Веб-бібліотека - головна сторінка


Пальчевський С. С. Педагогіка:

Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Філософські основи сучасної освіти. Розвиток, виховання та формування особистості. Логіка і методика науково-педагогічних досліджень. З історії педагогіки. Педагогіка Давнього світу. Школа і педагогічна думка в середньовічній Європі. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей в епоху Відродження та Реформації. Західноєвропейська педагогіка епохи буржуазних революцій та Просвітництва. Європейська класична педагогіка кінця XVIII - першої половини XIX ст. Світова педагогічна думка та практика кінця ХІХ-ХХ ст. Школа і педагогічна думка у Київській Русі (IX-XIV ст.) та періоду Відродження в Україні (XVI - середина XVIII ст.)...

Возняк М. С. Історія української літератури. Кн. 2: На руїнах українського національного життя. На чужу службу. Занапащення українського православ'я. Від одної богослужебної до одної літературної мови. Шкільна справа. Мандрівні дяки. Чернець-мандрівець Климентій і його вірші. Чверть століття у мандрівках. Перемога релігійної унії в Західній Україні. Йосип Шумлянський. Поет шляхтич-хлопоман кінця XVII ст. Українські елементи у польському письменстві. Українська світська пісня в польських виданнях. Українська пісня в московських виданнях. Той, що його світ ловив, та не спіймав. Твори Грицька Сковороди. Філософія Сковороди. Іскри вогню в попелищі Східної України. Унія як національний чинник у Західній Україні. На узбіччі. В обороні красної літератури...

ВЮРЦБУРГСКАЯ ШКОЛА

направление экспериментального исследования мышления, существовавшее в 1-м десятилетии 20 в. в психологич. ин-те г. Вюрцбург (Германия).
Главные представители - О. Кюльпе (основатель В. т.), Н. Ах, К. Бюлер. Орган школы - журн. "Archiv fur die gesamte Psychologie" (с 1903). Усовершенствовав технику самонаблюдения (подбор и предварит. тренировка испытуемых, разделение выполнения задания и отчёта о пережитом в нём), представители В. ш. установили отсутствие в сознании испытуемых образов, соответствующих содержанию заданий. Отсюда основной, по О. Кюльпе, негативный тезис школы о безобразном характере мышления, его несводимости к комбинации чувственных представлений.
Переживаются, а затем сообщаются при отчёте, согласно В. ш., как правило, не образы, а нечто другое - отношения, целевые установки, действия комбинирования и группировки и т. д. Характерная черта этих образований - интенциональность, направленность на нечто лежащее за пределами переживания: идеи, идеальные и реальные предметы и т. д.
Для объяснения перехода от одних состояний сознания к другим в В. ш. в добавление к механизму репродукции ассоциативно связанных представлений был выдвинут принцип установки, детерминирующей тенденции (Ах). Вызываемая задачей детерминирующая тенденция столь сильна, что может разрушать даже устоявшиеся ассоциативные связи и сохраняться некоторое время спустя после проведения эксперимента.
Главная заслуга В. ш. состоит в утверждении специфичности психологич. особенностей мышления, их несводимости к ассоциации представлений. Работы В. ш. послужили отправной точкой для экспериментальной психологии 20 в., оказав непосредственное влияние на гештальтпсихологию, а также на формирование теории установки. Тезис о безобразности мышления повлиял на некоторые эстетические теории.