Веб-бібліотека - головна сторінка


Чирва Ю. О., Баб'як О. С. Безпека життєдіяльності:

Засади формування безпеки життєдіяльності. Формування безпеки життєдіяльності. Людський фактор у проблемі безпеки життєдіяльності. Правові засади управління в галузі безпеки життєдіяльності. Захист населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Державне управління, сили та засоби захисту населення від надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру та поведінка людини. Класифікація надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного характеру. Надзвичайні ситуації природного характеру та поведінка людини. Геологічні небезпечні явища...

Бедь В. В. Юридична психологія: Предмет, завдання і система юридичної психології. Предмет і завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Система юридичної психології. Методологічні основи і методи юридичної психології. Методологічні принципи в юридичній психології. Методи пізнання в юридичній психології. Методи психологічного впливу на особистість. Загальнопсихологічні та соціально-психологічні основи в юридичній психології. Поняття про психіку і свідомість особистості. Психічні процеси. Психічні властивості особистості. Психічні стани особистості. Соціально-психологічні аспекти юридичної діяльності. Правова психологія. Правова соціалізація. Правова соціалізація і правослухняна поведінка особистості...
Мозгова Н. Г. Логіка: Предмет логіки. Загальна характеристика поняття. Логічні операції з поняттями. Просте судження. Логічні відношення між категоричними судженнями. Основні закони логіки. Складне судження. Безпосередній дедуктивний умовивід. Простий категоричний силогізм. Виводи логіки висловлювань. Індуктивний умовивід. Доведення та спростування...
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Комунікативна лінгвістика як наука і навчальна дисципліна. Природа, компоненти і форми комунікації. Сутність, категорії комунікативної лінгвістики та її взаємозв'язки з іншими галузями знання. Предмет і завдання комунікативної лінгвістики. Методи комунікативної лінгвістики. Природа спілкування і комунікації. Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Відмінності спілкування людей і тварин. Спілкування як діяльність. Типи спілкування. Основні закони спілкування. Особливості міжособистісного спілкування. Тенденції розвитку сучасного спілкування. Моделі комунікації. Компоненти комунікації Елементарні компоненти і засоби комунікації. Канали комунікації. Комунікативний шум. Вербальні компоненти спілкування...
Федорченко В.К. та ін. Історія екскурсійної діяльності в Україні: Зародження екскурсійної діяльності на українських землях (друга половина XIX - початок XX ст.). Виникнення і розвиток освітянських екскурсій. Екскурсійна діяльність наукових товариств. Перше бюро подорожей та екскурсій. Екскурсійна діяльність у період Української революції (1917-1920 pp.). Підготовка кадрів екскурсоводів у дорадянський період. Екскурсійна діяльність в Україні в 20-30-х роках XX століття. Створення та розвиток системи екскурсійних закладів. Діяльність системи екскурсійних закладів. Екскурсійна діяльність навчальних закладів. Екскурсійна діяльність наукових установ. Екскурсія як засіб ідейно-політичного виховання в Радянській Україні...

Экзистенциализм в эстетике

(от лат. existentia - существование) Эстетическое течение, являющееся органической частью экзистенциальной философии. Как самостоятельное философско-эстетическое направление Э. возник в Германии после Первой мировой войны, в кризисный период европейской истории, потрясший основы классической культуры, пошатнувший прогрессистско-оптимистическую концепцию мирового развития, официальную либерально-христианскую доктрину, веру в разум, гуманизм, научно-технический прогресс. Пик популярности Э. в Западной Европе пришелся на первые десятилетия (40-60-е гг.) после окончания Второй мировой войны, когда он приобрел политизированный характер. Э. обратился к конкретному человеку с его трагическим мироощущением, чувством одиночества, заброшенности, тоски, отчаяния, что возвело его в ранг "единственной философии человека XX в. и утвердило в статусе нового мировоззрения либеральной интеллигенции. Однако близкие Э. идеи высказывались задолго до этого. Его непосредственные духовные предшественники - С. Киркегор, Ф. Ницше, Э. Гуссерль. Противопоставив панлогизму, гегелевской "системе" ускользающую от абстрактного мышления экзистенцию, Кьеркегор определил ее как "внутренний", вненаучный иррациональный способ самопознания, восхождения к подлинному существованию эстетическим, этическим и религиозным путями. Э. усвоил также феноменологический метод Гуссерля, в особенности его концепцию интенциональности сознания, оказавшую существенное влияние на экзистенциалистскую концепцию художественного воображения. Э. разделяется на две большие ветви - религиозный (Н. А. Бердяев, К. Ясперс, П. Тиллих, Г. Марсель, М. Мерло-Понти и др.) и атеистический (Ж.-П. Сартр, А. Камю, С. де Бовуар и др.). Значительной спецификой обладают его варианты в разных странах - России (Л. И. Шестов, H. A Бердяев), Германии (М. Хайдеггер, К. Ясперс, М. Бубер), Франции (Ж.-П. Сартр, А. Камю, С. де Бовуар, Г. Марсель, М. Мерло-Понти), Италии (Н. Аббаньяно, Э. Пачи, А. Ведальди), Испании (М. де Унамуно, X. Ортега-и-Гассет), США (Дж. Уальд, У. Баррет, К. Ренгардт), Японии (Н. Китаро, В. Тэцуро), Индии (Г. Датт, Д. Кришна). В Э. усилились характерные для XX в. тенденции эстетизации философии, стирания граней между философией и искусством. Не случайно крупные экзистенциалисты при изложении своих теоретических концепций обращаются к традициям эссеистики, романной, драматургической, притчевой формам (романы "с двойным дном" Сартра, Камю), поэтическим медитациям (Хайдеггер), анализу художественного творчества и творческого процесса (Бердяев, Шестов, Сартр, Марсель, Хайдеггер). В центре их внимания - трагическое, пессимистическое мироощущение личности как носителя несчастного, разорванного сознания, которому открылась абсурдность существования как бытия-к-смерти, превращающего человека в "мертвеца в отпуске", а жизнь - в "колумбарий, в котором гниет мертвое время" (А. Камю). Человек заброшен в существование, обречен на экзистенцию, пограничную ситуацию выбора; его существование предшествует сущности, обретаемой лишь в момент смерти. Мир - косное, враждебное личности бытие-в-себе; отчуждение непреодолимо. Трагичность человеческого удела выражается в категориях обыденного сознания, возведенных в ранг философских концептов: страхе (Ясперс, Хайдеггер), тошноте, тревоге (Сартр), тоске, скуке (Камю). Онтологический смысл подобных метафизических состояний заключается в столкновении сознания с головокружительной воронкой бытия, бездной ничто. Для религиозно настроенных экзистенциалистов это - прорыв, "окликание бытия", возможность обретения его трансцендентного измерения, подлинного существования в Боге; возвышенное искусство, трагедия - отсылающая к Богу "метафизическая шифропись" (К. Ясперс), сохраняющая связь с культовым действом. Для атеистов - свидетельство "смерти Бога", обессмысливающее бытие, обрекающее сознание на отталкивание от него, просверливание в нем "дырок". Художественное творчество в этом контексте - аскеза, подвижничество, сизифов труд, погоня за миражами, придание смысла бессмысленному (А. Камю) либо раскрытие смысла, когда художник выступает в роли медиума, а подлинным творцом произведения оказывается само бытие (М. Хайдеггер). Центральные для эстетики Э. проблемы воображения, свободы творческого акта, равнозначности всех выборов оказали существенное влияние на поэтику театра абсурда и "нового романа". В современный художественный менталитет вошли как идеи ангажированности творчества, ответственности художника, так и нонконформистская концепция "бунтующего искусства", легшая в основу контркультуры, леворадикальных тенденций в искусстве и эстетике последней трети XX в. Лит.: Современный экзистенциализм. М., 1966; Проблема человека в западной философии. М., 1988; Исаев С. А. Эстетика экзистенциализма // История эстетической мысли. Т.5. М., 1990; Existentialism and Phenomenology. A Guide for Research. N.Y., 1978. H. M.