Веб-бібліотека

Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності:

Специфіка науково-дослідницької діяльності. Наука як сфера людської діяльності. Поняття про науку. Наукова комунікація. Наукова школа. Науково-дослідницька діяльність студентів. Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів. Докторантура. Аспірантура. Здобувачі наукового ступеня, які працюють над дисертаціями поза докторантурою або аспірантурою. Психологія і технологія наукової творчості. Організація творчої діяльності. Психологія наукової творчості. Робочий день науковця. Робоче місце науковця. Оргтехніка, технічні засоби наукової діяльності. Ділове спілкування. Ділове листування. Ділова розмова по телефону. Особистий архів (бібліотека) здобувача...

Возняк М. С. Історія української літератури. Кн. 2: На руїнах українського національного життя. На чужу службу. Занапащення українського православ'я. Від одної богослужебної до одної літературної мови. Шкільна справа. Мандрівні дяки. Чернець-мандрівець Климентій і його вірші. Чверть століття у мандрівках. Перемога релігійної унії в Західній Україні. Йосип Шумлянський. Поет шляхтич-хлопоман кінця XVII ст. Українські елементи у польському письменстві. Українська світська пісня в польських виданнях. Українська пісня в московських виданнях. Той, що його світ ловив, та не спіймав. Твори Грицька Сковороди. Філософія Сковороди. Іскри вогню в попелищі Східної України. Унія як національний чинник у Західній Україні. На узбіччі. В обороні красної літератури...
Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства: Предмет і завдання товарознавства. Споживна цінність товарів - предмет товарознавства. Зв'язок товарознавства з іншими науками. Споживні властивості товарів і показники, що їх визначають. Хімічний склад харчових продуктів. Неорганічні речовини харчових продуктів. Органічні речовини харчових продуктів. Речовини, що формують біологічну цінність харчових продуктів. Речовини, які формують органолептичні властивості харчових продуктів. Енергетична цінність харчових продуктів і раціональне харчування. Фізичні властивості товарів. Густина, шпаруватість. Структурно-механічні властивості. Оптичні властивості. Теплофізичні властивості. Сорбційні властивості. Якість товарів і методи оцінки якості...
Оснач О.Ф. Товарознавство: Теоретичні основи товарознавства. Предмет, цілі і завдання товарознавства. Класифікація, кодування і асортимент товарів. Стандартизація, сертифікація і якість продукції. Основні властивості промислової продукції. Метали. Атомно-кристалічна будова і властивості металів. Механічні характеристики металів. Методи їхнього визначення. Чорні метали. Чавун. Склад чавуну. Класифікація чавуну. Характеристика видів та маркування. Умови постачання, транспортування, зберігання чавуну. Сталь. Склад, класифікація та характеристика. Вуглецеві сталі. Класифікація та характеристика видів. Леговані сталі. Класифікація і маркування легованих сталей. Металокерамічні інструментальні сплави. Підвищення якості сталі. Кольорові метали і сплави...
Мальська М.П. та ін. Основи туристичного бізнесу: Історичні передумови виникнення та розвитку туризму. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування. Вплив довкілля. Пожежна безпека. Біологічні чинники. Психофізіологічні навантаження. Небезпечні випромінювання. Хімічні чинники. Етап перевезення. Специфічні чинники ризику. Менеджмент у туризмі. Функція менеджменту "планування". Функція менеджменту "організація"...
Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні: Мандрівництво в Україні як прообраз туризму (IX-XIX ст.). Україна очима іноземних мандрівників. Внесок українців у географічні дослідження земної кулі. Зародження готельної справи в Україні. Початок організованого туризму (кінець XIX - початок XX ст.). Виникнення в Україні перших туристських організацій. Рекреаційне освоєння Криму. Кримсько-Кавказький гірський клуб (1890 - 1915 рр.). Зародження туристсько-екскурсійної справи на західноукраїнських землях. Розвиток готельної справи в другій половині XIX - на початку XX ст. Розвиток туризму в Україні в міжвоєнний період (1918-1939 pp.). Створення централізованої системи управління туризмом. Туристсько-екскурсійна справа і краєзнавчий рух у Радянській Україні...
Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика і основні її елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елементу. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи в Україні. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...

ВЭНЬ - У

(кит. письменность/культура - воинственность) - пара категорий китайской философии и культуры, составляющая оппозицию по модели инь ян. Доминирующий элемент этой оппозиции - категория "вэнь", имеющая широкий спектр значений: "культурность", "цивилизованность", "гражданский", "гуманитарный", "литература", "изящная словесность", "письмена", "письменные знаки". В самом широком значении вэнь - явленная упорядоченность, исходящая от природы. Этимологическое значение - "узор", "орнамент" - восходит к обозначению раскраски и татуировки, отличавших "культурные" племена. Согласно философичному приложению к "Чжоу И" - "Си цы чжуани" ("Комментарий привязанных слов", ок. 4 в. до н. э.), "узоры" (вэнь) созерцаются в небе (I, 2), т. е. обусловлены Небом (тянь) как высшим природным началом (ср. современное тяньвэньсюэ - астрономия, буквально "наука о небесных узорах"). Там же "узоры (вэнь) Неба и Земли", т. е. знаки природной упорядоченности, связаны с "образами" (графическими символами "Чжоу и"), посредством которых "совершенномудрый" "достигает предела глубочайшего и постигает мельчайшее" (I, 10). В конфуцианстве вэнь - воплощение мудрости "совершенномудрых" государей древности (см. Шэн), подлежащее хранению и передаче. В "Лунь юе" (VII, 26) вэнь - одна из четырех "дисциплин", которым обучал Конфуций, наряду с "действием" (син, см. Чжи-син), "преданностью" (чжун, см. Чжун шу) и "благонадежностью/доверием" (синь). Конфуций противопоставлял "культурность" (вэнь) "естественности/природности" (чжи): "победа" над вэнь приводит к "дикости", тогда как подавление "естественности/природности" способно сделать из человека не более чем чиновника; лишь равновесие "культурности" и "естественности/природности" превращает личность в "благородного мужа" (цзюнь цзы) ("Лунь юй", VI, 16).
Предпосылки дихотомии вэнь - у содержатся в конфуцианских канонах (см. "У цзин"), где титулы основателей династии Чжоу ( 11 - 3 вв. до н. э.) Вэнь-вана ("Царь Культуры") и У-вана ("Царь Воинственный") составляют пару Вэнь - У, которая применяется как обобщающее обозначение этих "совершенномудрых" правителей и их духовного наследия. Считается, что Вэнь-вана отличало внимание к этоко-ритуальной стороне жизни общества и интерес к традиционному знанию - ему, в частности, приписывается создание гексаграмм (см. Гуа) "Чжоу и"; его наследник У-ван одержал военную победу над династией ШанИнь. В одном из основополагающих трактатов школы "военных философов" - бин щзя, "Сунь-цзы бин фа" ("Военное искусство Сунь-цзы", (5 - 4 вв. до н. э.), сформулирована проблема "необходимого выбора" между началами "вэнь" и "у", т. е. их сбалансированного применения: под "вэнь" понимались забота о воинах и щедрые награды, которые привлекают воинов к полководцу, под "у" - строгие наказания, поддерживающие страх перед начальниками и укрепляющие дисциплину. "У" стало толковаться как сфера принуждения, насилия и разрушения, дополняющая культуросозидающую сферу "вэнь". Идеологема "[взаимного] дополнения культурного/гражданского и военного/боевого начал" была сформулирована мыслителем и сановником династии Хань Лу Дзя, который в таком "взаимодополнении" видел "искусство долголетия [государственной власти]". Одну из причин падения первой централизованной империи Цинь (221 - 207 до н.э.) Лу Цзя усматривал в "предельной воинственности" ее основателя Цинь Ши-хуана, причем под "воинственностью" (у) понимались основные принципы политической теории и практики легизма. Формула "взаимодополнения" вэнь со 2 в. до н. э. вошла в идеологию имперского конфуцианства и пронизала все слои культуры старого Китая.
В политической культуре утвердилось разделение гражданской администрации (вэнь) и военного командования (у), обозначившее две главные области государственной практики при безусловном доминировании вэнь. Идеологема "взаимодополнения" вэнь - у обусловила характер воспитания и образования элиты, предполагавших прилежное постижение гуманитарного наследия при устойчивом интересе к занятиям "боевыми искусствами" (у шу, у и). Соотнесенность вэнь - у с космическими началами предопределелила отношение к "боевым искусствам" в Китае как к сакральной сфере, приобщающей к истокам мироздания, и ритуальный характер традиционных китайских "боевых искусств", которые как духовный феномен развивались гл. о. в среде синкретических сект и связанных с ними тайных обществ. Во 2-м тысячелетии н. э. общей чертой многочисленных сект типа "Белого лотоса" (Байлянь цзяо), служивших главным каналом проникновения идей "ортодоксальных" конфуцианства, даосизма и буддизма в малограмотную народную среду, было деление на уровень вэнь и уровень у. В общинах ("алтарях") вэнь сосредотачивалась руководящая элита сект, хранители канонов, преданий и "тайного знания", в "алтарях" у - рядовые члены сект, для которых одним из основных видов ритуальной практики и радений были занятия "боевыми искусствами".
А. Г. Юркевич


© 2009-2020  lib.ltd.ua