Веб-бібліотека - головна сторінка


Роменець В. А. Історія психології XX століття:

Вчинок як осередок історичного поступу психологічної науки. Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології. Ситуативний рівень) становленні психологічних знань. Конфліктна ситуація як принцип тлумачення психологічних знань у Стародавньому світі. Колізійна ситуація і формування психологічних знань. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історична психологія XX століття. Післядія (рефлексія) як реакція на вчинкову дію та формування смисложиттєвих настановлень (інтеріоризація-катарсис-переображення). Рефлексивність і вчинковий канон...

ЭГОИЗМ

(лат. ego - я) - жизненный принцип и моральное качество, характеризующие человека с т. зр. его отношения к об-ву и др. людям; выражается в том, что человек руководствуется в своем поведении лишь собственными интересами, не считаясь с интересами об-ва и окружающих; одна из форм проявления индивидуализма. Э. наиболее характерен для частнособственнических отношений. Как моральное качество Э. в истории нравственного сознания человечества обычно оценивался отрицательно, хотя в период борьбы с сословно-иерархической организацией феодального об-ва он сыграл определенную роль в обосновании права каждого индивида на стремление к счастью. С утверждением капиталистических отношении теории, проповедующие Э., приобрели явную антисоциальную направленность (Штирнер), а затем и реакционный смысл (Ницше), сознательная же приверженность Э. как псевдонравственному принципу вырождалась в аморализм. Э. противопоставляются принципы коллективизма и сознательного служения людям, об-ву.