Веб-бібліотека - головна сторінка


Луцишин П.В. Теорія міжнародних відносин:

Теоретичні джерела і концептуальні основи міжнародних відносин. Міжнародні відносини в історії соціально-політичної думки. Що таке теорія міжнародних відносин. Сучасні теорії міжнародних відносин. Об'єкт і предмет міжнародних відносин. Поняття і критерії міжнародних відносин. Світова політика. Взаємозв'язок внутрішньої і зовнішньої політики. Предмет міжнародних відноси. Види міжнародних відносин. Історична еволюція об'єкта аналізу. Реальність у міжнародних відносинах. Генеза і розвиток міжнародних відносин. Міжнародні відносини як дисципліна. Фактори формування міжнародних відносин. Класифікація факторів. Умовні фактори. Реалізаційні фактори. Закономірності міжнародних відносин. Про характер законів у сфері міжнародних відносин...

Наливайко Д. С., Шахова К. О. Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Німецький романтизм. Ієнський гурток романтиків. Новаліс. Л. Тік і В. Вакенродер. Ф. Гельдерлін. Гейдельберзький гурток романтиків. А. фон Арнім. К. Брентано. Г. фон Клейст. Е. Т. А, Гофман. Г. Гейне. Французький романтизм. Період Консульства і Першої імперії. Ж. де Сталь. Б. Констан. Ф. Р. де Шатобріан. Періоди Реставрації і Липневої монархії. А. де Ламартін. А. де Віньї. Віктор Гюго. Жорж Санд. А. де Мюссе. Ж. де Нерваль. Італійський романтизм. Література 1797-1815 років. У. Фосколо. Література 1816-1848 років. А. Мандзоні. Д. Леопарді. Англійський романтизм. Вільям Блейк. Вільям Вордсворт. Семюель Тейлор Колрідж. Вальтер Скотт. Джордж Ноель Гордон Байрон...
Конфліктологія / За ред. В. М. Петюха: Сутність конфлікту та його характерні риси. Кінцеві та проміжні цілі. Визначення конфлікту. Конфліктна ситуація та інцидент як передумови виникнення конфлікту. Характерні ознаки прояву конфлікту. Об'єктивні й суб'єктивні складові конфліктної взаємодії. Межі поширення конфлікту. Види та типи конфліктів. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації. Причини й наслідки конфліктів в організації. Кінцеві та проміжні цілі. Типові причини виникнення конфліктів в організації. Функції конфліктів і їхня спрямованість. Вплив конфлікту на соціальне оточення та його учасників. Позитивні наслідки конфліктів. Негативні наслідки конфліктів...
Ткаченко А. О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства: МИСТЕЦТВО СЛОВА. Феномен мистецтва. Види мистецтва, їх походження, класифікації. Мистецтво слова. Література як система. Проблеми генології. Лірика. Різновиди, види, жанри. Епос. Різновиди, види, жанри. Драма. Різновиди, види, жанри. Межиродові підсистеми. Ліро-епос. Ліро-драма. Епо-драма. Кіносценарій як межисистемне явище. Поетика літературного твору. Формозміст як єдність. Елементи змісту, або ж змістові прояви художньої форми. Елементи форми, або ж формальні проявники художнього змісту. Тема, проблема, ідея, тенденція, пафос/тональність, конфлікт/колізія. Фабула, мотив, сюжет, композиція. Художня мова. Етимологічне коріння експресії слова. Лексична сфера художньої мови...
Запаско Я. та ін. Початки українського друкарства: Степан Гунько. Книга - культура духовна. Яким Запаско. Про дофедорівське книгодрукування в Україні. Орест Мацюк. Чи було книгодрукування на Україні до Івана Федорова. Орест Мацюк. Ще про початки книгодрукування на Україні. Володимир Стасенко. Проблемні питання історії початку українського кириличного друкарства...
Аляєв Г.Є. та ін. Лекції з релігієзнавства: Предмет релігієзнавства. Релігія і суспільство. Особливості релігієзнавства як науки та учбової дисципліни. Поняття релігії та класифікація релігій. Релігія і суспільство. Форми релігійного життя людини. Релігійний досвід: його сутність, форми і вияви. Культ і богослужіння. Релігія первісного суспільства. Походження та особливості первісних форм релігії. Поняття про міф і міфологію як специфічну форму сприйняття світу. Основні форми первісних культів. Релігія Стародавньої Греції. Архаїчний період становлення грецької міфології. Класичний період розвитку релігії стародавніх греків. Культ і храми. Зороастризм. Пророк Зароастар і його релігійне вчення. Зороастрійські релігійні обряди. Авеста...
Орбан-Лембрик Л.Е., Кощинець В.В. Юридична психологія: Юридична психологія в системі наукового знання. Предмет і завдання юридичної психології. Структура юридичної психології. Принципи і методи юридичної психології. Історія становлення і розвитку юридичної психології. Передумови виникнення юридичної психології. Оформлення юридичної психології як науки. Сучасний етап розвитку юридичної психології. Психологія особистості й діяльності. Психологія особистості. Психологія діяльності. Психологія юридичної діяльності. Психологічна специфіка юридичної діяльності. Морально-психологічні засади юридичної діяльності. Емоції, воля і мотиви в юридичній діяльності. Соціалізація особистості. Соціально-психологічна характеристика особистості...
Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку XIX ст: Антична література. Основні риси античної літератури. Давньогрецька міфологія. Гомерів епос. Лірика ранньої класики. Афінська трагедія. Давня аттична комедія. Греко-римський еллінізм. Література доби Августа. Література пізньої античності і початку середніх віків. Література середніх віків. Література раннього середньовіччя. Література високого середньовіччя. Данте Аліг'єрі. Література Відродження. Відродження в Італії. Відродження у Франції. Відродження в Німеччині і Нідерландах. Відродження в Англії. Вільям Шекспір. Відродження в Іспанії і Португалії. Література XVII століття. Естетика і поетика літератури Бароко. Творчість письменників Бароко. Класицизм у французькій літературі...
Федорченко В.К. та ін. Історія екскурсійної діяльності в Україні: Зародження екскурсійної діяльності на українських землях (друга половина XIX - початок XX ст.). Виникнення і розвиток освітянських екскурсій. Екскурсійна діяльність наукових товариств. Перше бюро подорожей та екскурсій. Екскурсійна діяльність у період Української революції (1917-1920 pp.). Підготовка кадрів екскурсоводів у дорадянський період. Екскурсійна діяльність в Україні в 20-30-х роках XX століття. Створення та розвиток системи екскурсійних закладів. Діяльність системи екскурсійних закладів. Екскурсійна діяльність навчальних закладів. Екскурсійна діяльність наукових установ. Екскурсія як засіб ідейно-політичного виховання в Радянській Україні...
Москаленко А. З. Теорія журналістики: Предмет і завдання курсу. Поняття «журналістика». Університетська підготовка журналістів. Нова журналістська формація. Журналістика як мистецтво і як наука. Інформаційний підхід у журналістиці. Суспільство і соціальна інформація. Відкритість інформаційного простору. Основні принципи інформаційних відносин. Доступ до інформації. Види інформації. Правила передачі інформації. Нормативна база діяльності преси. Свобода преси. Правові основи функціонування ЗМІ. Законодавче забезпечення захисту інформаційного простору. Норми професійної етики журналіста. Результативність журналістської діяльності. Функції як результат поєднання мети та засобів її досягнення. Принципи журналістики як основа ефективного функціонування ЗМІ...
Мельник Л. П. Психологія управління: Предмет наукового вивчення сучасної психологічної науки. Поняття про психологію. Психіка людини як об'єкт дослідження. Структура сучасної психологічної науки. Психологія управління. Методи соціально-психологічних досліджень управлінської діяльності. Наукове спостереження та його види. Методи опитування. Експериментальні дослідження, їх переваги та недоліки. Метод вивчення документів. Особистість працівника, її структура і прояви. Поняття про особистість. Співвідношення понять "індивід", "особистість", "індивідуальність". Структура особистості працівника. Психологічна ієрархія її складових. Психологія управлінської діяльності менеджера. Організаційна діяльність менеджера...

Шлійко А.В. Економіка підприємництва на ринку товарів і послуг:

Соціально-економічна основа економіки підприємництва на ринку товарів і послуг. Підприємництво та підприємства на ринку товарів і послуг. Сутність підприємництва на ринку товарів і послуг як сучасної форми діяльності в ринковій системі господарювання. Підприємницька ідея, типи, форми підприємств на ринку товарів і послуг. Характеристика основних форм об'єднань підприємницьких структур, їх суть, особливості формування. Законодавчо-правова база, значення та зміст інформаційного забезпечення підприємницької діяльності. Економіка та організація становлення підприємництва на ринку товарів і послуг. Функціональні стратегії підприємництва на ринку товарів і послуг...

ЭКОНОМИЯ

(греч. - управление, устройство) - термин, используемый в современной философии для описания способа связывания упорядоченных и неупорядоченных частей целого. Исследование Э. целого обнаруживает в нем уклонения от единой логики, так что целое предстает в своей не-целостности, не-себетождественности, как саморазрушающееся. Э. целого можно описать как "игру без правил", порожденную борьбой противоположных до несопоставимости принципов и порождающую избыточное производство не" сводимых друг к другу частей целого, само существование которого ставится под вопрос. Современное понимание термина Э. преемственно связано с понятием "политическая экономия" , введенным в 1615 г. А. Монкретьеном и в наше время постепенно вытесняемым термином "экономика". Политическая Э., наука, призванная послужить теоретическим основанием для разработки системы мер по поддержанию государственного, а позднее - общественного, благосостояния, поставила проблему нищеты и богатства и в ходе ее решения не могла не определять - по крайней мере имплицитно - устройство мирового порядка. Формирование современного понимания термина Э. идет по мере развертывания двустороннего процесса гуманитаризации экономического знания и расширительного толкования экономических понятий; однако исходной точкой этого процесса остаются теории политической Э. XVI - XVIII вв.
Первой по времени возникновения системой политической Э. был меркантилизм (У. Стаффорд, Т. Мен, А. Монкретьен, Ж. Б. Кольбер и др.), представлявший собой учение о необходимости государственного регулирования экономики и эволюционировавший от убежденности в том-, что государственное богатство создается путем накопления драгоценных металлов (система "денежного баланса"), к созданию теорий, предписывавших поддержание (активного торгового баланса) во внешней торговле. Связав обогащение с неэквивалентным обменом, меркантилизм поставил, но не разрешил вопросы о всеобшем источнике богатства и о происхождении меновых пропорций. Физиократы (Ф. Кенэ, А. Р. Ж. Тюрго, В. Р. Мирабо и др.), с XVIII в. противостоявшие меркантилизму, решали вопрос о всеобщем источнике богатства, усматривая этот источник в производящий силе природы, и связывали общественное благосостояние с соблюдением принципа "laissez-faire" (или "laissez-passer"), предполагавшим невмешательство государства в "естественный порядок" и позволявшим связанному с землей производителю поступать по собственному усмотрению, не опасаясь государственного вмешательства в свои дела. В теориях физиократов хозяйство общества предстает сложноорганизованной системой, зависящей от производящей силы природы и не поддающейся государственному контролю. Проблема происхождения меновых пропорций, поставленная меркантилизмом и исследованная физиократами, повлияла на формирование классической школы политической Э. (А. Смит, Д. Рикардо, Т. Р. Мальтус, Дж. Ст. Милль и др.), предложившей решение этой проблемы в виде теории, согласно которой меновая стоимость товара определялась количеством общественно необходимого труда, затраченного на его производство, и противопоставлялась потребительной стоимости, или сумме полезных свойств товара. Созданная классической политической Э. трудовая теория стоимости усматривала источник богатства в производительном труде и считала разделение труда всеобщей формой сотрудничества людей. Поскольку эта теория была связана с восприятием общественно необходимого труда как исчислимого количества, сущность человеческой деятельности усматривалась в однообразных, повторяющихся действиях, а общественный порядок отличался единой логикой. Односторонность таких представлений, еще возросшая после того, как К. Маркс и его ученики произвели различение субстанции стоимости и форм ее проявления, вызвала к жизни школы политической Э., подвергшие острой критике классическую для этой дисциплины теорию.
Критикуя классическую политическую Э. за неисторичность, представители старой (В. Рошер, Б. Гильдебранд, К. Книс и др.) и новой (Г. Шмоллер, Л. Брентано, В. Зомбарт, М. Вебер и др.) исторических школ резонно указывали на необходимость учитывать влияние культурных традиций на общественное производство. Подобным же образом институционализм (Т. Веблен, Дж. Р. Коммонс, У. К. Митчелл, Дж. Хобсон и др.) подчеркивал влияние, оказываемое на общественное сформировавшими производителя социальными институтами. Наконец, маржинализм (К. Менгер, О. Бем-Баверк, А. Маршалл и др.) взамен классической теории предложил теорию стоимости как "предельной полезности", исходящую из того, что, поскольку по мере удовлетворения потребности возрастает "степень насыщения", а величина конкретной полезности (степень "настоятельности потребности") падает, то ценность блага определяется полезностью "предельного экземпляра", удовлетворяющего наименее настоятельную потребность. Подобно исторической школе и институционализму, маржинализм представлял собой попытку нового обоснования экономической теории, исходящего из определения человеческой деятельности как новаторской по сути, из восстановления в своих правах морали свободного выбора и из понимания общественного устройства как принципиально неоднородного.
Политическая Э., близкая стандартам точной науки, во второй половине XIX в. находилась в самом центре споров о теоретических основаниях становящихся социальных наук, и потому критика классической политической Э. изнутри самой этой дисциплины дополняется и развивается критическими замечаниями по адресу политической Э., высказанными представителями других общественных наук. Так, когда основатель институционализма Т. Веблен в своей теории праздного класса рассматривает противоположность производительного труда и демонстративного потребления в современном обществе как институционально закрепленное извращение инстинкта изобретательства, присущего людям, его слова созвучны внешней критике политической Э. Называя политическую Э. изуродованной социологией, Г. Тард обосновывал свое мнение тем, что теория политической Э. чревата некритическим смешением подражания и изобретения. Политическая Э. рассматривает полезность и богатство, исследованием происхождения которых она и занимается, как количественные понятия, однако подлинно количественными (хотя вопрос об их измерении и не стоит) являются верования и желания, порожденные изобретением и порождающие труд, суть которого - подражание. С т. зр. Тарда, Э. полезности и богатства обоснована Э. верований и желаний с ее идеалом: "Получение максимума удовольствия с минимумом страданий". Сходным образом оценивает политическую Э. и Г. Ле Бон, подчеркивающий значение умственных способностей (т. е. способности к изобретению) как источника богатств и определяющий капитал как накопившуюся сумму не столько физического, сколько умственного труда. На рубеже XIX и XX вв. происходит перенос термина Э. в социологию и социальную психологию, сопровождающийся его переосмыслением.
Оправданность такого переосмысления подтверждается этнографическими исследованиями хозяйства архаических обществ. В знаменитом "Очерке о даре" М. Мосс исследует обычай потлача, или "тотальных поставок агонистического типа", суть которых заключается в обмене между племенами и кланами, сопровождающемся ожесточенным соперничеством в расточительстве и потому - уничтожением богатств. По мнению Мосса, в основании этого обычая лежит Э. дара, обусловленная обязанностями давать, получать и возмещать и ставящая своей целью не накопление, а жертвование и расточение ради завязывания межклановых и межплеменных связей. Мосс, как и некоторые другие этнографы первой четверти XX в. (например, Б. Малиновский), считает, что архаическая экономика принципиально отличается от современной, но в то же самое время именно Э. дара делает возможным существование хозяйственных систем, описываемых современной политической Э. и нацеленных на получение пользы и приобретение богатства.
В то же время термин Э. распространяется и за пределы рассуждений о хозяйстве и обществе и уже в конце XIX в. используется при описании морали, обосновывающей экономические принципы. Ф. Ницше в полемическом сочинении "К генеалогии морали" упоминает о возможности рассмотрения аффектов ненависти, зависти, алчности, властолюбия в качестве необходимых частей "общей экономии жизни", и это упоминание позволяет ему подойти к общей идее "Генеалогии морали", т. е. к вопросу о возможности существования принципа, который был бы антитетичен (враждебен, противоположен) аскетическому принципу. Уже в первых психоаналитических работах 3. Фрейда заявляет о себе экономическая т. зр., заключающаяся в рассмотрении психических процессов как процессов обмена и перераспределения энергии влечений. Направляющий психические процессы к устранению неудовольствия и получению удовольствия принцип удовольствия регулирует обмен и перераспределение энергии автоматически, поскольку неудовольствие соответствует повышению, а удовольствие - понижению возбуждения. Но сам принцип удовольствия обусловлен принципом постоянства, и оттого "по ту сторону принципа удовольствия" и принципа реальности, ему противостоящего, находится влечение к смерти, проявляющееся в форме стремления повторять прежние состояния, поддерживать постоянное количество возбуждения, но по сути дела представляющее собой стремление к ситуации "до рождения"; итак, эпикурейская Э. удовольствия обоснована Э. смерти. Как в исследованиях экономических принципов, так и в исследованиях лежащей в их основании морали происходила ревизия теорий политической Э. и формировалось современное понимание термина Э.
Темы подражания и изобретения, накопления и расточительства, поставленные самим ходом критики политической Э., были развиты и переосмыслены Ж. Батаем, сформулировавшим современное понимание Э., в первую очередь, в книге "Проклятая доля", на страницах которой осуществляется, по словам автора, "коперниканский переворот" в политической Э. - переход от ограниченной Э. к Э. всеобщей. Всеобщая Э. - это Э. расточительства с ее главной проблемой избытка, противостоящая ограниченной Э. с ее главной проблемой недостатка. Изначальным источником нашей энергии (нашего богатства) служит излучение Солнца. Солнце, создающее жизнь на Земле, представляет собой в то же время серьезнейшую проблему для этой жизни, поскольку энергия, изливаемая им на живую материю, чрезмерна, избыточна. Настоящей экономической проблемой, заключает Батай, следует считать не нищету и недостаток, но богатство и избыток. Решение этой проблемы - демонстративное потребление, тотальные поставки агонистического типа, жертвоприношения, любые виды роскоши и излишества - во всеобщей Э. впервые предстает социально-экономической необходимостью. Вся избыточная энергия, неспособная воплотиться в рост организма или группы, если не будет растрачена, приведет к "ожирению" или к взрыву, к застою или к гибели. Когда система не способна превратить избыток в рост, прибыль теряется, но если она не способна также и растратить избыток, наступает катастрофа, крах системы. Соединив мифологемы традиционной политической Э. с внеэкономическими теориями Э., Батай сформулировал вариант теории организации, которая была применена им самим к исследованию соотношения однородного и инородного в обществе, к интерпретации понятия тотальности в гегельянстве, к оценке эротизма и т. п., а ныне широко применяется многими философами и социальными теоретиками (Ж. Деррида, Ж. Бодрийяр, П. Бурдье и др.).
С. А. Никитин