Веб-бібліотека

Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів:

Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці. Охорона праці, як система заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності користувачів комп'ютерів. Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів. Особливості роботи користувачів комп'ютерів. Розлади здоров'я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп'ютером. Зоровий дискомфорт. Перенапруження скелетно-м'язової системи. Ураження шкіри. Розлади центральної нервової системи (ЦНС). Порушення репродуктивної функції. Вплив на інші системи організму. Принципи професійного відбору операторів ВДТ. Працездатність операторів ВДТ. Аналіз системи "людина-комп'ютер-середовище"...

Семотюк В. Програмування в середовищі Турбо Паскаль: Загальна характеристика мови Паскаль. Структура Паскаль-програми. Елементи мови Паскаль. Мова металінгвістичних формул. Прості типи даних. Вирази. Стандартні типи даних. Цілий тип. Дійсний тип. Логічний тип. Символьний тип. Конструйовані типи. Перелічуваний тип. Діапазонний тип. Оператори надання значень змінним. Оператор присвоєння. Введення-виведення. Порядок виконання операцій. Складений оператор. Стиль запису програми. Структури керування. Структура послідовного виконання. Структура розгалуження. Умовний оператор. Оператор варіанта. Оператор безумовного переходу. Структура повторення. Цикл з параметром. Цикл з передумовою. Цикл з післяумовою. Ітераційні цикли. Вкладені цикли...
Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні: Мандрівництво в Україні як прообраз туризму (IX-XIX ст.). Україна очима іноземних мандрівників. Внесок українців у географічні дослідження земної кулі. Зародження готельної справи в Україні. Початок організованого туризму (кінець XIX - початок XX ст.). Виникнення в Україні перших туристських організацій. Рекреаційне освоєння Криму. Кримсько-Кавказький гірський клуб (1890 - 1915 рр.). Зародження туристсько-екскурсійної справи на західноукраїнських землях. Розвиток готельної справи в другій половині XIX - на початку XX ст. Розвиток туризму в Україні в міжвоєнний період (1918-1939 pp.). Створення централізованої системи управління туризмом. Туристсько-екскурсійна справа і краєзнавчий рух у Радянській Україні...
Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка: Загальні засади національної макроекономіки. Методологія національної макроекономіки. Сутність національної макроекономіки. Питання національної макроекономіки в Конституції України. Національно-економічне мислення. Показники національної макроекономіки. Оцінка продуктивності та ефективності національної економіки. Національні продуктивні сили. Теорія формування і розміщення продуктивних сил. Сутність продуктивних сил. Економічні закони і розміщення продуктивних сил. Економічне районування і територіальна структура господарства. Методологія економічного районування. Методи аналізу територіальної організації економічної системи...
Політологія / За ред. Кремень В. Г., Горлача М. І: Що і як вивчає наука про політику. Політика - соціальне явище. Предмет та метод науки про політику. Становлення та розвиток політичних знань. Політичні ідеї Стародавнього Світу. Політичні вчення в Середньовіччі. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Політичні вчення в XVI -XVII ст. Розвиток політичної думки в XVIII ст. Політична думка в Європі, Росії кінець XVIII - XIX ст. Сучасні політичні вчення Заходу. Формування політичної думки в Україні. Джерела політичних знань. Основні напрями і тенденції розвитку суспільно-політичної думки в XIX - початку XX ст...
Проектування інформаційних систем / За ред. В. С. Пономаренка: Загальнотеоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем. Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованих інформаційних систем. Системний підхід, цілі та принципи проектування інформаційних систем. Декомпозиція інформаційної системи. Якість та ефективність інформаційної системи. Процес проектування інформаційної системи. Сутність процесу проектування, його стадії та етапи. Учасники процесу проектування. Трудомісткість етапів проектування. Методи і засоби проектування інформаційних систем. Сутність і класифікація методів проектування інформаційних систем. Засоби проектування інформаційних систем та їх класифікація. Методи і моделі прийняття проектних рішень...
Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Основи теорії економічної і соціальної географії. Методологічні основи. Наукові підходи і категорії, деякі терміни і поняття. Ландшафтна оболонка як глобальний об'єкт досліджень у географії. Інтеграція наук і сутність географічного підходу. Взаємодія суспільства і природи та її закономірності. Єдність природи і суспільства, їх взаємодія. Закономірності взаємодії. Екологічний підхід. Природокористування і його місце у взаємодії суспільства і природи. Закономірність комплексності у природі і суспільстві. Гсокомплексологічна концепція. Системні об'єкти в економічній і соціальній географії. Суспільно-територіальний комплекс як найбільш інтегрований об'єкт досліджень...
Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Поняття й категорії стилістики. Офіційно-діловий стиль. Науковий стиль. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Норми сучасної української літературної мови. Лексичні засоби стилістики. Стилістична диференціація української лексики. Стилістичне використання багатозначності. Тропи. Стилістичні можливості омонімії. Паронімія як стилістичний засіб і як вада тексту. Використання синонімії в різних стилях мови. Стилістичне використання антонімів. Лексика іншомовного походження в стилістичному плані. Номінативні та стилістичні функції неологізмів. Застаріла лексика зі стилістичного погляду. Терміни в різних стилях мови. Мовні й стилістичні функції професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів...
Кифяк В. Ф. Організація туризму: Туризм та його світовий розвиток. Зміст, основні поняття та історичний розвиток туризму. Теоретичні аспекти розвитку туризму у світі та фактори впливу на туристичні обміни. Вплив туризму на світову економіку. Туризм України. Характеристика туристичної діяльності та її вплив на економіку України. Туристичні ресурси та інфраструктура - головні складові розвитку туризму в Україні. Характеристика туристичних ресурсів окремих територій (на прикладі Карпатського регіону та Буковини). Законодавче та правове забезпечення туристичної діяльності в Україні. Організаційні форми та види туризму. Організаційні форми туризму. Класифікація видів туризму за метою подорожі, територіальними ознаками, часовими характеристиками...
Адорно Т. Теорія естетики: Теорія естетики. Мистецтво, суспільство, естетика. Втрата самоочевидності мистецтва - Проти питання про походження - Правдивий зміст і життя художніх творів - Про відносини мистецтва і суспільства - Критика психоаналітичної теорії мистецтва - Теорії мистецтва Канта і Фройда - "Насолода від мистецтва" - Естетичний гедонізм і щастя пізнання. Ситуація. Дезінтеграція матеріалу - Деестетизація мистецтва, критика індустрії культури - Мова страждання - Нове і його історія філософії. Проблема інваріантності; експеримент - Захист измів - Ізми як секуляризовані школи - Робленість і випадок; модерн і якість - "Друга рефлексія" - Нове і тривалість діалектика інтеграції і "суб'єктивна точка" - Нове, утопія і негативність...

ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ЭТИКА

(энвайронментальная этика, англ. environmental, от environment - окружающая среда) - направление философских исследований, в котором в качестве моральных проблем человека рассматриваются не только благополучие и социальные связи людей, но и ответственность за благо будущих людей, домашних животных и других форм жизни. Возникшая как ответ на вызов глобальных угроз современности, прежде всего экологического кризиса, экологическая этика предлагает ценностную переориентацию сознания в духе уважения и любви к природе, отказа от преобладающей ныне потребительской установки общества. Экологическая этика опирается на метафизические интерпретации постнеклассической науки (экологии, эволюционной биологии, квантовой физики), интуиции высокого искусства, взгляды и деяния отцов церкви (Франциск Ассизский), философов (Б. Спиноза), идеи современных неортодоксальных течений христианства, обычаи малых народов, установки феминистских движений, на традиции восточного миропонимания (даосизм, конфуцианство, буддизм, дзэн-буддизм). К непосредственным предшественникам экологической этики относятся "этика Земли" Олдо Леопольда и этика "благоговения перед жизнью" Альберта Швейцера.
Исследования в области экологической этики концентрируются вокруг американского журнала "Environmental Ethics", основанного Юджином Харгроувом в 1979. Харгроув убежден, что в будущем "философия... и экологическая этика станут одним и тем же", поскольку уже сейчас экологическая этика включает в себе все области философии - от метафизики и эпистемологии до этики и эстетики.
Развернувшаяся дискуссия о необходимости самостоятельной (первичной) экологической этики (или возможном расширении традиционных этических доктрин) опиралась на противопоставление антропоцентризма и биоцентризма. Антропоцентризм - понимание человека как причины существования мира (мир "для людей") или как меры всех ценностей - был объявлен сторонниками экологической этики главным источником деградации биосферы, а вместе с тем и человеческой природы. Многочисленные прикладные этики, экологические императивы и кодексы "природопользования" как нравственные ограничения грубых форм эксплуатации природы по своей сути антропоцентричны. Биоцентризм - понимание всех живых существ, всех частей экосистемы Земли как обладающих ценностью для самих себя (самоценностью - inherent value), а также внутренней (intrinsic), т. е. независимой от человеческих интересов, ценностью - превращает высокомерного "царя природы" в ответственного гражданина биотического сообщества. Подобная трактовка нашла отражение в определении блага у Леопольда: хорошо все способствующее "сохранению целостности, стабильности и красоты биотического сообщества. Все же, что этому препятствует, дурно" (Леопольд О. Календарь песчаного графства. М., 1983, с. 221).
Если для одних философов-биоцентристов (т. н. монистов) характерно стремление обосновать нравственное отношение к иным формам жизни в рамках единой теоретической концепции (Б. Колликот, Р. Тейлор, Ю. Харгроув и др.), то другие (т. н. плюралисты) настроены на исследование реально существующих ценностных предпочтений при широком использовании уже выдвинутых различных теоретических обоснований (К. Стоун, М.-А. Уорен, А. Бреннен и др.). Согласно плюралистам, невозможно создать этику, в которой учитывались бы как люди, так и остальные виды с их разноречивыми требованиями, но можно работать с различными проблемами по отдельности, используя любые разумные принципы. В крайних случаях встречаются даже ссылки на принципиальную незавершенность, а значит, бессмысленность всех философских обоснований перед лицом неотвратимо надвигающейся экологической катастрофы.
Главным предметом заботы биоцентристов-монистов стала выработка всеохватывающей теории ценностей в качестве метафизической основы экологической этики и базы для решения многочисленных дискуссионных проблем, прежде всего конкурирующих претензий индивидуализма и холизма. Споры о том, распространимы ли нравственные отношения только на индивидуальных животных или на всех чувствующих тварей, на индивидуальные составляющие экосистем (река, гора) или только на роды и виды и экосистемы в целом, оказались значимыми в практическом отношении (дилемма спасать тонущего оленя или не мешать грядущему пиру обитателей болотной экосистемы).
К числу наиболее развитых и известных монистических теорий в экологической этике относится концепция Б. Колликота, обосновывающая непосредственную связь новой всеобъемлющей теории внутренней ценности с новой недуалистической экологической парадигмой постнеклассической науки. В статье "Внутренняя ценность, квантовая теория и экологическая этика" он показывает, что квантовая теория, преодолевая дуализм факта и ценности, предлагает интеракционистскую парадигму возникновения свойств, включая "внутреннюю ценность". Колликот доказывает, что квантовая теория предлагает некоторую космологически-метафизическую парадигму тотальной взаимосвязи всех вещей, подрывающую понятие сепаратного "я", противопоставляющего себя природе. Если из квантовой теории и из экологии равно следует неразрывность "я" и природы, как в области физики, так и в органическом царстве, и если "я" внутренне ценно, то и природа обладает внутренней ценностью. Открытия квантовой физики и экология, по Колликоту, дают новую основу экологической этике.
Колликоту принадлежит и классификация монистических теорий экологической этики. 1. Неокантианская семья, объединенная кантианским критерием принадлежности к сфере морали - способностью к волевому движению (conation): этика "уважения к природе" П. Тейлора с понятием "теологический центр жизни", концепция Т. Ригана с понятием "субъект некоторой жизни", этика экологической ответственности Р. Аттфилда, этика экологического долга X. Ролстона III. 2. Последователи "этики Земли" Леопольда - Колликот, Э. Вилсон, В. Годфри-Смит (Godfrey-Smith) и др. 3. Сторонники глубинной экологии (deep ecology), стремящейся к синтезу восточного и западного типов мировосприятия в высшем экологическом сознании, которое достигается в духовном опыте личного переживания тождества макро- и микрокосмоса (космической идентификации), - А. Нейс, У. Фоке, Ф. Метьюз (Matthews), M. Циммерман (Zimmennan) и др.
На самостоятельную роль в экологической этике претендует экофеминистское направление (К. Уорен, А. Салех, Д. Спикер и др.), в котором подчеркивается связь между господством над женщиной и господством над земной природой. Согласно экофеминисткам, последствия андроцентризма (мужецентризма) могут быть преодолены лишь с опорой на органичное женское сознание, главный императив которого - стремление к сбережению жизни. Среди других теоретических вариантов "третьего" пути между антропоцентризмом и биоцентризмом - концепция последователей М. Хайдеггера, акцентирующих внимание на специфической онтологической роли человека в сохранении свободы и непохожести нечеловеческого мира.
Лит.: Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. М., 1990; Глобальные проблемы и перспективы цивилизации. Философия отношений с природной средой. М., 1994; Ethics and Problems of the 21th Century. Notre Dame, 1978; GoodpasterK. E. On Being Morally Considerable.- "The Journal of Philosophy", v. LXXV, N 6, 1978; AttfieldR. The Ethics of Environmental Concern. N.Y., 1983; SallehA. Deeper that Deep Ecology: The Eco-Feminist Connection. - "Environmental Ethics", 1983, v. 6, N 3; Warren M. A. The Rights of the Nonhuman World, in: Environmental Philosophy: A collection of readings. N.Y,1983; WilsonE.G. Biophilia. Cambr., 1984; Devall В., Sessions J. Deep Ecology: Living as if Nature Mattered. Salt Lake City, 1985; In Defense of Animals. Oxf, 1985; TaylorP. W. Respect for Nature. A Theory of Environmental Ethics. Princeton - N.Y., 1986; RolsonllIH. Philosophy Gone Wild: Essays in Environmental Ethics. Buffulo, 1986; Stone C. D. Earth and Other Ethics: The Case for Moral Pluralism. N. Y., 1987; BrennanA. Thinking about Nature: An Investigation of Nature, Value and Ecology. Athens, 1988; CallicottB.J. In Defense of the Land Ethics. Essays in Environmental Philosophy, Albany. N.Y, 1989; Harkgrove Eug. C. Foundations of Environmental Ethics, Englewood Cliffs, 1989; Naess A. Ecology, Community and lifestyle: Outline of an Ecosophy. Cambr., 1989; Fox W. Toward a Transpersonal Ecology: Developing New Foundations for Environmentalism. Boston, 1990; SlikerD. Is There an Eco-feminism-deep Ecology "debate"? - "Environmental Ethics", 1995, v. 17 2.
В. E. Ермолаева


© 2009-2020  lib.ltd.ua