Веб-бібліотека - головна сторінка


Давиденко Г.Й. Історія зарубіжної літератури XX століття:

Французька література. Екзистенціалізм у французькій літературі. Ж. П. Сартр, А. Камю. Модерністська проза початку XX століття. Розвиток німецької драматургії. Б. Брехт. Тема війни у німецькій літературі XX століття. Е. М. Ремарк, Г. Белль. Філософське підґрунтя творчості Томаса Манна. Австрійська література XX століття. Р.-М. Рільке, П. Целан, Ф.Кафка. Англійська література. Новітня англійська література. Т. Еліот, У. Голдінг. Норвезька література. Г. Ібсен, К. Гамсун. Американська література. Джек Лондон. Ернест Міллер Хемінгуей. Особливості розвитку літератури США. Г. Лонгфелло, О' Генрі, Т.Драйзер. Латиноамериканська література. Г. Марксе. Література Сходу. Японія. Китай. Роман - антиутопія XX ст...

Мигович І.І. Соціальна робота: Чому стає актуальною соціальна робота в Україні. Що таке соціальна робота. Історичні корені й традиції благодійництва. Морально-гуманістичні витоки соціальної роботи. Взаємозв'язок соціальної роботи з іншими галузями суспільної практики. Структура і функції органів соціальної роботи в Україні. Принципи і методи соціальної роботи. Яким має бути соціальний працівник...
Давиденко Г.Й. Історія зарубіжної літератури XX століття: Французька література. Екзистенціалізм у французькій літературі. Ж. П. Сартр, А. Камю. Модерністська проза початку XX століття. Розвиток німецької драматургії. Б. Брехт. Тема війни у німецькій літературі XX століття. Е. М. Ремарк, Г. Белль. Філософське підґрунтя творчості Томаса Манна. Австрійська література XX століття. Р.-М. Рільке, П. Целан, Ф.Кафка. Англійська література. Новітня англійська література. Т. Еліот, У. Голдінг. Норвезька література. Г. Ібсен, К. Гамсун. Американська література. Джек Лондон. Ернест Міллер Хемінгуей. Особливості розвитку літератури США. Г. Лонгфелло, О' Генрі, Т.Драйзер. Латиноамериканська література. Г. Марксе. Література Сходу. Японія. Китай. Роман - антиутопія XX ст...
Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство: Дозвіллєзнавство як наукова дисципліна та навчальний предмет. Дозвілля і дозвіллєва діяльність як галузь наукового знання. Соціальний феномен вільного часу. Структура дозвіллєвої діяльності. Соціально-історичні особливості розвитку сучасної системи культурно-дозвіллєвої діяльності. Історико-культурний аналіз дозвілля та дозвіллєвої діяльності наприкінці XIX - 90-ті роки XX ст. Соціально-історичні особливості розвитку дозвіллєвих центрів для молоді в нашій країні і за кордоном. Сучасний етап організації культурно-дозвіллєвої діяльності в країнах зарубіжжя. Соціалізація вільного часу та дозвіллєвої діяльності. Час як значна соціальна цінність. Зміст і структура вільного часу...

ВИЗУАЛЬНОЕ МЫШЛЕНИЕ

- умственная деятельность, в основе которой лежит оперирование наглядными графиками, пространственно структурированными схемами. Является разновидностью рационального постижения существенных связей и отношений вещей и дополняет вербальное мышление. Способно отражать любые категориальные отношения реальности (пространственно-временные, атрибутивные, каузальные, телеологические и др.), но не через обозначение этих отношений словом, а посредством их воплощения в трансформированную чувственность - в форме зримого явления сущности. Платон обозначал В. м. понятием "ноэзис" и подразумевал под ним мыслящее усмотрение сущности (идеи) в ее зримом "лике".
В. м. имеет синтетический характер: оно возникает на основе вербального мышления, но за счет соединения с трансформированным чувственным материалом во многом теряет свой вербализованный характер. Психологические эксперименты свидетельствуют, что конструкторский образ (у инженера, художника) - это, как правило, органический сплав зрительной информации (60 - 80%) и вербальных определений (20 - 40%), причем зрительная информация нередко соотносится с умозрительными конструкциями, не имеющими прямых аналогов в существующей практике. Вместе с тем, невербализованное знание в образах В. м. при определенных условиях поддается частичной вербализации. В. м. обладает собственной "логикой", относительной независимостью от внешних восприятий и сложившегося чувственного опыта. Благодаря ему удается связывать результаты абстрактного мышления с практикой.
Чертежи и рисунки, т. е. преднамеренный перевод основного содержания объекта в визуально-графическую форму, нередко более успешно выполняют функцию интерпретации, нежели приблизительные фотографии объектов. Умозрительное представление воспроизводит характерные черты предметов, и опора на них (а не на слова) при осуществлении мысленных операций составляет существо В. м. Всякое мышление связано со знаковой репрезентацией сущности, но знаки бывают нескольких видов. В. м. оперирует прежде всего иконическими знаками и символами. Именно его сопряженность со специальными знаковыми формами, которые позволяют репрезентировать глубочайшие уровни скрытых от внешнего взора реальностей, дает основание квалифицировать В. м. как мышление в собственном смысле слова. Правда, в философии, логике и психологии продолжает существовать учение, согласно которому нет и не может быть мышления без слов - только слово является материальной оболочкой мысли, и только вербальное мышление есть подлинное мышление. По мере развития в психологической науке таких понятий, как "визуальное мышление" и "аудиальное мышление" число сторонников этого учения уменьшается.
Познавательная (гносеологическая) функция В. м. заключается: а) в добывании информации о структурно-пространственных и временных характеристиках возможных миров путем наглядно-образного преобразования схематических изображений предметов и способов действия с ними; б) в осуществлении функции посредника между внешним восприятием окружающего мира и абстрактно-логическим освоением действительности, благодаря чему достигается сложный синтез чувственного и рационального.
Методологическая функция В. м. - функция предвосхищения новых способов действия, но не с вербальным, а с модально-чувственным материалом. Речь идет об умозрительном представлении в наглядной форме возможных экспериментальных ситуаций и планов поведения, согласования логических и практических операций.
Эстетико-онтологическая функция В. м. - воплощение результатов вербального мышления в особую чувственную телесность и наделение их экзистенциальными свойствами. Например, в модели атома резюмируется существо атомной теории, а в хромосомной модели гена - суть теории наследственности; обе модели (иконические знаки) суть зримое явление сверхчувственных реальностей атома и гена. "Чувство реальности", сопровождающее визуализацию (онтологизацию) сущности, не всегда ведет познание к истине. Образы В. м. не следует смешивать с различного рода иллюзиями зрения.
Д. В. Пивоваров