Веб-бібліотека - головна сторінка


Русинка І.І. Психологія:

Психологія як наука. Еволюція наукових поглядів на природу психічного. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про душу. Розвиток психологічних знань у рамках вчення про свідомість. Розвиток психології як науки про свідомість у період до формування експериментальної психології. Становлення психології як самостійної науки. Мозок і психіка. Будова мозку. Принципи роботи мозку. Принцип динамічного стереотипу. Принцип домінанти. Свідомість і підсвідоме: взаємодія та взаємозалежність. Основні теорії особистості. Основні теорії особистості. Теорія З. Фрейда. Теорія А. Адлера. Теорія В. Франкла. Теорія Г.Олпорта. Теорія Д. Келлі. Теорія А. Маслоу. Психологічна структура особистості та особливості її розвитку і поведінки. Свідомість...

Карпіловська С.Я. та ін. Основи професіографії: Теоретичні основи професіографії. Професіографія та її місце в системі професійної орієнтації населення. Класифікація професій. Методичні основи професіографії. Методи професіографії. Опитувальні листи для виявлення професійно важливих якостей спеціалістів. Професії типу "людина - людина". Загальна характеристика типу професій. Професіограма контролеракасира. Професіограма медсестри широкого профілю. Професіограма вихователя дитячого садка. Професії типу "людина - техніка". Загальна характеристика типу професій. Професіограма наладчика. Професіограма водія (на матеріалі дослідження праці водія міського транспорту). Професіограма токаря...
Хоменко І.В. Логіка для юристів: Визначення логіки як науки. Історичні етапи розвитку логічного знання. Міркування і його структура. Правильні та неправильні міркування. Поняття про логічну помилку. Логічна форма міркування. Визначення логічної форми. Формалізована мова. Метод формалізації. Основні компоненти логічної форми міркувань. Значення логіки для юристів. Контрольні запитання і вправи. Семіотичний характер логіки. Поняття про знак. Види знаків. Семіотика як наука про знаки. Структура знакового процесу. Структура значення знака. Типові логічні помилки. Структура значення знака і специфіка мови права. 6. Виміри і рівні знакового процесу. Контрольні запитання і вправи. Логічний аналіз понять. Загальна характеристика поняття. Структура поняття. Види понять...
Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших часів: ОМАНЛИВИЙ МИР (1919 - 1933 рр.). Перші наслідки мирних договорів. Нові кордони Німеччини. Гаранти проти Німеччини та репарації. Розчленування Австро-Угорщини та його наслідки. Балкани й розпад Османської імперії. Радянська проблема. Проблеми колоній. Перші кроки Ліги Націй. Європа в 1922-1925 рр. Каннська й Генуезька конференції, Рапалльський договір. Рурські справи. Врегулювання рурського питання. План Дауеса. "Женевський протокол". Середземноморська та Східна Європа. Визнання СРСР. Європа і апогей колективної безпеки (1925-1929 рр.). Локарнські договори та прийняття Німеччини до Ліги Націй. Бріан і Штреземан. Пакт Тріана-Келлога. Залишення Рейнської області. План Янга...
Гелей С. Д., Пастушенко Р. Я. Теорія та історія кооперації: Теоретичні основи кооперації. Правові засади діяльності кооперативних організацій в Україні. Кооперативні організації та системи кооперативів. Кооперативи. Природа кооперативів. Об'єднання кооперативів. Кооперативні системи. Типи та види кооперативів. Класифікація кооперативів. Кооперативи виробників. Кооперативи споживачів. Кооперативи виробників і споживачів. Кооперативні принципи. Принципи - фундамент кооперативу. Міжнародні та національні кооперативні принципи. Зміст міжнародних кооперативних принципів. Кооперативні цінності. Загальнолюдські цінності - підґрунтя кооперативних принципів. Базові цінності кооператорів. Етичні цінності кооператорів. Кооперативний рух. Кооперативна ідеологія...
Русаловський А. В. Правові та організаційні питання охорони праці: Загальні питання охорони праці. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном. Основні розділи дисципліни "Основи охорони праці". Основні поняття в галузі охорони праці. Основні терміни та визначення. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Класифікація виробничих травм. Правові основи охорони праці. Основні законодавчі акти про охорону праці. Закон України "Про охорону праці". Гарантії прав громадян на охорону праці. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій. Найважливіші надбання закону "Про охорону праці". Відповідальність за порушення законодавства про ОП. Контрольні питання. Державні нормативно-правові акти з охорони праці...
Мельник Л. П. Психологія управління: Предмет наукового вивчення сучасної психологічної науки. Поняття про психологію. Психіка людини як об'єкт дослідження. Структура сучасної психологічної науки. Психологія управління. Методи соціально-психологічних досліджень управлінської діяльності. Наукове спостереження та його види. Методи опитування. Експериментальні дослідження, їх переваги та недоліки. Метод вивчення документів. Особистість працівника, її структура і прояви. Поняття про особистість. Співвідношення понять "індивід", "особистість", "індивідуальність". Структура особистості працівника. Психологічна ієрархія її складових. Психологія управлінської діяльності менеджера. Організаційна діяльність менеджера...

ЭНГЕЛЬС Фридрих

(28 ноября 1820, Бармен, Германия - 5 августа 1895, Лондон) - один из основоположников марксизма, организатор и руководитель первых международных коммунистических и социал-демократических организаций.
Родился в семье текстильного фабриканта. Не окончив гимназии, по настоянию отца начал заниматься коммерцией. Усиленно занимался самообразованием. Важнейшим источником формирования мировоззрения Энгельса был немецкий классический идеализм, особенно философия Гегеля. Значительное влияние на молодого Энгельса оказала "Сущность христианства" Л. Фейербаха.
В конце ноября 1842 Энгельс впервые встречается с Марксом в редакции "Рейнской газеты" в Кёльне. Он налаживает связи с рабочим движением. Энгельс первым обратился к изучению экономических отношений. В работе "Наброски к критике политической экономии" (ноябрь 1843) подверг критике институт частной собственности. Маркс оценил эту работу как гениальную. Ее влияние отразилось в "Философскоэкономических рукописях" Маркса (1844). Вторая встреча Энгельса с Марксом в августе 1844 в Париже стала встречей единомышленников и положила начало их плодотворному сотрудничеству и дружбе.
Мировоззренческие основы революционного пролетариата изложены Энгельсом в книге "Положение рабочего класса в Англии" и в совместном с Марксом труде "Святое семейство" (1845), где развернута критика идеализма младогегельянцев (написана в основном Марксом). В своей работе Энгельс выдвинул положение о необходимости соединения теории социализма с рабочим движением. Пропагандой коммунистических идей Энгельса в Германии стали его "Эльберфельдские речи" (февраль 1845).
Взгляды Маркса и Энгельса противостояли идеализму младогегельянцев и антропологизму Фейербаха. Основы материалистического понимания истории были сформулированы Марксом в "Тезисах о Фейербахе" и развернуты совместно с Энгельсом в "Немецкой идеологии" (ноябрь 1845 - апрель 1846).
В 1846 Маркс и Энгельс организуют в Брюсселе Коммунистический корреспондентский комитет, деятельность которого подготовила создание Союза коммунистов - первого международного объединения на принципах научного коммунизма. Энгельс предложил девиз Союза: "Пролетарии всех стран, соединяйтесь!" - и принял участие в подготовке его программы - "Манифеста Коммунистической партии" (1848). В нем обоснована историческая миссия пролетариата. Классовая борьба раскрывается как главная движущая сила социального прогресса. Впервые всесторонне изложены место и роль авангарда пролетариата, организованного в партию, ее стратегия и тактика во взаимосвязях с другими классами, политическими движениями и партиями, дана конкретно-историческая оценка различных идейных течений.
Во время революции 1848 - 49 в Германии Энгельс вместе с Марксом редактирует "Новую рейнскую газету" и участвует в вооруженном восстании на юго-западе Германии. После поражения революции Маркс и Энгельс в Лондоне издают журнал "Новая рейнская газета. Политико-экономическое обозрение" с целью обобщения ее опыта. Важнейшие работы Энгельса в эти годы: "Крестьянская война в Германии" (лето 1850) и "Революция и контрреволюция в Германии" (август 1851 - сентябрь 1852). В них разрабатываются положения о необходимости союза рабочего класса с крестьянством, о вооруженном восстании как искусстве.
С ноября 1850 Энгельс вынужден возвратиться к занятиям коммерцией в Манчестере. Постоянная финансовая поддержка Энгельсом Маркса и его семьи позволила другу трудиться над подготовкой "Капитала".
В период I Интернационала и Парижской Коммуны (1864 - 72) Энгельс - ближайший помощник Маркса по руководству международной организацией, активный участник идейной борьбы против лассальянства, прудонизма и бакунизма в рабочем движении. Самое пристальное внимание Энгельс уделяет Германской социал-демократической партии. В ее центральном органе печатаются его важнейшие теоретические работы, он критикует проект программы партии за принципиальные уступки в нем лассальянству, выступает против оппортунизма Германской социал-демократии в связи с исключительным законом против социалистов.
После смерти Маркса (1883) Энгельс оказал решающее влияние на объединение социалистических партий во II Интернационал, проделал гигантскую работу по подготовке и изданию 2-го и 3-го томов "Капитала" Маркса, по разъяснению смысла марксизма.
В работе "Анти-Дюринг" (1876 - 78), "Диалектика природы" (1873 - 83, с перерывами), "Происхождение семьи, частной собственности и государства" (1884), "Л. Фейербах и конец немецкой классической философии", письмах об историческом материализме (1890) и др. Энгельс разрабатывает важнейшие проблемы марксизма - диалектику природы трудовой теории антропосоциогенеза, генезис классов и социальных институтов (семьи, частной собственности и государства). Энгельс определяет структуру марксизма (философия диалектического и исторического материализма, политическая экономия, научный коммунизм), его идейные источники, характеризует основной вопрос философии. В. И. Ленин писал, что "нельзя понять марксизм и нельзя цельно изложить его, не считаясь со всеми сочинениями Энгельса" (Ленин В. И. Полн. собр. соч., т. 26, с. 99).
В. П. Перевалов