Веб-бібліотека - головна сторінка


Макеєва С. Структурні виміри сучасного суспільства:

Глобалізація: сучасні теорії, ідеологія і практика. Громадянське суспільство: теорія, інститути та моделі розвитку. Етнічна структура українського суспільства. Паблик рілейшнз як соціальний інститут. Дилема "природа - суспільство" в екологічній соціології. Територіальна структура: місто і село. Моніторинг соціальних змін в українському суспільстві. Соціальна мобільність у стратифікованому просторі. Середній клас у соціальній структурі українського суспільства. Тендер і стратифікація. Тендер та інститут сім'ї. Сучасні міграційні процеси. Структура соціально-економічної поведінки населення України. Бідність в локальній та глобальній перспективах...

Петрик О.І., Валецький Ю.М. Валеологія: Курс лекцій: Людина та її здоров'я. Фізичне здоров'я. Психічне здоров'я. Духовне здоров'я. Природні умови здоров'я. Соціальні умови здоров'я. Етнічна культура здоров'я. Оздоровчі методи і системи...

ВОЗЛЮБЛЕННЫЕ

- символы идеальной любви. Известны главным образом женские версии символа. Они соотносятся с идеей Вечной Женственности. В мифологии выражены различными модификациями богини любви. Существовали также представления о совершенных женщинах, пребывающих на трансцендентном уровне бытия: от валькирий, женщин-воительниц, у скандинавов до гурий, женщин-сластолюбиц, у мусульман. Служение идеальной Возлюбленной, "даме сердца" лежало в основе символики куртуазной культуры Средневековья. Тема эта получила развитие в поэзии трубадуров. На космогоническом уровне образ метафизической Возлюбленной персонифицирован в Софии. Ее неоплатоническим соответствием является Мировая Душа. Не совсем точны определения неоплатонической Софии как символа мудрости. Разум в философском учении об эманациях олицетворял мужской знак лотоса. София же символизировала женскую субстанцию мироздания. Птолемей определял Софию как посредницу между Мировой Душой и Плеромой, областью идей. Через образ Софии вечность противостоит приходящему миру явлений. К символу идеальной Возлюбленной, Вечной Женственности обращались Данте, Гете, Блок, Бретон и др. Символ Возлюбленных в эпоху классицизма трактовался как нежелательное проявление чувственности, которая должна быть подчинена высшим идеалам. В романтической интерпретации символ окрашивался в трагические тона. Ему соответствовал шестой Аркан в картах Таро. Источ.: Энциклопедия символов, знаков, эмблем. М., 1999.