Веб-бібліотека - головна сторінка


Беззубко Л.В. та ін. Управління трудовими конфліктами:

Теоретичні основи вивчення конфліктів. Загальна характеристика конфлікту як явища. Конфлікт як об'єкт вивчення і управління. Основні типи конфліктів. Стадії трудових конфліктів. Основні причини трудових конфліктів. Вивчення проблем трудових конфліктів. Дослідження трудових конфліктів. Вивчення трудових конфліктів (на прикладі підприємств Донецької області). Методичні підходи до вивчення стану трудових конфліктів. Нормативно-правові і соціальні основи управління конфліктами. Характеристика існуючої в Україні системи соціального захисту. Вивчення проблем трудових конфліктів. Характеристика нормативно-правової бази вирішення трудових конфліктів. Стратегія управління конфліктами...

Мухін В.М. Фізична реабілітація: Історія лікувального застосування фізичних вправ та масажу. Становлення реабілітації. основи реабілітації. Деякі загальні питання реабілітації. Завдання, мета і принципи реабілітації. Види, періоди і етапи реабілітації. Фізична реабілітація. Лікувальна фізична культура. Механізми лікувальної дії фізичних вправ. Засоби лікувальної фізичної культури. Форми лікувальної фізичної культури. Періоди застосування лікувальної фізичної культури. Загальні вимоги до методики проведення занять з ЛФК. Рухові режими. Ефективність застосування ЛФК. Лікувальний масаж. Механізми лікувальної дії масажу. Вплив масажу на окремі системи організму. Форми і методи лікувального масажу. Фізіотерапія...
Зусін В.Я. Етика та етикет ділового спілкування: Ділове спілкування. Форми і особливості ділового спілкування. Основні етапи і тактичні прийоми ведення переговорів. Прийоми проведення ділових бесід. Проведення зборів і нарад. Проведення конференцій і виставок. З історії етики. Предмет етики. Трансформація етики в часі. Етика ділового спілкування. З історії етикету. Предмет етикету. Виникнення етикету і його характер. Трансформація етикету в часі. Лицар, синьйор, джентльмен. Історія застільного етикету. Етикет в громадських місцях. У вищому навчальному закладі. В театрі, на концерті. На виставці, в музеї і бібліотеці. Етикет курця. Танцювальний вечір. У ресторані, кафе. В громадському транспорті. В магазині. Основи ділового етикету і протоколу. Знайомство, представлення...
Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: "Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії. Ділове спілкування та його особливості. Культура ділового спілкування. Гуманістична спрямованість спілкування. Спілкування як науково-практична проблема. Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури. Початок формування в Україні наукової думки про спілкування. Дослідження етики й культури спілкування на сучасному етапі. Напрямки вивчення культури та етики спілкування в Україні. Моральні передумови ділового спілкування. Моральна культура як етична основа спілкування. Моральна культура спілкування та її рівні...
Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів: Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці. Охорона праці, як система заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності користувачів комп'ютерів. Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів. Особливості роботи користувачів комп'ютерів. Розлади здоров'я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп'ютером. Зоровий дискомфорт. Перенапруження скелетно-м'язової системи. Ураження шкіри. Розлади центральної нервової системи (ЦНС). Порушення репродуктивної функції. Вплив на інші системи організму. Принципи професійного відбору операторів ВДТ. Працездатність операторів ВДТ. Аналіз системи "людина-комп'ютер-середовище"...
Буров Є. Комп'ютерні мережі: Протоколи комп'ютерних мереж. Історія розвитку та класифікація комп'ютерних мереж. Історія виникнення та техніко-економічні передумови появи комп'ютерних мереж. Різновиди комп'ютерних мереж. Класифікація комп'ютерних мереж. Стандартизація в комп'ютерних мережах. Архітектурні принципи побудови комп'ютерних мереж. Головні означення та поняття. Головні функції протоколу N-рівня. Стандарт 7498 ISO. Методи комутації. Середовища передавання даних. Середовища передавання у комп'ютерних мережах. Електромагнітне випромінювання та електромагнітна невразливість. Завади. Сигнали та коди комп'ютерних мереж. Структурна схема ланки передавання даних. Форми передавання даних у каналах KM. Синхронізація. Пристрій спряження...
Дмитрук О.Ю., Дмитрук С. В. Екотуризм: Екологічний туризм. Основні концепції, поняття та підходи. Екотуризм базові поняття і терміни. Принципи, функції та завдання екологічного туризму. Гносеологічні та історичні основи екологічного туризму. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних природознавчих та краєзнавчих подорожей в світі. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних туристсько-краєзнавчих подорожей і екскурсій в Україні. Екотуристська діяльність. конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Екотуристська діяльність. Конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Науково-методичні основи менеджменту в екотуризмі. Суспільно-економічні основи та економічний зміст стратегічного менеджменту в екотуризмі...
Калінін Ю.А. Релігієзнавство: Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика. Матеріалістична концепція релігії. Марксистська релігієзнавча концепція. Об'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Суб'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Натуралістична концепція релігії. Соціологічна концепція релігії. Релігія як суспільне явище і складова частина духовної культури. Сутність і походження релігії. Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура. Функції релігії та її роль у житті суспільства. Релігії світу. Родоплемінні культи. Магія. Фетишизм. Анімізм. Тотемізм. Землеробські культи. Шаманізм. Ранні національні релігії. Релігія Стародавнього Єгипту...
Історія української літератури. XX століття / За ред. В. Г. Дончика: Літературно-мистецьке життя. Художній процес. 60-ті - 90-ті роки. Поезія. Василь Мисик. Леонід Первомайський. Андрій Малишко. Дмитро Павличко. Ліна Костенко. Василь Симоненко. Микола Вінграновський. Іван Драч. Борис Олійник. Павло Мовчан. Борис Нечерда. Ірина Жиленко. Леонід Талалай. Володимир Забаштанський. Володимир Базилевський. Василь Голобородько. Василь Стус. Ігор Калинець. Іван Світличний. Василь Барка. Поезія діаспори ("нью-йоркська група" та інші). Емма Андієвська. Олег Зуєвський. Остап Тарнавський. ПРОЗА. Публіцистика. Олесь Гончар. Михайло Стельмах. Ірина Вільде. Григорій Тютюнник. Анатолій Дімаров. Павло Загребельний. Юрій Мушкетик. Іван Чендей. Василь Земляк...
Горгашич В. О. Морфологія української мови: Поняття про граматику. Граматичне значення. Граматична форма. Граматична категорія. Об'єкт і предмет морфології. Частини мови і принципи їх класифікації. Система частин мови за В. Виноградовим. Проблема поділу слів на частини мови в сучасному мовознавстві. Самостійні частини мови. Іменник. Загальна характеристика іменника як частини мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Іменники конкретні і абстрактні. Іменники загальні і власні. Іменники предметні і речовинні. Іменники збірні і одиничні. Морфологічні ознаки іменника. Категорія істот і неістот. Категорія роду іменника. Засоби вираження категорії роду. Граматичний і семантико-граматичний рід іменників. Класифікація іменників за родами. Рід абревіатур...

Горбунов В.М. Управління соціальним розвитком трудового колективу:

Особенности современного этапа жизнедеятельности трудовых коллективов: цивилизационные и внутриобщественные проблемы. Трудовые коллективы в зеркале современной науки. Особенности современного этапа жизнедеятельности трудовых коллективов. Организация трудового коллектива как сложной социотехнической системы. Основания и условия формирования коллективов. Трудовой коллектив как социальная общность и социальный институт. Социальная сфера трудовых коллективов: содержание, структура и функции. Этапы и сферы социального развития трудового коллектива. Компоненты социальной сферы трудового коллектива. Специфика управления социальным развитием трудовых коллективов в условиях становления рынка...

ВУЛЬГАРНЫЙ СОЦИОЛОГИЗМ

вульгарная социология, догматич. упрощение марксистского метода гл. обр. в области истории, художеств, критики, теории иск-ва, лит-ры и др. форм обществ. сознания; более широко - абстрактное понимание марксизма, ведущее к утрате его подлинного богатства и к ложным политич. выводам, "карикатура на марксизм" (см. В. И. Ленин, ПСС, т. 30, с. 77).
Термин "В. с." употребляется в сов. печати с 30-х гг., но само это явление известно гораздо раньше.Ещё при жизни К. Маркса и Ф. Энгельса к рабочему движению примкнуло много полуобразованных представителей бурж. интеллигенции, пытавшихся превратить марксизм в грубую схему, ведущую к оппортунизму или анархич. бунтарству. После Окт. революции 1917 быстрое распространение марксизма вширь и стремление овладеть им частью старой интеллигенции сделали В. с. явлением заметным и представляющим серьёзную опасность.
В идейном отношении B.c. был общей питательной средой для разных "левацких" движений, отвергающих наследие старой культуры - от проповеди уничтожения музеев до теории растворения иск-ва в производстве и самой жизни. Так, считалось почти доказанным, что наиболее "созвучны" пролетариату "организованные" направления в живописи, вышедшие из кубизма. Станковую живопись отрицали во имя монументальной. Лит. жанры, унаследованные от старого общества, также были поставлены под сомнение - существовали теории отмирания трагедии и комедии. Более умеренное течение В. с. рассматривало старую культуру как громадное кладбище формальных приёмов, к-рыми победивший пролетариат может пользоваться для своих утилитарных целей, соблюдая при этом известную осторожность.
В области рус. истории В. с. часто сводился к выворачиванию наизнанку офиц. схем прежней историографии. С вульгарно-социологич. т. зр. Лжедмитрий и Мазепа были представителями революц. сил своего времени, а прогрессивное значение реформ Петра I ставилось под сомнение. Вообще всё, связанное с нац. традицией и старой государственностью, было заранее осуждено "революц." фразой.
Та же логика действовала и в области истории духовной культуры. Абстрактное понимание марксизма вело к одностороннему и ложному истолкованию положения о зависимости сознания от обществ. бытия и классовых интересов. В. с. видел свою цель в разоблачении писателей и художников прошлого как служителей господствующих классов. С этой т. зр. каждое произведение иск-ва - зашифрованная идеограмма одной из обществ. групп, борющихся между собой за место под солнцем. Так, Пушкина превращали в идеолога оскудевшего барства или обуржуазившихся помещиков, Гоголя - в мелкопоместного дворянина, Л. Н. Толстого - в представителя среднего дворянства, смыкающегося с высшей аристократией, и т. д. Задача пролет. художника также сводилась к особому выражению глубинной "психоидеологии" своего класса.
Наивный фанатизм В. с. был отчасти неизбежным следствием стихийного протеста против всего старого, преувеличением революц. отрицания, присущим всякому глубокому обществ. перевороту. В нём проявился также недостаток марксистски подготовленной интеллигенции, к-рая была бы способна дать науч. объяснение и действительно парт., коммунистич. оценку сложным явлениям мировой культуры. Время наибольшего распространения В. с. было исчерпано в 30-х гг. Громадные социальные и политич. изменения, происшедшие к этому времени в Сов. Союзе, сделали прежнее выражение идей мелкобурж. демократии более невозможным. Историч. опыт свидетельствует о том, что совр. рецидивы В. с. также связаны со всякого рода "левацкими" движениями и теориями, абстрактным пониманием классовой борьбы и революции, отрицанием традиционных форм классической лит-ры и культурного наследия вообще.
Если оставить в стороне классовую фразеологию, то с т. зр. метода в основе В. с. лежат абстрактно взятые идеи пользы, целесообразности. Вся "идеальная" поверхность духовной жизни представляется чистой иллюзией, скрывающей тайные или бессознат. эгоистич. цели. Но осн. принцип В. с. состоит в отрицании объективной и абс. истины. Глубокая марксистская формула "бытие определяет сознание" вопреки её подлинному
смыслу используется здесь для превращения сознания в лишённый сознательности, стихийный продукт обществ. среды и классовых интересов.
Идея прогрессивного развития не чужда В. с., но в чисто формальном, количеств. смысле, т. е. за пределами таких измерителей, как объективная истина, обществ. справедливость, художеств, совершенство. Всё хорошо для своего времени, своего класса. В качестве заменителя объективного критерия ценности В. с. прибегает к абстрактному представлению о борьбе нового и старого (плохо то, что устарело, хорошо то, что ново), а также к типологич. аналогиям и антитезам формально сходных или отталкивающихся друг от друга культур и стилей. Объективный критерий истины заменяется коллективным опытом или классовым сознанием. Само собой разумеется, что, совершая переход от субъекталичности к субъектуклассу, B.c. не делает ни шагу вперёд от идеалистич. философии. Если нек-рая доля объективного содержания всё же допускалась представителями В. с., то лишь в порядке обычной эклектики, присущей подобным течениям.
Место отражения действительности, более или менее истинного, глубокого, противоречивого, но объективного, для В. с. занимает схема равновесия или нарушения равновесия между историч. субъектом и окружающей средой. Нарушение может проистекать из напора жизненной силы молодого класса, что даёт начало революц. романтике, устремлённой в будущее, или из ущербности загнивающей социальной группы, откуда - присущие ей настроения утомлённой созерцательности и декадентства.
Для В. с. характерно непонимание глубоких противоречий общественного прогресса и неравномерности развития мировой культуры, отсутствие всякого чувства реальности в трактовке таких великих представителей художеств. лит-ры, как Шекспир, Бальзак, Пушкин, чьи исторические позиции не могут быть исчерпаны ни защитой уходящего феодализма, ни апологией новых буржуазных форм общественной жизни.
Материализм Маркса и Энгельса впервые создал науч. почву объективного историч. анализа обществ. сознания. Но это не значит. что всякое сознание является для них слепым продуктом узких классовых интересов. Маркс указывает относительную, но реальную грань между "...идеологическими составными частями господствующего класса..." и "...свободным духовным производством данной общественной формации" (Маркс К. иЭнгельс Ф., Соч., т. 26, ч. 1, с. 280). Последнее всегда бывает связано невидимыми нитями с народом.
Т. о., разница между подлинными мыслителями, учёными, художниками, с одной стороны, и сикофантами паразитических классов - с другой, всегда существует, несмотря на то, что, напр., Пушкин был дворянским поэтом, а Дидро и Гельвеции выражали подъём бурж. демократии. Их деятельность поэтому и относится к бесконечно ценному наследию мировой культуры, что в ней отразилась не борьба за раздел добычи на вершине общественной пирамиды, а коренное противоречие между народной массой, чей интерес в последнем счёте совпадает с интересами общества в целом, и паразитической классовой верхушкой, временными хозяевами общества, подчиняющими его известной форме частной собственности и власти.
Для Маркса и Ленина нет классовой борьбы вне перспективы движения к обществу коммунистическому. Этот путь ведёт через антагонизм общественных сил к уничтожению классов и подлинному человеческому общежитию. Необходимость его всегда сознавалась или предчувствовалась лучшими представителями мировой культуры в форме общественного идеала, часто противоречивой, иногда парадоксальной, но всегда имеющей свои реальные, исторические корни.