Веб-бібліотека - головна сторінка


Остапчук М.В., Рибак А.І. Система технологій (за видами діяльності):

Промисловість України. Загальна характеристика промисловості. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів. Теоретичні засади технології. Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем. Кінетика технологічних процесів. Технологічні закономірності технології. Використання законів фундаментальних наук в технології. Принципи ресурсо- та енергозбереження в технології. Принцип інтенсифікації процесів...

Українське народознавство / За ред. С. П. Павлюка: Предмет і завдання етнографії. Походження українського народу. Етнічна територія України. Етнографічне районування України. Етнічний склад населення й сучасні етнічні процеси в Україні. Світоглядні уявлення та вірування. Людина. Доля. Душа. Демонологія. Довколишній світ. Релігія в житті українського народу. Передхристиянські вірування наших предків. Християнізація духовного життя українського народу. Етнічні архетипи в релігійному житті українців. Звичаї та обряди. Календарно-побутова обрядовість: етапи формування. Обрядовість зимового циклу. Обрядовість весняного циклу. Літні звичаї та обряди. Осінні звичаї та обряди. Народні знання. Народний календар. Космогонія і астрономія. Метеорологія...

ВИТАЛИЗМ

(от лат. vitalis - жизненный) - взгляд, согласно которому в организмах имеется наличие особой жизненной силы (лат. vis vitalis), от которой должны зависеть все проявления жизни. Появился витализм впервые во Франции и в самой резкой форме был формулирован Луи Дюма (1765-1813). Витализм отбросил объяснение жизненных процессов с точки зрения исключительно механического и химического понимания их, но в результате успехов биохимии и физической химии оттеснялся все больше и больше в область, которая была еще не доступна для физико-химического анализа. В 20 в. Рейнке, Дриш ("Philosophie des Organischen", 1928) и др. создали критический неовитализм. В этой теории, основанной на опытах по механике развития, рассматриваются "проспективная потенция элементов зародыша" (Дриш; см. Эквипотенциальность) и роль нефизического и непространственного целесообразно действующего фактора, называемого (как и у Аристотеля) энтелехией. Неовитализм отрицает возможность причинно-механического объяснения жизненных процессов, приписывая им плановость, целенаправленность и внутреннюю, собственную закономерность. Витализм в таком понимании представляют Паладьи, Э. Бехер, А. Венцль, Конрад-Мартиус, Икскюлъ и др.; противником витализма среди прочих является Берталанфи. См. Все жизнь, Видовая душа, Вирус, Виртуальности гипотеза.