Веб-бібліотека - головна сторінка


Основи психології / За ред. О. В. Киричука:

Природа психічного та принципи побудови системи психологічних знань. Поняття про психіку. Предмет психології як науки. Психіка людини як предмет інтересу і наукового вивчення. Історія питання. Душа в реаліях та міфах. З історії науки про психічне. Проблема природи психіки у вітчизняній психології. Умовний рефлекс, що примирив психологію з фізіологією. Вивчення мозку і психіки у вітчизняній психології. Внутрішнє і зовнішнє як психологічна проблема. Суб'єктивний та об'єктивний аспекти психічного. Предмет психології на сучасному етапі її розвитку. Предмет сучасної психології як об'єкт наукової саморефлексії. Психічне як мета, засіб і самоцінне для суб'єкта...

Єлісовенко Ю.П. Ораторське мистецтво: Історичні основи ораторського мистецтва:. Два погляди на походження риторики. Реформи Солона та їх вплив на розвиток риторики. Розвиток риторики у Давній Греції в V ст. до н.е. Сицилійська школа судової риторики V-IV ст. до н.е. Ораторське мистецтво Сократа та його «мандрівна» школа. Теоретичні основи ораторського мистецтва:. Виховна роль ораторського мистецтва. Переконливість в ораторському мистецтві та умови її створення. Культура і техніка мовлення оратора. Практичне опанування мистецьких основ риторики. Логічні паузи в тексті і мовленні. Риторичні фігури в українському красномовстві. Методичні основи ораторського мистецтва:. Методика вибору теми та створення промови. Методика оволодіння фонаційним диханням...

ЭГО-ПСИХОЛОГИЯ

(лат. ego - я) - одна из ветвей психоанализа, развивавшаяся последователями 3. Фрейда - его дочерью А Фрейд, X. Хартманом, Д. Раппопортом и др. Впервые структурная теория психики, включающая Я, Оно и Сверх-Я, была изложена в статье 3. Фрейда "Я и Оно" (1923). Первостепенной фикцией Я Фрейд считал задачу самосохранения, а также обретения средств, с помощью которых стало бы возможным осуществлять одновременно адаптацию к воздействиям со стороны Оно, Сверх-Я и к требованиям окружающей реальности. Я берет на себя функцию задержки инстинктивной разрядки и ее контроля и осуществляет ее с помощью ряда механизмов, в т ч. механизмов защиты. Важным вкладом в развитие эго-психологии явилось появление в 1936 работы А. Фрейд "Я и механизмы защиты", а в 1939 - книги Хартмана "Психология Я и проблемы адаптации". С точки зрения А, Фрейд, защитные механизмы определяют тип личности индивида, его характер и способы справляться с тревогой, возникающей вследствие его психических конфликтов. Результатом анализа должно явиться успешное разрешение конфликта, а не восстановление вытесненного желания. Хартман уделил особое внимание врожденному развитию того, что он назвал бесконфликтными сферами Я, считая, что биологическое оснащение человека не зависит от влечений и служит адаптации, которая также относительно независимо развивается в процессе биологического созревания; речь, в частности, идет о восприятии, моторике, памяти, функциях контроля и координации. Концепция Хартмана, содержащая такие понятия, как функция Я, сила Я, слабость Я, ограничение Я, привела к расширению аналитической теории развития Я (в этом же направлении работали Д. Раппопорт и др.).
В. В. Старовойтов