Веб-бібліотека - головна сторінка


Фіцула М.М. Педагогіка:

Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і основні категорії педагогіки. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки. Напрями, течії зарубіжної педагогіки. Логіка і методика педагогічних досліджень. Наукові дослідження - шлях до розв'язання проблем педагогіки. Методологія педагогіки. Методи науково-педагогічного дослідження. Етапи педагогічного дослідження. Розвиток, виховання і формування особистості. Процес розвитку і формування особистості. Спадковість і розвиток. Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Розвиток і виховання. Діяльність як чинник розвитку особистості. Зарубіжні теорії розвитку особистості...

Пірен М. І. Конфліктологія: Предмет конфліктології як науки. Предмет, метод, структура конфліктології. Основні поняття та категорії конфліктології. Зв'язок конфліктології з іншими науками. Методи наукових досліджень у конфліктології. Функції конфліктології в суспільстві. Конфлікти в історії суспільної думки. Давні уявлення про конфліктність буття. Конфлікти в рамках соціополітичного виміру (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). Теорії конфліктів (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). Становлення конфліктології як науки в Україні та її розвиток на сучасному етапі. Природа конфліктів. Поняття, структурні елементи конфлікту. Класифікація конфліктів. Межі конфлікту. Причини конфліктів, їхні функції та профілактика. Особистісні причини виникнення конфліктів...
Москаленко, Л. В. та ін. Масова комунікація: Концепції масової комунікації. Світовий інформаційний простір і демократичне суспільство. Проблеми становлення інформаційного суспільства. Ера інформації і гуманістична парадигма трансформації сучасного соціального знання. Соціологічні теорії розвитку мас медіа. Масова комунікація і суспільство. Соціальне функціонування журналістики. ЗМІ у соцієнтальних системах суспільства. Журналістика і духовність суспільства. ЗМІ і національна ідея. Результативність масово-інформаційної діяльності. Свобода преси: теорія і практика. Правові основи функціонування мас медіа. Законодавче поле діяльності українських мас медіа. Громадський контроль за діяльністю засобів масової комунікації. Самоконтроль у ЗМІ...
Зусін В.Я. Етика та етикет ділового спілкування: Ділове спілкування. Форми і особливості ділового спілкування. Основні етапи і тактичні прийоми ведення переговорів. Прийоми проведення ділових бесід. Проведення зборів і нарад. Проведення конференцій і виставок. З історії етики. Предмет етики. Трансформація етики в часі. Етика ділового спілкування. З історії етикету. Предмет етикету. Виникнення етикету і його характер. Трансформація етикету в часі. Лицар, синьйор, джентльмен. Історія застільного етикету. Етикет в громадських місцях. У вищому навчальному закладі. В театрі, на концерті. На виставці, в музеї і бібліотеці. Етикет курця. Танцювальний вечір. У ресторані, кафе. В громадському транспорті. В магазині. Основи ділового етикету і протоколу. Знайомство, представлення...
Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Теоретические основы документоведения. Понятие о документе. Сущность понятия «документ». Генезис и развитие понятия «документ». Документ как система. Характеристика документа как системного объекта. Свойства документа. Признаки документа. Функции документа. Информационная составляющая документа. Материальная (физическая) составляющая документа. Материальная основа документа. Форма материального носителя информации. Структура документа. Общая характеристика структуры. Внутренняя структура документа. Внешняя структура документа. Реквизиты документа. Методы и способы документирования. Общие положения. Кодирование информации. Понятие о языках. Знаковый метод фиксирования информации. Понятие о знаках. Классификация знаков...
Блощинська В.А. Сучасне діловодство: Поняття про діловодство. Суть діловодного процесу. Нормативна база. Принципи організації діловодного процесу. Форми організації роботи з документами. Канцелярія та її функції. Документ з найдавніших часів до наших днів. Поняття про документ. Матеріали для виготовлення документів. Суть документальної інформації. Вимоги до документа. Класифікація документів. Ознаки і групи. Реквізити сучасних ділових документів та правила їх оформлення. Рівні стандартизації документів. Підготовка до складання службових документів. Мовний стиль ділового документа. Текст службових документів. Його складові частини. Композиційні особливості побудови службових текстів. Рубрикація та нумерація інформативного матеріалу. Оформлення титульної сторінки...
Шевчук П. І. Соціальна політика: Сутність соціальної політики. Соціальна справедливість і соціальна рівність. Зміст і мета соціальної політики. Завдання соціальної політики. Об'єкти і суб'єкти соціальної політики. Інструменти соціальної політики. Складові соціальної політики. Ринок праці і зайнятість. Ринок праці. Робоча сила, її показники та методи їх визначення. Трудова мобільність. Міграція робочої сили та її вплив на ринок праці. Зайнятість і реалізація трудової активності. Види зайнятості. Безробіття, його види та форми. Неформальний сектор трудової активності. Ситуація на ринку праці України. Шляхи зниження безробіття. Бідність і шляхи її подолання. Бідність як соціально-економічне явище. Поширення бідності в Україні. Поняття мінімального споживчого бюджету...
Зінченко А. Історія дипломатії: від давнини до початку нового часу: Міждержавні відносини та дипломатія на Давньому Сході. Давньоєгипетська держава в міжнародних відносинах. Єгипетська дипломатія в добу Нового царства. Міждержавні відносини та дипломатія в давньому Межиріччі. Хетська держава в міжнародних відносинах. Зовнішня політика Ассирійської держави в II тис. до н. е. Боротьба з антиассирійськими коаліціями. Ассирійська дипломатія VII ст. до н. е. Характер міжнародно-правових відносин. Дипломатія давньої Індії. Давньокитайська дипломатія. Експедиції Чжан Цяня. Започаткування Великого шовкового шляху. Дипломатичні зв'язки країн Далекого Сходу. Ідеологія зовнішньої політики Давнього Китаю. Давньогрецька дипломатія...
Коляда Т.А. Правове регулювання туристської діяльності: Законодавчі акти в сфері туризму. Цивільно-правові зобов'язання та договори. Правовий режим міжнародної туристичної діяльності. Міжнародні нормативні акти. Регламентація міжнародної туристської діяльності в законодавстві України. Порядок оформлення виїзду українських громадян за кордон. Поняття і види підприємницької діяльності в галузі туризму. Правове регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Юридична відповідальність за порушення у сфері підприємницької діяльності. Захист прав суб'єктів підприємницької діяльності. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності...
Зусін В.Я. Етика та етикет ділового спілкування: Ділове спілкування. Форми і особливості ділового спілкування. Основні етапи і тактичні прийоми ведення переговорів. Прийоми проведення ділових бесід. Проведення зборів і нарад. Проведення конференцій і виставок. З історії етики. Предмет етики. Трансформація етики в часі. Етика ділового спілкування. З історії етикету. Предмет етикету. Виникнення етикету і його характер. Трансформація етикету в часі. Лицар, синьйор, джентльмен. Історія застільного етикету. Етикет в громадських місцях. У вищому навчальному закладі. В театрі, на концерті. На виставці, в музеї і бібліотеці. Етикет курця. Танцювальний вечір. У ресторані, кафе. В громадському транспорті. В магазині. Основи ділового етикету і протоколу. Знайомство, представлення...

Зовнішньоекономічна діяльність / За ред. І.I. Дахна:

Нормативно-правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності. Загальні зауваження. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в колишньому СРСР. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Глосарій термінів Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 р. за №959-ХІІ. Офіційний вісник України. Офіційні статистичні щорічники України. Міжнародні господарські контракти. Загальні положення міжнародного і вітчизняного права про зовнішньоекономічні контракти. Форма зовнішньоекономічного контракту в Україні. Деякі аспекти інформаційного забезпечення складання зовнішньоекономічних контрактів. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності...

ЭЛИАС Норберт

(22 июня 1897, Бреслау - 1 августа 1990, Амстердам) - немецкий социолог. Защитив первую диссертацию по философии в университете Бреслау (1924) под руководством Р. Хенгисвальда, Элиас работал ассистентом в Гейдельберге и Франкфурте-на-Майне, в 1933 завершил вторую диссертацию под руководством К. Мангейма, но защищать ее в Германии у него уже не было возможности. Он эмигрирует, живет сначала в Париже, а с 1935 - в Лондоне, завершая свой главный труд "О процессе цивилизации. Социогенетические и психогенетические исследования", который вышел в 1939 в Швейцарии. После 2-й мировой войны Элиас преподает социологию в Лейчестере, публикует ряд работ по общей социологии, социологии знания, спорта и т. д. После выхода на пенсию жил в Амстердаме, время от времени читая курсы в немецких университетах (прежде всего в Билефельде). С конца 1960-х гг. его концепция получает широкую известность, у него появляется значительное число последователей в Голландии, Германии и Австрии (в Амстердаме находится Фонд Норберта Элиаса, в Марбахе - его архив). В 1977 Элиас удостоился премии им. Адорно г. Франкфурта-наМайне.
Позднее признание учения Элиаса связано не только с внешними обстоятельствами, но также с тем, что в послевоенной Европе преобладали привнесенные из США социологические теории (бихевиоризм, структурно-функциональная теория Парсонса, символический интеракционизм и др.). Будучи наследником немецкой социологии начала 20 в. (как М. Вебера, так и А. Вебера), а отчасти и эволюционизма 19 в., Элиас негативно относился к социологическим теориям, которые редуцировали процессы к состояниям и соотносили "общество", т. е. совокупность автономных структур, с неизменными "индивидами". Ложные философские предпосылки, обусловленные не только эмпиристской традицией, но также и либеральной идеологией, ведут к односторонности выводов в области собственно социологических исследований. Индивид всегда уже социализирован, а общество в свою очередь образуется из сети взаимосвязей между обладающими конкретным историческим обликом людьми. Предметом исследования социальных наук в таком случае являются изменчивые взаимозависимости ("фигурации") между людьми со специфической организацией душевных процессов, с исторически неповторимой личностной структурой. Эти изменения не выводятся из неких возвышающихся над историей универсальных законов (Элиас подвергает критике экономизм либералов и марксистов), но они не являются и случайными. Задачей социальных наук является установление закономерностей в долговременных рядах изменений.
К такого рода долговременным процессам относятся изменения в поведении людей, которые Элиас называет "процессом цивилизации". Цивилизация рассматривается им не как абстрактная тотальность ("западная", "китайская" или др. цивилизации) и не как состояние, но как движение, происходящее независимо от проектов и волеизъявлений людей. Сами понятия "цивилизация", "цивилизованность", "культура" в их противопоставлении "варварству", "дикости", "животности" обладают своей историей. Окончательное оформление стандарта поведения, который именуется "цивилизованным", происходило в 18 - 19 вв. в буржуазном обществе. Но "третье сословие" унаследовало основные черты этого культурного кода от придворной аристократии - он распространяется сверху вниз, от высших слоев к низшим (подобно тому, как на протяжении 19 - 20 вв. он распространялся на рабочих). В работе "Придворное общество" (переработанный текст его диссертации 1930-х гг.) Элиас проводит детальный анализ "куртуазной" культуры, поведения и мышления аристократии. Он оспаривает концепции, в которых истоки современной рациональности обнаруживаются то в протестантской этике, то в гуманизме Возрождения, то в науке Нового времени, то в буржуазном просветительстве. За этими идейными образованиями стоят изменения на ином уровне - индивидуальной психики, социального характера, форм общения между людьми. Подобно тому как современное государство - наследник абсолютной монархии, так и западная "цивилизованность" и рациональность генетически связаны с культурой придворного общества. Тот механизм контроля над аффектами и влечениями, который чуть ли не автоматически действует у "цивилизованного" человека, имеет долгую историю. Рационализация поведения происходит вместе с ростом числа взаимозависимостей между людьми, с удлинением цепей обмена товарами, услугами, информацией. Самоконтроль и стабильность поведенческих реакций возможны и необходимы в обществе с высокой степенью безопасности, обеспечиваемой государственной монополией налегитимное насилие. Эта монополия появляется в Европе вместе с абсолютной монархией, которая налагает ограничения и на феодальное сословие, ранее руководствовавшееся не столько силой права, сколько правом силы. Все позднейшие формы рациональности, включая научную, имеют своим истоком рост дистанции между людьми, появление механизмов самоконтроля и вытеснения социально неприемлемых влечений. Генезис этих механизмов рассматривается Элиасом в его главной работе "О процессе цивилизации". В качестве исходного пункта им берутся запреты и предписания позднего Средневековья. По изменяющимся привычкам, манерам, формам общения Элиас прослеживает трансформацию психических структур, происходящую параллельно с возникновением абсолютных монархий из множества феодальных уделов. Эта одновременная трансформация на макро- и микроуровне есть "процесс цивилизации". Демографические, экономические и т. п. процессы складываются из взаимодействия людей и задают условия "борьбы за жизненные шансы"; рост взаимозависимости накладывает ограничения на поведение; внешнее принуждение интериоризируется как совокупность запретов, которые в дальнейшем усваиваются в раннем детстве и становятся составными частями Сверх-Я. Усиливающееся в "процессе цивилизации" Сверх-Я понимается Элиасом не как результат разрешения эдиповского конфликта в раннем детстве, но как социально детерминированная структура (хотя психоанализ был одним из главных источников его социологии). Культурный код поведения менялся вместе с его носителями. Никто не планировал превращение неотесанных феодалов в изящных придворных, равно как и переход от "куртуазности" к "цивилизованности" среднего класса. Социальная эволюция и трансформация habitusa индивидов представляют собой один и тот же процесс. "Фигурации" представляют собой результат взаимодействия между индивидами и группами - кооперации, дифференциации функций, борьбы за монополизацию "жизненных шансов". Из межгрупповых отношений Элиас уделил наибольшее внимание отношению между представителями "истеблишмента" и группами "аутсайдеров".
В работах по социологии знания Элиас стремился показать генезис научного мышления и форм искусства, изменение некоторых фундаментальных понятий (напр., времени) в связи с изменениями социальных и психических структур. Широкая известность концепции Элиаса во многом связана с тем, что его работы 1930-х гг. оказались созвучными "истории ментальностей" (школа "Анналов") и работам тех историков и социологов, которые обратились к изучению "повседневной жизни" в 1970 - 80-е гг.
Соч.: Uber den Prozess der Zivilisation. Soziogenetische und psychogenetische Untersuchungen, Bd. I - II. Bern, 1939 (переизд. 1969); Was ist Soziologie? Munch., 1970; Die hofische Gesellschaft. Untersuchungen zur Soziologie des Konigtunis und der hofischen Aristokratie. Fr./M., 1989; Studien uber die Deutschen. Fr./M., 1989; Engagement und Distanzierung. Fr./M., 1990; Mozart: Zur Soziologie eines Genies. Fr./M., 1990.
A. M. Руткевич