-к. связаны прежде всего с нарастающими процессами маргинализации населения, выхода все большего числа людей из зоны эффективной регуляции их сознания и поведения средствами доминантной в данном сооб-ве культурной системы и прежде всего - со стороны комплекса ее культурных ин-тов; падением эффективности процедур социализации и инкультурации личности членов сооб-ва средствами воспитания, образования, Церкви, гос. идеологии и пропаганды; деградации подсистемы ценностных ориентаций, традиц. морали, нравственности и т.п.; падением престижности легитимных форм достижения желаемого социального статуса и доступа к социальным благам при одновременном возрастании популярности противозаконных и криминальных методов решения этих задач и пр. Т.о., зона действия исторически сложившихся и закрепленных в культурной традиции и институциональных нормативах социально приемлемых паттернов сознания и поведения людей постепенно сокращается, равно как и процент населения, контролируемый и регулируемый со стороны действующей культурной системы, и одновременно расширяется зона влияния "маргинальных полей" культуры, где управление формами жизнедеятельности людей осуществляется со стороны локальных и столь же маргинальных квазисистем (типа "воровского закона", "хипповой тусовки", ритуалов эзотерич. сект и т.п.). Собственно это и есть Э.с.-к. в ее наиболее "зримом" воплощении.
Причины возникновения процессов Э.с.-к., как правило, связаны либо с резким изменением природных или истор. условий существования сооб-ва (наиболее типичные примеры: вспышки мародерства и бандитизма в зонах стихийных бедствий или военного разорения, возрастание криминальной активности, а также проявлений социальной и нац. нетерпимости среди населения воюющих гос-в), либо с социальными кризисами во внутр. развитии сооб-в (революции, смуты, бунты, резкие изменения в общем строе социальной организации, нормах социального потребления и распределения, деградация существующих и своевременно не модернизированных ин-тов социального управления и т.п.; примеры: кризис Рим. империи 3-5 вв., в России - Смутное время нач. 17 в., революция и гражд. война 1917-20 гг., "перестройка" и "постперестройка" к. 20 в.). Истор. последствия Э.с.-к. могут быть различны: от фактич. дезинтеграции социума, утратившего целостность консолидирующей и мобилизующей его культурной системы (гибель Зап. Рим. империи в 5 в.) до постепенного восстановления регулятивной эффективности прежней системы в ее более или менее традиц. формах (возрождение Руси после татаро-монгольского нашествия в 13-14 вв. или после Смуты нач. 17 в.) или формирование новой системы, основанной на новых консолидирующих ценностях (восстановление Вост. Рим. - Визант. империи на христ. идеол. и феод. социально-экон. основании или восстановление СССР после революции и гражд. войны на основе коммунистич. идеологии и социалистич. форм хоз. практики и социальной регуляции).
Тем не менее Э.с.-к. во всех случаях является серьезнейшим испытанием сооб-ва на прочность и устойчивость его социокультурной системы как универсального механизма социальной интеграции и регуляции.
Лит.: Назаретян А.П. Агрессия, мораль и кризисы в развитии мировой культуры: (Синергетика истор. процесса). М., 1996.
А.Я. Флиер