Веб-бібліотека

Греченко В. А. та ін. Історія світової та української культури:

Феномен культури. Історія світової культури. Культура первісного суспільства. Культура цивілізацій Стародавнього Сходу. Антична культура. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія, ісламський світ. Культура Відродження і Реформації. Культура Нового часу. Європейська культура XIX ст. Культура XX ст. Історія української культури. Культура на українських землях у найдавніші часи. Культура Київської Русі. Культура України у XIV - першій половині XVII ст. Розвиток культури у другій половині XVII - XVIII ст. Українське національно-культурне відродження (кінець XVIII- початок XX ст.). Новітня українська культура...

Інформаційні системи: Основи інформаційних технологій. Основи організації автоматизованого опрацювання інформації. Мета впровадження та використання автоматизованих інформаційних систем і технологій. Інформація в управлінні економічними об'єктами. Дослідження системи управління. Класифікація АІС. Організація АІС. Основні принципи створення АІС. Життєвий цикл АІС. Автоматизовані інформаційні технології. Класифікація автоматизованих інформаційних технологій. Режими автоматизованого опрацювання інформації. Деякі найпоширеніші комп'ютерні інформаційні технології. Інформаційні мережні технології. Технологія "клієнт-сервер". Міжнародна комп'ютерна мережа Internet. Технології розподіленого оброблення та збереження інформації...
Туристичне краєзнавство / За ред. Ф. Д. Заставного: Історія становлення й розвитку краєзнавства в Україні. Родовід українського краєзнавства, його давні традиції. Фундатори національного краєзнавства. Особливості розвитку краєзнавства в Галичині. Історія розбудови карпатської туристичної інфраструктури (друга половина XIX ст. - 1939 р.). Розвиток краєзнавства в Українській РСР у 1920-1940-х та повоєнних роках XX ст. Утворення та діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців. Туристичне краєзнавство України: об'єкт, предмет, основні завдання та теоретико-методологічні засади. Сутність та теоретико-методологічні засади національного краєзнавства, взаємозв'язок з іншими дисциплінами. Об'єкт і предмет туристичного краєзнавства...
Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: "Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії. Ділове спілкування та його особливості. Культура ділового спілкування. Гуманістична спрямованість спілкування. Спілкування як науково-практична проблема. Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури. Початок формування в Україні наукової думки про спілкування. Дослідження етики й культури спілкування на сучасному етапі. Напрямки вивчення культури та етики спілкування в Україні. Моральні передумови ділового спілкування. Моральна культура як етична основа спілкування. Моральна культура спілкування та її рівні...

ВЭЙШИ ШКОЛА

(Вэйши цзун) - школа китайского буддизма, принадлежащая к одному из двух ведущих направлений махаяны - виджняна-ваде. Основателями китайского варианта учения признаются Сюаньцзан (602 - 64) и его ученик Куйцзи (632 - 92), жившие в танской столице Чанъани в монастыре Дацыэньсы (Обитель великой доброты и милосердия). По названию этого монастыря школу Вэйши именуют также "школой "Цыэнь" (Цыэнь цзун). Известна и как "школа отображения (знаков) дхарм" (Фасян цзун, или Фасян вэйши цзун), т. к., согласно основному ее тезису, следует признавать реальность не самих дхарм (фа), а лишь их "отображений" (сян) в сознании. Опорными текстами для школы Вэйши являются "Цзе шэнь ми цзин" ("Сутра о постижении глубочайшей тайны"), "Юйцзя тли ди лунь" ("Рассуждение о ступенях просветления учителей йоги") и другие шесть сутр (цзин) и одиннадцать шастр (лунь).
В доктринальной части школа опирается на три положения: особую классификацию буддийских теорий, специфическое учение о дхармах и своеобразную сотериологию. Согласно теоретикам школы, виджнянавада является высшим из течений буддийской мысли, поскольку оно соответствует завершающему этапу проповеди самого Бунды: если на первом этапе он изложил учение о дхармах и о пустотности "я", а на втором - о нереальности самих дхарм, то в дальнейшем им был осуществлен переход к наиболее глубокой части доктрины - учению о "срединном пути не-пустоты и не-существования". Этому последнему этапу и соответствует теория "только-сознания". Основной тезис этого учения - положение о ложности утверждения: "существует "я", существуют дхармы". На самом деле реально существует только "внутреннее сознание" (нэй ши). Уделяя особое внимание дхармам, относящимся к сознанию, теоретики школы подразделяют их на восемь разновидностей. К первому типу относят восьмую, ко второму - седьмую дхармы сознания, третий тип образуют шесть дхарм, "ответственных" за восприятие "слышимого, видимого, осязаемого, обоняемого, ощущаемого на вкус и представляемого". В последнем случае имеется в виду "представляемое" при помощи обычной фантазии в отличие от "умопостигаемого" при посредстве седьмой дхармы сознания, "систематизирующей" результаты впечатлений, которые приобретаются посредством шести других дхарм. Восьмая дхарма "алайе ши" (санскр. алайя-виджняна), в отличие от остальных семи, являющихся производными, составляет подлинную основу мира, "корневую ши", и потому именуется также "хранилищем-резервуаром". В качестве содержимого хранилища выступают "семена" (чжунцзы), которые могут порождать иллюзорные "дела и вещи". Различаются семена "изначально данные" и "вновь возникающие". Важное место среди первых занимают связанные отношением "кармической" причинности семена "благого и злого". Среди "вновь возникающих" в основном обнаруживаются продукты активности семи дхарм сознания, оказывающих "давление" на восьмую дхарму, в результате чего создается иллюзорный феноменальный мир, целиком зависимый от "корневой ши". Активность седьмой дхармы сознания ведет к формированию оппозиции "я" и "не-я", субъекта и объекта, и порождает проблему реальности "я", истинное существование которого отвергается всеми школами буддизма. С этим связаны специальные рекомендации для последователей школ виджняна-вады, позволяющие подавлять активность "нереального" ума (мона ши) при помощи медитации.
Г. А. Ткаченко


© 2009-2020  lib.ltd.ua