Веб-бібліотека - головна сторінка


Токмань Г.Л. Методика викладання української літератури в старшій школі:

Філософсько-освітні та психолого-педагогічні засади методики викладання української літератури в старшій школі. Методика викладання української літератури як педагогічно-літературознавча прикладна наукова дисципліна, її парадигматика і систематизовані курси (друга половина XX ст). Діалогічний та екзистенціальний аспекти психолого-педагогічних засад викладання української літератури в школі. Рівні спілкування та їх практичне застосування в шкільному викладанні літератури. Рання юність як етап літературного розвитку школярів. Діалогізм та проблемність як принципи сучасного прочитання української літератури в школі. Психологічно-літературознавче дослідження художнього тексту...

Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики: Сутність соціальної політики і основні напрямки її здійснення. Поняття, сутність і об'єкт соціальної політики. Мета і завдання соціальної політики. Умови реалізації соціальної політики. Суб'єкти соціальної політики. Людина як суб'єкт соціальної політики. Держава як суб'єкт соціальної політики. Політичні партії у структурі суб'єктів соціальної політики. Громадські організації як суб'єкти соціальної політики. Шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики. Принципи реалізації соціальної політики. Принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації соціальної політики. Принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції і цілеспрямованої діяльності у здійсненні соціальної політики...

WESEN

(нем.) - 1) существ о, отдельная вещь, предмет, особенно живой или мыслимый живым; 2) сущее, свойство, "природа", "особенное бытие", определенное бытие (см. Наличное бытие) вещи; 3) сущность, действительное, существенное, "собственное бытие" в противоположность явлению; 4) сущность, всеобщее, существенное для целого вида или рода, его значение, его идея. Древнегреч. философы, как правило, не различали в мысли Wesen и бытие. Позднее, особенно с возникновением современного иррационализма (и особенно начиная с Шопенгауэра), они все отчетливее и отчетливее воспринимаются как противоположности (см. Сущность). В современной психологии под Wesen понимается некоторое гештальткачество, т.е. переживаемое свойство предмета, и именно свойство, выражающее содержание. К сущностным свойствам (качествам выражения) относятся, напр., характер, образ мыслей, габитус, настроение, эмоциональная окраска, которые, если они проявляются в вещах, обозначаются более или менее адекватно с помощью таких прилагательных, как: радостный, дружественный, гордый, мрачный, спокойный, тяжелый, изящный, мужественный, женственный, детский, старческий, буйный, скандальный, брюзжащий, ноющий, смеющийся, печальный, грозный, привлекательный, отвергающий и т. п. Следовательно, речь идет об объективной одушевленности предметов (см. Одухотворение). "Существенные свойства в наглядно-данном представляют собой фактически то, что одно только способно производить на нас впечатление, непосредственно затрагивать нашу собственную сущность... Для каждого существенного свойства имеется совершенно определенная структура, в которой оно реализуется наиболее чисто и наиболее принудительным образом; ее называют "отличительной" или "прегнантной" (W.Metzger. Psychologie, 1941). См. Прегнантность, Прегнантности правило, Смысловое содержание.