Веб-бібліотека

Семків О. І. Політологія:

Предмет і метод політології. Політика та її соціальність. Предмет політології. Методи і способи вивчення політики. Основні віхи історії політичної думки. Політична думка Стародавнього світу. Проблеми держави в країнах Стародавнього Сходу. Політичні доктрини античності. Платон і Арістотель. Римське право і політика. Становлення політичної науки нового часу. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Протиставлення політики богослов'ю. Н. Макіавеллі та макіавеллізм. Раціоналістичні концепції політики. Просвітництво. Ф. Бекон і Дж. Локк про державу та правові основи людського буття. Раціоналістичне трактування політики в працях французьких просвітників. Політично-правові вчення в Німеччині у XVIII- XIX ст...

Політологія / За ред. Кремень В. Г., Горлача М. І: Що і як вивчає наука про політику. Політика - соціальне явище. Предмет та метод науки про політику. Становлення та розвиток політичних знань. Політичні ідеї Стародавнього Світу. Політичні вчення в Середньовіччі. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Політичні вчення в XVI -XVII ст. Розвиток політичної думки в XVIII ст. Політична думка в Європі, Росії кінець XVIII - XIX ст. Сучасні політичні вчення Заходу. Формування політичної думки в Україні. Джерела політичних знань. Основні напрями і тенденції розвитку суспільно-політичної думки в XIX - початку XX ст...
Мальська М. П. Туристичне країнознавство: Предмет і зміст туристичного країнознавства. Туризм у країнах Європи. Австрія. Андорра. Бельгія. Болгарія. Велика Британія. Греція. Данія. Естонія. Ірландія. Ісландія. Іспанія. Італія. Латвія. Литва. Монако. Нідерланди (Голландія). Німеччина. Норвегія. Польща. Португалія. Туреччина. Фінляндія. Франція. Хорватія. Угорщина. Україна. Чехія. Чорногорія. Швейцарія...

ВИТАЛИЗМ

(от лат. vitalis - жизненный, живой, vita - жизнь), учение о качеств. отличии живой природы от неживой, о принципиальной несводимости жизненных процессов к силам и законам неорганич. мира, о наличии в живых телах особых факторов, отсутствующих в неживых. Различают филос. В., близкий к объективному идеализму (Платон, Шеллинг, Бергсон), и естеств.-науч. В. Последний противостоит механицизму, согласно к-рому жизненные процессы без остатка разложимы на силы и факторы неживой природы. Осн. принципы, отстаиваемые В. - целесообразность, нерасчленимость и "немашинность" развития и поведения живых систем. Элементы В. присутствуют уже у Аристотеля, учившего, что живой природе присуща цель в самой себе. Наиболее полно система В. изложена Дришем. Ссылаясь на открытый им феномен эмбриональных регуляций, Дриш утверждал, что индивидуальное развитие организмов не есть простая реализация предустановленного экстенсивного (пространственного) разнообразия, к чему сводились утверждения механицистов. Согласно Дришу, в процессе развития происходит переход интенсивного (непространственного) разнообразия в экстенсивное. Этот переход свойствен только живым системам и осуществляется иод действием специфически витального фактора - энтелехии. Живым организмам присуща "целостная причинность", тогда как неживым телам - "причинность элементов".
В. оказал влияние на нек-рые отрасли биологии и психологии (теория морфогенетич. полей в эмбриологии, гештальтпсихология), а также породил ряд течений (органицизм, холизм и др.). Сильной стороной В. была критика механистич. взглядов на биологич. причинность. Нек-рые высказывания виталистов предвосхитили совр. взгляды на генерацию и накопление информации в живых системах, на иерархию уровней организации. С утверждением (как в физич. науках, так и в биологии) более широких, немеханистич. взглядов на причинность и с развитием системного подхода В. утратил влияние. Ряд феноменов, к-рые В. считал специфически биологическими (способность регулировать нарушения целостности, самоусложнение пространств. организации, достижение одного конечного результата разными путями), рассматриваются в совр. естествознании как типичные проявления самоорганизации любых достаточно сложных систем (как живых, так и неживых), а специфика живого не отрицается, но связывается с единством происхождения и развития жизни.


© 2009-2020  lib.ltd.ua