Веб-бібліотека - головна сторінка


Стеблюк М.І. Цивільна оборона:

Цивільна оборона України - основа безпеки життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації. Основи класифікації надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації природного характеру. Стихійні явища екзогенного походження. Надзвичайні ситуації техногенного характеру: аварії і катастрофи. Транспортні аварії (катастрофи). Радіаційно небезпечні об'єкти. Хімічно небезпечні об'єкти. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти. Об'єкти комунального господарства. Гідродинамічні аварії. Ліквідація наслідків аварій та катастроф. Надзвичайні ситуації терористичного походження. Пожежі. Гасіння пожеж. Осередок ядерного ураження. Вплив на людей, сільськогосподарські й лісогосподарські об'єкти. Елементи ядерної фізики. Ударна хвиля...

Загальна психологія: Загальні питання психології. Предмет і завдання психологічної науки. Предмет психології. Завдання психологічної науки. Місце психології в системі наук. Галузі психологічних знань. Мозок і психіка. Школи, напрями, концепції у психології. До історії психологічної думки. Дохристиянські часи - XVIII ст. Розвиток психологічної думки у XIX - XX ст. Методи психології. Загальні питання побудови психологічного дослідження. Загальнонаукові методи. Конкретні наукові методи. Статистичний метод у психології. Упорядкування й рангування психологічних дослідних даних. Визначення середніх при опрацюванні дослідних даних. Використання міри дисперсії у психологічних дослідженнях. Надійність і валідність...

ВЕСТИБУЛЯЦИЯ

- (от лат. vestibulum - площадка перед домом, передняя в доме, вход) - пребывание на входе. Вестибуляция осуществляется в точке входа в определенное место. Эта точка принципиально неустойчива, в ней происходит вибрация возможностей, что требует волевого выбора одной из них и решимости на первый шаг. Такое состояние К.Ясперс называл "пограничной ситуацией", в которой актуализируется экзистенция человека, а М.Хайдеггер определял как постановку предельного вопрошания, ставящего под вопрос самого человека. С физиологической точки зрения вестибуляция есть функционирование вестибулярного аппарата организма (органа равновесия), ответственного за определение изменения положения тела в пространстве, а также направления и ускорения движения. Расстройство этого органа приводит к дезориентации, головокружениям и тошноте, парализуя разум и волю человека, что свойственно состоянию мизософии. С онтологической и гносеологической точек зрения вестибуляция характеризует присутствие воли в акте ума, осуществляющего проброс мысли в область непознанного. Посредством ментальной вестибуляции разум сохраняет самотождественное равновесие в условиях неравновесной динамики познавательной деятельности. Мыслящий самое себя Ум-Перводвигатель, согласно Аристотелю, вестибулирует, пребывая на входе в свое место; именно поэтому его невозможно эмпирически однозначно локализовать в пространстве Космоса в соответствии с принципом "соотношения неопределенностей" координаты и импульса. Вненаходимое присутствие Ума позволяет ему управлять космическим телом посредством некоего ненаблюдаемого "потрясения" его материи, согласно интуициям Анаксагора, Гераклита, Платона и др. В мифологии это состояние выражено орфическим образом Фанеса-Протагона, являющегося "ключом ума". (См. также статьи Интерамбула, Флексирующий разум и литературу к ним).
Ю.М.Романенко