Веб-бібліотека - головна сторінка


Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка:

Загальні засади національної макроекономіки. Методологія національної макроекономіки. Сутність національної макроекономіки. Питання національної макроекономіки в Конституції України. Національно-економічне мислення. Показники національної макроекономіки. Оцінка продуктивності та ефективності національної економіки. Національні продуктивні сили. Теорія формування і розміщення продуктивних сил. Сутність продуктивних сил. Економічні закони і розміщення продуктивних сил. Економічне районування і територіальна структура господарства. Методологія економічного районування. Методи аналізу територіальної організації економічної системи...

Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні: Мандрівництво в Україні як прообраз туризму (IX-XIX ст.). Україна очима іноземних мандрівників. Внесок українців у географічні дослідження земної кулі. Зародження готельної справи в Україні. Початок організованого туризму (кінець XIX - початок XX ст.). Виникнення в Україні перших туристських організацій. Рекреаційне освоєння Криму. Кримсько-Кавказький гірський клуб (1890 - 1915 рр.). Зародження туристсько-екскурсійної справи на західноукраїнських землях. Розвиток готельної справи в другій половині XIX - на початку XX ст. Розвиток туризму в Україні в міжвоєнний період (1918-1939 pp.). Створення централізованої системи управління туризмом. Туристсько-екскурсійна справа і краєзнавчий рух у Радянській Україні...
Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Історія становлення та розвитку науки. Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження. Етапи становлення і розвитку науки. Поняття, цілі і функції науки. Структурні елементи науки, їх характеристика. Наука як система знань. Наукознавство як система знань. Класифікація наук. Основні риси працівника науки. Організація науково-дослідної роботи в Україні. Організаційна структура науки. Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні. Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Науково-дослідна робота студентів. Основи методології науково-дослідної діяльності. Поняття методології та методики наукових досліджень. Методологія теоретичних досліджень...
Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку / За ред. Ф. М. Рудича: Теорія політичної системи. Поняття політичної системи. Політична система і середовище. Політична система сучасної України. Тенденції становлення. Україна: політична стратегія. Складові стратегії. Засади. Загальноцивілізаційні тенденції суспільного розвитку. Від посттоталітаризму через авторитаризм до демократії. Формування владних структур. Влада і демократія. Демократія як збалансована система влади. Народовладдя в Україні: можливості і реальність. Ресурси сильної демократичної влади. Конституція і держава. Конституція: історія і принципи. Верховна Рада - парламент Української держави. Президентські інституції. Кабінет Міністрів - уряд України...
Мосіяшенко В.А. Українська етнопедагогіка: Загальні основи української етнопедагогіки. Поняття про педагогіку, народну педагогіку, етнопедагогіку. З історії розвитку української етнопедагогіки. Структура української етнопедагогіки. Основні принципи і засоби української етнопедагогіки. Педагогічні погляди народу на виховання підростаючого покоління. Мета, зміст та основні чинники виховання. Засоби та методи виховання. Принципи народного виховання. Самовиховання в житті людини. Етнопедагогіка - основа сучасної національної системи виховання. Виховний ідеал української народної педагогіки. Суть виховного ідеалу. Традиційний український ідеал людини. Тип досконалої людини в українській козацькій педагогіці. Виховний ідеал у творчості Г. Ващенка...
Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів / За заг. ред. проф. Г. В. Щокіна: Проблеми і тенденції змін світової освіти й Україна. Як і чому змінюється світова освіта. Тенденції змін європейської школи і світові стандарти середньої освіти. Кілька загальних тенденцій змін європейської і світової школи. До проблеми освітніх стандартів і визнання шкільних атестатів. Найхарактерніші тенденції розвитку закордонної вищої освіти (системні процеси). Темп і межі розширення масштабів. Тенденція подовження обов'язкової освіти після школи. Тенденція урізноманітнення закладів вищої освіти. Тенденція розширення завдань закладів вищої освіти. Створення і розвиток нових університетів та інших ВЗО...
Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: "Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії. Ділове спілкування та його особливості. Культура ділового спілкування. Гуманістична спрямованість спілкування. Спілкування як науково-практична проблема. Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури. Початок формування в Україні наукової думки про спілкування. Дослідження етики й культури спілкування на сучасному етапі. Напрямки вивчення культури та етики спілкування в Україні. Моральні передумови ділового спілкування. Моральна культура як етична основа спілкування. Моральна культура спілкування та її рівні...
Панкратов Ф. Г., Серьогіна Т. К. Комерційна справа: Основи комерційної діяльності. Суть, роль, зміст і задачі комерційної роботи. Поняття і суть комерційної роботи. Розвиток комерційної діяльності на Русі. Характер і зміст процесів, що виконуються в торгівлі. Предмет, зміст і задачі курсу «Комерційна діяльність». Роль і задачі розвитку комерційної роботи на сучасному етапі. Психологія та етика комерційної діяльності. Особистісні та професійні вимоги до комерційного працівника. Етикет підприємця-комерсанта. Організація і ведення ділових переговорів. Ділові листи в комерційній роботі. Комерційний ризик і способи його зменшення. Комерційна інформація та її захист. Поняття комерційної інформації і комерційної таємниці. Забезпечення захисту комерційної таємниці...

ВЫТЕСНЕНИЕ

(от позднелат. герressio - репрессия, подавление, карательная мера) - одно из основных понятий психоанализа 3. Фрейда, отражающее защитный механизм психики, который состоит в изгнании из сознания неприемлемых для него переживаний, влечений и импульсов, а также их производных воспоминаний, эмоций и аффектов.
В. влечений, не соответствующих интериоризованным социально-этическим нормам или эстетическим вкусам и поэтому не проходящих "цензуры" "Сверх Я", удаляющего в Оно бессознательные влечения, представляет собой процесс перемещения нежелательного представления в бессознательное.
Однако при этом устраняется только осознанный образ желания, поэтому вытесняемые представления сохраняют всю свою энергию, которая продолжает оказывать давление на психику, и вытесненное стремится вернуться. Обратное проникновение в сознание симптома, как символа-заместителя того, что было вытеснено, вызывает страх, чувство вины и муки совести, поэтому сознание оказывает сопротивление, производимое путем перенесения, вызывающего амбивалентное к себе отношение.
Сопротивление, которое обнаруживается во время психоаналитического лечения, противодействует стремлению перевести бессознательное в сознание, поэтому само В. (Verdrangung) является патогенным процессом, который наблюдается при истериях, неврозах страха (фобиях) и навязчивых состояниях, а также в случаях Dementia praecox (шизофрении). Исследование истериков, например, приводит к убеждению, что им не удалось В. идеи, с которой связано несовместимое желание. Они устранили ее из сознания (памяти), но в бессознательном вытесненное желание продолжало существовать и делалось активным, посылая от себя в сознание искаженного, ставшего неузнаваемым, заместителя (симптом), к которому присоединялись неприятные чувствования, поэтому вместо кратковременного конфликта наступало продолжительное страдание (невроз). Целью невротических симптомов обычно являлось удовлетворение сексуальных желаний. Симптомы представляли собой заместителей такого удовлетворения, а значит, как раз желание удовлетворить эротическое влечение было изначально вытеснено.
В практике психоанализа 3. Фрейд отказывается от использования гипноза (первоначально входившего в катартический метод Брайера и предполагавшего приведение больного в сомнамбулическое состояние) и делает это потому, что только посредством исключения гипноза можно заметить факт сопротивления и, следовательно, В. В своем "Введении в психоанализ", например, 3. Фрейд утверждает, что именно при катартическом методе лечения патогенных ситуаций, практикуемом в технике психоанализа, становится очевидным существование желаний, которые переживаются как несовместимые с моральными взглядами личности. Вследствие психического конфликта, представление, которое возникает в сознании как носитель несовместимого желания, подвергается В. и забывается вместе с относящимися к нему воспоминаниями, будучи полностью устраненным из сознания. Собственно психоаналитическое лечение преследует цель переведения симптома в вытесненную идею по тем же путям, чтобы под руководством врача психический конфликт получил лучший исход и произошло выздоровление. При этом последствия психоаналитического лечения могут варьироваться следующим образом: или больной убеждается, что несправедливо отказался от патогенного желания, и принимает его всецело или частью, или это желание само направляется на более высокую, не возбуждающую никаких сомнений, цель (что называется сублимацией), или же отстранение этого желания признается справедливым, но автоматический, а потому и недостаточный, механизм В. заменяется осуждением с помощью высших психических сил человека; в итоге достигается овладение несовместимым желанием. Замаскированное исполнение вытесненных желаний может происходить в сновидениях, выражаясь в их явном содержании, которое вербализуется, будучи воспроизведенным по памяти, а также в том, что искажение сновидения представляет собой тот же самый процесс, что происходит при образовании истерических симптомов, когда факт В. указывает на происходящую борьбу душевных сил. Явное содержание сновидений, по существу своему, представляется искаженным заместителем бессознательных мыслей, и это видоизменение является делом защитных сил Я, т. е. тех сопротивлений, которые в бодрствующем состоянии вообще не допускают вытесненные желания бессознательного в область сознания. Во время сна, когда сознание ослабляется, эти сопротивления, будучи достаточно сильными, обуславливают .маскировку бессознательных мыслей, чему способствуют процессы сгущения и смещения, происходящие при работе сновидения. Вся фрейдовская теория толкования сновидений и символика неврозов построены на этой динамике сопротивления В.
К. Г. Юнг, основоположник культурологической ветви психоанализа, в своем "Определении терминов" к работе "Психологические типы", в частности, пишет, что В. тягостных содержаний может быть описано как интенсиональное забывание, путем которого сознательные содержания могут попадать на порог сознания. Путем В., по мнению К. Юнга, создалось все содержание личностного бессознательного. В "Проблемах души нашего времени" Юнг отмечает, что, поскольку все, что осаждается в бессознательном, принимает ту или иную архаическую форму, то В. комплекса, который вызывает первобытный страх, означает, что комплекс выражается как архетип
Понятие В. у самого Фрейда Юнг характеризует как "пубертратное", т. е основанное на определенном периоде жизни человека, а именно на возрасте полового созревания, инфантильные комплексы которого способны распространиться на всю последующую жизнь. Содержание бессознательного, т. о., определяется инфантильными тенденциями, которые вытесняются в силу их несовместимости друг с другом. Вытесненные содержания претерпевают превращения в символах либидо, и содержанием комплекса становятся инфантильные фантазии, которые, в трактовке А. Адлера, например, продиктованы потребностью в самоутверждении; поэтому в психологической ситуации В. происходит следующее: аффект (симптом, который является причиной В.) низводит безличную данность противоположностей (в фрейдовском толковании - амбивалентность человеческих чувств) в личную сферу; так осуществляются те проекции, устранение которых составляет суть психологической работы как терапевтического метода.
Снятие В. личностных фантазий проявляет сплавленность индивидуальной психики с коллективной, поэтому возникающие впоследствии фантазии и отдельные сновидения отличаются космичностью образов.
А. В. Севастеенко