Веб-бібліотека

Ткач О.І. Політологія:

Політологія у системі соціально-гуманітарного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об'єкт і предмет вивчення політології. Закони і категорії політології. Функції політології. Генези політичної думки України. Питання для дискусій. Політика як суспільне явище. Сутність політики. Основні концепції політики. Структура і функції політики. Взаємозв'язок політики з іншими сферами громадського життя. Політика і мораль. Питання для дискусій. Теми доповідей і рефератів. Політична влада. Поняття, особливості політичної влади. Система влади: суб'єкт-об'єкт, засоби і форми державної влади. Проблема легітимізації політичної влади. Проблеми функціонування влади в Україні. Питання до дискусій. Теми доповідей рефератів...

Лукашевич М. П. Соціологія праці: Соціологія праці як наукова дисципліна. Що вивчає соціологія праці. Використання соціології праці в діяльності менеджера. Виникнення і розвиток соціології праці. Донауковий етап зародження соціології праці. Початок наукового етапу розвитку соціології праці. Виникнення соціології праці. Сучасний етап розвитку соціології праці. Соціологія праці в Росії. Становлення і розвиток соціології праці в Україні. Соціальна сутність праці. Зміст і соціальні функції праці. Неоднорідність праці як основа соціальної диференціації працівників. Ринок праці в соціологічному вимірі. Ринок праці: соціальний контекст. Особливості соціально-трудових відносин при переході до ринку. Зайнятість і безробіття...

XАБEPMAC Юрген

(р. 18.6.1929, Дюссельдорф), нем. философ и социолог (ФРГ). Проф. во ФранкфуртенаМайне (с 1964). Директор (наряду с К. Вайцзеккером) Ин-та по исследованию условий жизни науч.-технич. мира в Штарнберге (с 1970). Начал деятельность как последователь Хоркхаймера и Адорно; наиболее видный представитель "второго поколения" теоретиков франкфуртской школы. В сер. 60-х гг. идеолог студенч. движения, однако в дни выступлений студентов в 1968 отмежевался от них, перейдя на позиции умеренного бурж. либерализма. В комплексной программе исследований в 70-х гг. X. стремится "корректировать" идеологию реформизма в духе раннебурж. просветит. идеалов эмансипации, равенства, политически функционирующей лит. общественности. Критику бурж. культуры и общества X. сочетает с усилиями, направленными на "стабилизацию" капитализма, уделяя особое внимание развитию "правового" бурж. гос-ва. Гл. задачу X. видит в "нейтрализации" антагонистич. противоречий посредством публичных дискуссий и постепенной "ликвидации" идеологии. Это, по X., должно способствовать установлению в обществе "свободных от принуждения коммуникаций" в рамках "всеобщего социального согласия". В многочисл. дискуссиях выступал как противник позитивизма в обществ. науках и технократич. ориентации. Осн. компонентами эклектичной философии X. являются: теория языковых игр Витгенштейна, принцип "взаимного признания", лежащий в основе гегелевской концепции нравственности, герменевтика Гадамера, психоанализ Фрейда.


© 2009-2020  lib.ltd.ua