Веб-бібліотека - головна сторінка


Мозгова Н. Г. Логіка:

Предмет логіки. Загальна характеристика поняття. Логічні операції з поняттями. Просте судження. Логічні відношення між категоричними судженнями. Основні закони логіки. Складне судження. Безпосередній дедуктивний умовивід. Простий категоричний силогізм. Виводи логіки висловлювань. Індуктивний умовивід. Доведення та спростування...

Палеха Ю. І. Управлінське документування. Кадрове діловодство: Особливості складання кадрової документації. Вимоги до кадрового діловодства. Визначення поняття «кадрового діловодства». Основні обов'язки і функції кадрових служб. Організація праці співробітників кадрових служб. Призначення документації з кадрів. Завдання обліку кадрів. Місце та склад кадрової документації. Основні групи кадрових документів. Класифікація документів з особового складу. Ведення трудових книжок. Особливості ведення і збереження трудових книжок. Заповнення трудових книжок. Порядок внесення записів про нагородження й заохочення. Порядок внесення відомостей у разі звільнення. Порядок виправлення записів у трудових книжках. Оформлення дублікату трудової книжки. Ведення обліку трудових книжок...

ВУНДТ (WUNDT) Вильгельм

(род. 16 авг. 1832, Некарау, Баден - ум. 31 авг. 1920, Гросботен, близ Лейпцига) - нем. философ и психолог, профессор с 1875. Основал в Лейпциге первый в мире ин-т экспериментальной психологии. Работал преимущественно в области психологии, но занимался также логикой, метафизикой и этикой. Является представителем метафизического, всеохватывающего, строго реалистически обосновываемого мировоззрения, завершающегося идеализмом; философия, по его мнению, есть универсальная наука, задачей которой является объединение в единую непротиворечивую систему общих результатов, опосредованных частными науками. Согласно его теории актуальности душевного, душа является целостной, но не простой, она есть субъект, но не субстанция, она - событие, деятельность, развитие. Сознание образует тот пункт в естественном ходе вещей, в котором мир мыслит сам о себе. В области духовного вместо эквивалентности причины и следствия, которой подчиняются все явления природы, действует закон увеличения энергии, в чем проявляется творческая сила духа (см. Синтез). Мир есть целесообразное развитие духа (см. Гетерогония), который надо рассматривать как божественную мировую волю. Осн. произв.: "Vorlesungen ьber die Menschen- und Tierseele", 2 Bde., 1863-1864 (рус. пер. "Лекции о душе человека и животных", 1894); "Grundzьge der physiologischen Psycholigie", 3 Bde., 1874 (рус. пер. "Основы физиологии психологии", тт.. 1-3, СПБ, 1894); "Logik", 3 Bde., 1880-1883; "Ethik", 1886; "System der Philosophie", 1889 (рус. пер. "Система философии", 1902); "GrundriЯ der Psychologie", 1896; "Vцlkerpsychologie", 1900-1920; "Einleitung in die Philosophie", 1901; "Elemente der Vцlkerpsychologie", 1912; "Erlebtes und Erkanntes", 1920 (автобиография).