Веб-бібліотека - головна сторінка


Нісімчук А. С. Педагогіка:

Формування бакалаврів-професіоналів. Педагогіка та педагогічна технологія. Педагогіка та технологія освіти. Технологія формування особистості. Інтенсивні освітні технології. Особистісно орієнтовані технології. Теоретичні основи педагогічної технології. Технологія навчально-пізнавальної діяльності. Дефініції та структура технології навчання. Закономірності та принципи технології навчання. Зміст освіти в національній школі України. Методи навчання у сучасній педагогічній технології. Форми навчання у педагогічній технології. Технологія виховання. Технологія виховання: основні етапи реалізації. Закономірності та принципи технології виховання. Методи виховання у педагогічній технології. Технологія інтелектуальної підготовки бакалавра...

Комова М.В. Складання ділових документів: Стилі сучасної української мови. Мовна норма. Загальна характеристика функціональних стилів. Науковий стиль. Офіційно-діловий стиль. Жанроструктурні різновиди офіційно-ділового стилю. Специфіка мовних засобів офіційно-ділового стилю. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Лексичні засоби стилістики ділових та інформаційних документів. Основні типи лексики за формою Вживання в системі функціональних систем. Стилістичні опозиції в лексичній системі мови. Сполучуваність слова. Багатозначність. Тропи. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми. Іншомовні слова. Неологізми. Застарілалексика. Діалектизми. Жаргонізми. Тірофесіоналізми. Терміни. Морфологічні засоби стилістики ділових та інформаційних документів...

ВОЛЮНТАРИЗМ

(лат. voluntas воля) - направление философской мысли, преувеличивающее значимость волевых начал в деятельности людей, предполагающее возможность строить и перестраивать общественные процессы в соответствии с наиболее привлекательными проектами, моделями, идеологиями. В. обычно не учитывает конкретную сложность социальной ситуации, характеризует ее в общем виде, не придает значения углубленному научному исследованию, пользуется результатами теоретического анализа как приложением к своим идеологическим построениям. В трактовке деятельности человека В. является преувеличением идейно-психологического ее аспекта и, соответственно, недооценкой роли аспектов предметно-содержательных. В плане историко-философском В. связан с переходом от духовно-теоретических трактовок субъекта к его пониманию как существа практического, действующего и добивающегося поставленных целей. В. противостоит направлениям философии, преувеличивающим значение необходимости, законов, структур и систем в жизни людей (см., например, "Фатализм"). Он указывает на неустранимость проблемы свободы ("свободной воли") из философии и повседневного поведения людей. В современных социально-гуманитарных дисциплинах и методологии обществознания В. иногда трактуется в более узком смысле - как теория или концепция человеческой деятельности (социального действия и взаимодействия), определяющая формы воздействия людей на условия и обстоятельства их жизни, на формирование и преобразование структур общественного процесса. Тогда В. можно рассматривать как одну из попыток включить деятельность человеческих индивидов в социальные онтологии.
В. Е. Кемеров