Веб-бібліотека - головна сторінка


Історія української літератури. XX століття / За ред. В. Г. Дончика:

Літературно-мистецьке життя. Художній процес. 60-ті - 90-ті роки. Поезія. Василь Мисик. Леонід Первомайський. Андрій Малишко. Дмитро Павличко. Ліна Костенко. Василь Симоненко. Микола Вінграновський. Іван Драч. Борис Олійник. Павло Мовчан. Борис Нечерда. Ірина Жиленко. Леонід Талалай. Володимир Забаштанський. Володимир Базилевський. Василь Голобородько. Василь Стус. Ігор Калинець. Іван Світличний. Василь Барка. Поезія діаспори ("нью-йоркська група" та інші). Емма Андієвська. Олег Зуєвський. Остап Тарнавський. ПРОЗА. Публіцистика. Олесь Гончар. Михайло Стельмах. Ірина Вільде. Григорій Тютюнник. Анатолій Дімаров. Павло Загребельний. Юрій Мушкетик. Іван Чендей. Василь Земляк...

Іванов В.Ф. Техніка оформлення газети: Принципи й завдання художньо-технічного оформлення газети. Оформлення газети - важлива частина роботи над номером. (Історія оформлення періодичних видань. Загальні риси та ознаки оформлення газет. Визначення, завдання і функції оформлення періодичних видань. Обличчя видання. Головні складові газетної форми. Постійні елементи газети. Заголовна частина газети. Розділові засоби. Службові деталі. Розмірні елементи газети. Формат газети. Обсяг газети. Формат смуги. Кількість і формат текстових колонок. Композиція газети. Композиційно-графічне моделювання. Властивості композиції. Засоби композиції. Конструктивні особливості композиції полоси. Особливості композиції номера газети. Композиційно-графічна модель видання...
Кислюк К. В., Кучер О. М. Релігієзнавство: Релігія як духовний феномен людства. Сутність і складові частини релігії. Феномен релігійної свідомості. Основні теорії походження релігії. Функції релігії. Класифікація релігій. Релігієзнавство як галузь наукового знання. Предмет і структура релігієзнавства. Релігієзнавство та богослов'я (теологія). Філософія релігії. Соціологія релігії. Психологія релігії. Географія релігії. Історія релігії. Феноменологія релігії. Первісні форми релігії. Особливості первісних форм релігії. Фетишизм. Тотемізм. Анімізм. Племінні культи. Магія. Табу. Шаманізм. Етнічні і регіональні релігії. Особливості первісних форм релігії. Іудаїзм: історія, віровчення, культ. Зороастризм: звичаї і вірування. Індуїзм - релігія давньої і сучасної Індії...
Основи митної справи в Україні / За ред. П.В. Пашка: Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні. Митна політика. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Прапор та емблема митної служби України. Завдання митних органів. Органи державного регулювання митної справи в Україні. Взаємодія митних органів України з іншими органами та особами. Інформування та консультування з питань митної справи. Роль і місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Митне оформлення. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів при переміщенні їх через митний кордон...
Білорус О. Г. Глобальна перспектива і сталий розвиток: Глобальний маркетинг сталого розвитку. Економічні, соціальні і цивілізаційні межі глобалізації і сталий розвиток у XXI столітті. Теоретичні і політичні аспекти сталого розвитку. Можливості і виклики глобалізації у сфері сталого розвитку. Концептуальна сутність сталого розвитку. Принципи сталого розвитку. Регіональні аспекти сталого розвитку. Маркетингові виміри і оцінки процесу глобалізації сталого розвитку. Деякі підсумки і маркетинговий прогноз перспектив сталого розвитку. Стратегії сталого розвитку: маркетингова оцінка світового досвіду. Національні стратегії сталого розвитку: аналіз основних підходів. Етапи маркетингу і планування сталого розвитку. Учасники процесу стратегічного маркетингу і планування...

ВОЛЬТЕРЬЯНСТВО

- ведущее направление общественной мысли 2-й половины 18 - 1-й половины 19 в., вызванное к жизни зачинателем французского Просвещения Вольтером. В стремлении избавить людей от суеверий и указать им дорогу к счастью вольтерьянство имело ярко выраженную антиклерикальную направленность, ставя задачей разрушить теологическое мировоззрение и заложить основы свободомыслия. Развиваясь в непримиримой борьбе с ортодоксальным христианством, вольтерьянство принимало формы деизма, пантеизма или атеизма. Социально-политический идеал вольтерьянства - "царство разума", т. е. справедливое общественное устройство, предоставляющее равные возможности для всех людей и гарантирующее их неотъемлемые права - свободу, равенство перед законом, право собственности на продукты своего труда. К французским вольтерьянцам можно отнести Дидро, Ламетри, Гольбаха, Гельвеция, Кондорсе, Бомарше, Марата, Робеспьера и многих других.
С Вольтером в России начали знакомиться рано. Первым его имя упомянул в 1735 В. К. Тредиаковский в "Эпистоле от российския поэзии к Аполлону", а первыми переводчиками стихотворений Вольтера стали Кантемир и Ломоносов (оба, правда, относились к Вольтеру без излишнего пиетета). Впоследствии Вольтера переводили много и часто (А. Л. Дубровский, С. С. Башилов, Ф. А. Полунин, Н. Е. Левицкий, И. Г. Рахманинов). В низших слоях общества идеи Вольтера порой преломлялись своеобразно. Так, в донесении И. П. Сенявина от 28 февраля 1848 говорится о сектантах-федосеевцах, использовавших в целях пропаганды своей ереси отдельные места из сочинений Вольтера. Идеи Вольтера оказали заметное влияние на декабристов и им сочувствовавших (П. И. Пестеля, А. Ф. Бестужева и М. П. Бестужева-Рюмина, А. П. Ермолова), а также на русских радикалов сер. 19 в. - А. В. Ханыкова, М. В. Буташевича-Петрашевского, Н. Г. Чернышевского, Н. А. Момбелли. Последних больше интересовал антиклерикализм философа, чем его политические воззрения, отличавшиеся консерватизмом и конформизмом. Творчество Вольтера в России никогда не воспринималось однозначно. Критика его взглядов давалась в различных формах: активно переводились труды французских противников Вольтера, с ним полемизировали в примечаниях к его сочинениям и, наконец, выступали против него и с оригинальными произведениями. Среди идейных противников Вольтера заслуживают упоминания; Д. И. Фонвизин, Д. И. Вселенский ("Поэма против просветителей", 1819), П. Н. Дамогацкий ("Записки о якобинцах, открывающие противохристианские злоумышления и таинства масонских лож, имеющих влияние на все европейские державы", ч. 1 - 6, 1805 - 09), А. Е. Баталин, С. Н. Глинка, И. М. Кандорский, М. Т. Каченовский, В. А. Левшин, А. Н. Нахимов, М. И. Невзоров, митрополит Евгений (Е. А. Болховитинов), под редакцией которого в 1792 вышел труд аббата Ноннота "Вольтеровы заблуждения". Много сочинений подобного рода выходили в свет анонимно.
Лит.: Терновскич Ф. Русское вольнодумство при императрице Екатерине и эпоха реакции. - В сб.: Труды Киевской духовной академии. Киев, 1868, № 1, 3, 7; Карешн И. М. Вольтер, его жизнь и литературная деятельность. СПб., 1893; Сиповскш В. В. Из истории русской мысли XVIII - XIX веков. Русское вольтерьянство. - "Голос минувшего", 1914, кн. 1; Люблинский В. С. Наследие Вольтера в СССР. - В кн.: Литературное наследство. М-, 1937, т. 29 - 30; Державин К. Н. Вольтер. М., 1946; Алексеев М. Л. Вольтер и русская культура XVHI в. - В сб.: Вольтер. Статьи и материалы. Л., 1947; ИечкинаМ.В. Вольтер и русское общество. - В сб.: Вольтер. Статьи и материалы. М. - Л., 1948; Заборов П. Р. Русская литература и Вольтер: XVIII - первая треть XIX в. Л., 1978; Haumant E. La culture francaise en Russie (1700-1900). P., 1910; Вольтер и Россия, под ред. А. Д. Михайлова, А. Ф. Строева. М., 1999; Вольтер в России: Библиографический указатель: 1735 - 1995. М-, 1995; Spear F. A. Bibliographie analytique des ecrits relatifs a Voltaire. 1966 - 1990. Qxf" 1992.
A. В. Панибратцев