Веб-бібліотека - головна сторінка


Сбруєва А.А. Порівняльна педагогіка:

Порівняльна педагогіка як галузь наукових знань. Основні історичні етапи розвитку порівняльної педагогіки. Предмет порівняльної педагогіки, її завдання та методи дослідження. Провідні чинники розвитку освіти в сучасних умовах. Провідні контекстуальні чинники розвитку освіти в кінці XX - на початку XXI ст. Глобалізація як чинник впливу на розвиток освіти. Визначення глобалізації. Політичний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Економічний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Культурний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Сучасний стан і перспективи розвитку освіти в провідних розвинених країнах та в Україні. Загальна характеристика суперечностей і перспектив розвитку освітніх систем у сучасному світі...

Ткач О.І. Політологія: Політологія у системі соціально-гуманітарного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об'єкт і предмет вивчення політології. Закони і категорії політології. Функції політології. Генези політичної думки України. Питання для дискусій. Політика як суспільне явище. Сутність політики. Основні концепції політики. Структура і функції політики. Взаємозв'язок політики з іншими сферами громадського життя. Політика і мораль. Питання для дискусій. Теми доповідей і рефератів. Політична влада. Поняття, особливості політичної влади. Система влади: суб'єкт-об'єкт, засоби і форми державної влади. Проблема легітимізації політичної влади. Проблеми функціонування влади в Україні. Питання до дискусій. Теми доповідей рефератів...
Вступ до соціальної роботи / За ред. Т. В. Семигіної: Соціальна робота як суспільне явище. Сутність соціальної роботи. Місце соціальної роботи в сучасному суспільстві. Сутність соціальної роботи як фахової діяльності. Соціальна робота як наука. Соціальна робота як навчальна дисципліна. Виникнення та еволюція соціальної роботи. Проблеми періодизації історії соціальної роботи. Передісторія виникнення соціальної роботи як фахової діяльності. Зародження фахової соціальної роботи. Еволюція методології фахової соціальної роботи. Історія фахової соціальної роботи в Україні. Соціальна робота у структурі соціально-гуманітарних наук. Філософія соціальної роботи. Філософія і соціальна робота. Філософське осмислення практики соціальної роботи...

ВУНДТ (WUNDT) Вильгельм

(1832-1920) - нем. философ, физиолог, психолог, языковед. Изучал медицину в ун-тах Тюбингена, Гейдельберга и Берлина, в 1857 - 1864 являлся ассистентом Г. Гельмгольца, приват-доцентом Ин-та физиологии в Гейдельберге, затем проф. психологии в Цюрихе и Лейпциге, а в октябре 1879 создает первую лабораторию экспериментальной психологии, ставшую впоследствии международным научным центром. Состоял членом многих научных обществ и академий, некоторое время (1900) был ректором Лейпцигского ун-та, и хотя в последние годы жизни почти ослеп, но не прекращал активной научной и педагогической деятельности вплоть до 1917, оставив огромное теоретическое наследие.
Отличался энциклопедическими знаниями, разнообразием тематики исследований. Пытаясь синтезировать традиции нем. классики и позитивизма, в 1880-е гг создает систему логики, этики и метафизики. В "Логике (1880 - 1883) анализирует формы мышления, методы различных наук; в "Этике (1886) особое значение придает понятию долга, выступая против гедонизма и утилитаризма. В "Системе философии (1889) рассматривает мир как целесообразное разви-
тие воли, отстаивает позиции психофизического параллелизма, утверждая особую психическую причинность, действующую в области сознания, отмечает внутреннюю взаимосвязь философии с др. гуманитарными дисциплинами.
Мировую известность и признание принесла В. разработка физиологической психологии как самостоятельной науки, опирающейся на экспериментальные методы. Выдвинув концепцию "аналитической интроспекции (самонаблюдения), В. исследовал различные факты и феномены сознания. Изучал особенности зрительного, слухового и тактильного восприятия, оптические иллюзии, чувство времени, ассоциации, внимание, открыл трехмерность чувственных состояний. Полагал, что душа целостна, и центральную роль в душевной жизни отводил воле.
В соч. "Психология народов (Т. 1 - 10. 1900 - 1929) одним из первых обратился к этнопсихологии, рассматривая своеобразие психического склада рас и народов. Проводил сравнительный анализ различных традиций и обычаев, дал психологическое истолкование мифа, религии, искусства, права и языка как формы проявления "коллективной воли , "народного духа . Полагал, что результаты исследований этнопсихологии, всеобщей истории и др. частных наук следует объединить в целостную непротиворечивую систему для достижения универсального филос. понимания жизни человечества.