Веб-бібліотека - головна сторінка


Стеблюк М.І. Цивільна оборона:

Цивільна оборона України - основа безпеки життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації. Основи класифікації надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації природного характеру. Стихійні явища екзогенного походження. Надзвичайні ситуації техногенного характеру: аварії і катастрофи. Транспортні аварії (катастрофи). Радіаційно небезпечні об'єкти. Хімічно небезпечні об'єкти. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти. Об'єкти комунального господарства. Гідродинамічні аварії. Ліквідація наслідків аварій та катастроф. Надзвичайні ситуації терористичного походження. Пожежі. Гасіння пожеж. Осередок ядерного ураження. Вплив на людей, сільськогосподарські й лісогосподарські об'єкти. Елементи ядерної фізики. Ударна хвиля...

Партико Т. Б. Загальна психологія: Вступ до загальної психології. Психологія як наука. Історичний розвиток психології. Психологія в системі сучасних наук. Об'єкт та предмет психології. Галузі психології. Практичне значення психології. Методи психології. Методи пояснення психіки людини. Методи розуміння психіки людини. Методи впливу на психіку людини. Природа та сутність психіки людини. Умови та чинники формування психіки людини. Матеріальні основи та фізіологічні механізми психіки. Головні властивості та функції психіки людини. Сфери прояву психіки людини. Свідома сфера. Несвідома сфера. Персонологія. Психологія особистості. Поняття про індивід, індивідуальність, особистість. Теоретичні напрями персонології. Психоаналітична теорія особистості...

ЭНТЕЛЕХИЯ

(греч. законченный, завершённый и имею, нахожусь в состоянии; собственно - нахождениевсостоянииполнойосуществлённости, осуществлённость), один из двух терминов философии Аристотеля (наряду с энергией) для обозначения актуальной действительности предмета, акта в отличие от его потенции, возможности (см. Акт и потенция) бытия; неологизм Аристотеля. В "Метафизике" (1047 а 30, ср. 1050 а 23) энергия означает у Аристотеля действие, переход от возможности к действительности, а энтелехия - конечный результат этого перехода. Однако в большинстве случаев Аристотель не соблюдает этого различия и употребляет термины "энергия" и "Э." как синонимы. Поскольку материя, согласно Аристотелю, есть чистая возможность, то энтелехия как противоположность потенциальности приближается к понятию формы (ср. "О душе" 414 а 16), а т. к. конечный результат процесса актуализации есть его цель (греч. телос означает одновременно и "конец" и "цель"), то Э. соответствует целевой причине. Существенную роль понятие Э. играет в психологии Аристотеля, определяющего душу как "первую Э. естественного тела, потенциально обладающего жизнью" ("О душе" 412 а 27). Именно здесь Аристотель различает "первую" (или простую) Э. и "вторую" (высшую) Э.: так, знание (эпистеме), понимаемое как "первая" Э., может осуществить себя далее в "умозрении" как Э. второго порядка. В лат. схоластике (в частности, у Фомы Аквинского) и энергия, и Э. переводятся одним термином "акт" (actus).
В философии нового времени понятие Э. возрождается у Лейбница, относившего его к монадам (у самого Аристотеля Э. никогда не имела предметного смысла). Употребление термина "Э." в виталистич. биологии (напр., у Дриша) в смысле целесообразно действующей жизненной силы также существенно уклоняется от словоупотребления Аристотеля.