Веб-бібліотека - головна сторінка


Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки):

Світ після Другої світової війни. Основні тенденції суспільного розвитку сучасності. Країни Центральної та Південно-Східної Європи в системі тоталітаризму. Країни Балтії. Республіка Білорусь. Болгарія. Велика Британія. Іспанія. Італія. Канада. Латинська Америка. Німеччина. Країни Північної Європи. Польща. Російська Федерація. Румунія. Сполучені Штати Америки. Угорщина. Франція. Чехословаччина. Чеська Республіка. Словацька Республіка. Югославія. Республіка Хорватія. Республіка Словенія. Республіка Македонія. Республіка Боснія та Герцеговина. Міжнародні відносини...

Москаленко А. З. Теорія журналістики: Предмет і завдання курсу. Поняття «журналістика». Університетська підготовка журналістів. Нова журналістська формація. Журналістика як мистецтво і як наука. Інформаційний підхід у журналістиці. Суспільство і соціальна інформація. Відкритість інформаційного простору. Основні принципи інформаційних відносин. Доступ до інформації. Види інформації. Правила передачі інформації. Нормативна база діяльності преси. Свобода преси. Правові основи функціонування ЗМІ. Законодавче забезпечення захисту інформаційного простору. Норми професійної етики журналіста. Результативність журналістської діяльності. Функції як результат поєднання мети та засобів її досягнення. Принципи журналістики як основа ефективного функціонування ЗМІ...

ЭКЗИСТЕНЦИАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ

Проблемы, связанные со смыслом человеческой жизни, но находящиеся, если можно так сказать, на границе жизни и мира. В их числе обычно называются: смерть, смысл жизни, страдания, разочарования, любовь. С экзистенциальными проблемами связаны два суеверия.
1. Одно из них, очень распространенное в эпоху Просвещения и до сих пор разделяемое марксизмом-ленинизмом, вообще отрицает существование экзистенциальных проблем. Если сторонников этого предрассудка спросить, в чем, например, смысл человеческой жизни и в особенности смерти, они ответят, что все встанет на свои места, когда человечество достигнет рая на земле и т. д. Но это равнозначно отрицанию этих проблем, ибо мы умрем раньше, чем человечество достигнет рая; во всяком случае, наша смерть - проблема чисто индивидуальная, и никакой общественный прогресс не в состоянии ее разрешить. Один из философов Нового времени ясно сформулировал суть этого суеверия: "Мудрый человек, - пишет он, - ни о чем не думает меньше, чем о смерти, и его мудрость состоит в размышлении о жизни, а не о смерти" (Спиноза).
2. Согласно второму предрассудку, экзистенциальные проблемы подвластны научному анализу. Такую позицию должен занимать сторонник позитивизма, ибо с его точки зрения только наука может дать ответ на волнующие нас вопросы.
Однако оба эти взгляда являются заблуждениями. Экзистенциальные проблемы - это самые важные проблемы, какие только может поставить человек, быть может, это и вообще важнейшие проблемы. Правда, все мы обладаем врожденной склонностью закрывать на них глаза (Хайдеггер), однако рано или поздно каждый из нас с ними сталкивается. Отрицать их существование - значит впадать в суеверие. Предрассудком является и мнение о том, что экзистенциальные проблемы можно решить при помощи научного метода; научный метод здесь бессилен - эти проблемы выходят за пределы его применения. Экзистенциальные проблемы разрешаются обычно с помощью мировоззрения, особенно с помощью религии.
См.: мировоззрение, позитивизм, религия, экзистенция.