Веб-бібліотека - головна сторінка


Кунченко-Харченко В.І. Документалістика:

Інформаційно-документаційне забезпечення управління. Значення документаційного забезпечення управління. Документ, системи документації. Державна система документаційного забезпечення управління. Автоматизована система документаційного забезпечення. Складання та оформлення документів. Державний стандарт на УСОРД. Вид документа. Бланк документа. Порядок адресування документів. Погодження документів. Посвідчення документа. Відмітки на документах. Вимоги до тексту документа. Складання організаційно-розпорядчих документів. Структура та оформлення кадрової документації. Систематизація документів та їх зберігання. Систематизація документів. Номенклатура справ. Формування справ. Зберігання справ...

Пшенко А.В. Документационное обеспечение управления (Делопроизводство): Роль документационного обеспечения в управлении. Развитие информационных технологий и документов. Роль документационного обеспечения управления в современной организации. Нормативно-правовая база документационного обеспечения управления. Реквизиты документов и общие правила их оформления. Придание юридической силы различным видам документов. Общие требования к бланкам. Особенности оформление наиболее распространенных видов документов. Системы и формы документов. Управление составом документов организации. Технологии документационного обеспечения управления. Типовые технологии документооборота. Структура баз данных документального фонда организации. Технологии работы с конфиденциальными документами...
Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів: Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці. Охорона праці, як система заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності користувачів комп'ютерів. Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів. Особливості роботи користувачів комп'ютерів. Розлади здоров'я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп'ютером. Зоровий дискомфорт. Перенапруження скелетно-м'язової системи. Ураження шкіри. Розлади центральної нервової системи (ЦНС). Порушення репродуктивної функції. Вплив на інші системи організму. Принципи професійного відбору операторів ВДТ. Працездатність операторів ВДТ. Аналіз системи "людина-комп'ютер-середовище"...
Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень: Наука як система уявлень про світ (дійсність). Сутність науки. Етапи розвитку науки. Класифікація наук. Теоретична основа наукових досліджень. Структура наукової теорії. Функції наукової теорії. Класифікація наукових теорій. Економічна наука в системі гуманітарного знання. Методологія і методи наукових досліджень. Методологічна культура науки. Наукова парадигма. Методологія економічної науки. Методи наукових досліджень. Логіка наукового дослідження. Загальна схема наукового дослідження. Організація і планування наукового дослідження. Види навчально-дослідницьких робіт. Самостійна робота студента в системі навчального процесу. Сутність і структура самостійної роботи...
Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики: Сутність соціальної політики і основні напрямки її здійснення. Поняття, сутність і об'єкт соціальної політики. Мета і завдання соціальної політики. Умови реалізації соціальної політики. Суб'єкти соціальної політики. Людина як суб'єкт соціальної політики. Держава як суб'єкт соціальної політики. Політичні партії у структурі суб'єктів соціальної політики. Громадські організації як суб'єкти соціальної політики. Шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики. Принципи реалізації соціальної політики. Принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації соціальної політики. Принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції і цілеспрямованої діяльності у здійсненні соціальної політики...

ВИНДЕЛЬБАНД (WINDELBAND) Вильгельм

(1848-1915) - нем. философ, глава баденской школы неокантианства. Преподавал философию в Лейпцигском (1870-76), Цюрихском (1876), Фрейбургском (1877-82), Страсбургском (1882-1903), Гейдельбергском (1903-15) ун-тах. Воспринял кантовский критицизм через призму философии И.Г. Фихте и Р.Г. Лотце, вместе с тем ассимилировав в своей концепции ряд идей объективного идеализма. В. определял философию как "учение об общезначимых ценностях". Историю он рассматривал как процесс осознания и воплощения ценностей и поэтому считал, что для философии особое значение имеет вопрос о специфике метода исторических наук, являющихся, по В., "органом философии". Критикуя предложенное Дильтеем разделение естествознания и гуманитарных наук, В. различает науки не по предмету ("науки о природе" и "науки о духе" ), а по методу: "номотетические" науки рассматривают действительность с точки зрения всеобщего, выражаемого посредством естественнонаучных законов, "идиографические" науки - с точки зрения единичного в его исторической неповторимости. Согласно В., общие законы несоизмеримы с единичным конкретным существованием, в котором всегда присутствует нечто невыразимое в общих понятиях и осознаваемое человеком как "индивидуальная свобода", поэтому оба метода не могут быть сведены к единому основанию. В духе "философии ценностей" он перетолковывает и теоретико-познавательную проблематику. Предметом познания, согласно В., является не действительность, а лишь определенные правила синтеза представлений, которые люди должны реализовать для того, чтобы мыслить правильно. При этом в качестве высшего критерия выносится истина как высшая ценность. Высшие ценности - истина, благо, красота и святость - являются надвременными, внеисторическими принципами, определяющими общий характер человеческой деятельности и отличающими эту деятельность от процессов, протекающих в природе. Ценности не "существуют" в виде самостоятельных предметов, а "значат" (gelten). Субъективно они осознаются как нормы безусловного долженствования, переживаемого с аподиктической очевидностью. Всякое частное знание должно быть включено в охватывающую систему, однако осознание ценности вытекает из уникальности и неповторимости единичного: ценность придает единичному факту "значение". Поступок, в котором осуществляется определенная ценность, представляет собой лишь один из множества возможных поступков, однако с позиции осознанного через ценность долженствования в этом поступке есть не сводимая к законам природы необходимость, в основе которой лежит "причинная необусловленность нашего существа", т.е. "индивидуальная свобода".
Философия, по В., не может окончательно решить вопрос об отношении между законами природы и ценностями культуры, как не может найти и общий метод познания природы и истории. Невозможно понять мировой процесс, рассматривая лишь его закономерную форму, как невозможно при помощи одних только понятий вывести особенное и единичное из всеобщего, многообразие - из единства, конечность - из бесконечности, существование - из сущности. Поэтому во всем историческом и индивидуальном кроется остаток "непознаваемого, неизреченного и неопределимого". Неразрешимую в философии проблему разъединенности сущего и должного частично решает религия, для которой противоположности обретают единство в Боге. Однако В. указывает, что и в религии остается принципиальная раздвоенность, поскольку она все же не может объяснить, почему наряду с ценностями существуют и неопределенные в ценностном отношении предметы. Дуализм ценности и реальности он истолковывает как необходимое условие человеческой деятельности, цель которой он видит в воплощении ценностей. В. известен также своими трудами по истории философии, сохранившими свое значение до сих пор.
Т. Содейка (Вильнюс)
История древней философии. СПб., 1893; История новой философии. Т. 1-2. СПб., 1902-05; Прелюдии. СПб., 1904; О свободе воли. М., 1905; Платон. СПб., 1909; Философия в немецкой духовной жизни 19-го столетия. М., 1910; Избранное: Дух и история. М., 1995; Философия культуры и трансцендентальный идеализм // Культурология. XX век. М., 1995.