Веб-бібліотека - головна сторінка


Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / За ред. В.В. Ковалевського:

Розміщення продуктивних сил як наука. Предмет, методологія та завдання курсу. Закономірності й принципи розміщення продуктивних сил. Форми розміщення й територіальної організації продуктивних сил. Систематизація основних термінів і визначень. Поняття про територіальний поділ праці. Вплив територіального поділу праці на структуру господарства. Сучасна концепція енерговиробничих циклів. Територіально-виробничі й портово-промислові комплекси, науково-технологічні зони. Основи економічного районування. Передумови розміщення продуктивних сил. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно-ресурсний потенціал...

Федорченко В. К., Дьорова Т. А. Історія туризму в Україні: Мандрівництво в Україні як прообраз туризму (IX-XIX ст.). Україна очима іноземних мандрівників. Внесок українців у географічні дослідження земної кулі. Зародження готельної справи в Україні. Початок організованого туризму (кінець XIX - початок XX ст.). Виникнення в Україні перших туристських організацій. Рекреаційне освоєння Криму. Кримсько-Кавказький гірський клуб (1890 - 1915 рр.). Зародження туристсько-екскурсійної справи на західноукраїнських землях. Розвиток готельної справи в другій половині XIX - на початку XX ст. Розвиток туризму в Україні в міжвоєнний період (1918-1939 pp.). Створення централізованої системи управління туризмом. Туристсько-екскурсійна справа і краєзнавчий рух у Радянській Україні...
Причепій Є. М. та ін. Філософія: Сутність філософії та її роль у суспільстві. Світогляд, його структура і функції. Типи світоглядів. Поняття "філософія". Предмет філософії. Соціальні умови формування в філософії. Духовні джерела філософії. Філософські проблеми та дисципліни. Специфіка філософського знання. Філософські методи. Функції філософії. Історичні типи філософії. Методологічні проблеми історії філософії. Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Методи історико-філософського аналізу. Західна та східна моделі (парадигми) філософії. Філософія в Давніх Індії, Китаї та Греції. Давньоіндійська філософія. Давня китайська філософія. Філософія Давньої Греції. Філософія Середньовіччя та Відродження. Філософія Середньовіччя...
Іванов В.Ф. Техніка оформлення газети: Принципи й завдання художньо-технічного оформлення газети. Оформлення газети - важлива частина роботи над номером. (Історія оформлення періодичних видань. Загальні риси та ознаки оформлення газет. Визначення, завдання і функції оформлення періодичних видань. Обличчя видання. Головні складові газетної форми. Постійні елементи газети. Заголовна частина газети. Розділові засоби. Службові деталі. Розмірні елементи газети. Формат газети. Обсяг газети. Формат смуги. Кількість і формат текстових колонок. Композиція газети. Композиційно-графічне моделювання. Властивості композиції. Засоби композиції. Конструктивні особливості композиції полоси. Особливості композиції номера газети. Композиційно-графічна модель видання...

Вестернизация (социально-культурная)

Полная или частичная переориентация сообществ, исходно не принадлежавших к западнохристианской культурной традиции, на социокультурное развитие по образцу развитых стран Запада или заимствование отд. элементов зап. культуры, начинающих играть значимую роль в социокультурных процессах сооб-ва-реципиента. При этом речь не идет о насильственном внедрении или навязывании зап. державами своих культурных норм иным народам в процессе их колонизации (как это имело место при освоении Америки, колонизации Африки, Индии и др.) или политико-экон. проникновения в страны Востока (Китай и Япония вт. пол. 19 в.), а именно о добровольной В., проводимой элитами развивающихся гос-в. Истор. прецеденты В. известны с начала Нового времени ("робкие" заимствования с Запада в России вт. пол. 17 в., а затем стремительная В. в годы петровских реформ и последующие десятилетия 18 в.; постепенная В. военно-политической структуры Турции в течение 18-19 вв. с последующей "скачкообразной" В. в период "младотурецкой" революции Кемаля Ататюрка и др. примеры). Серьезным толчком к масштабной В. стал процесс модернизации социокультурной.
Очевидно, под В. следует понимать не просто усвоение совр. зап. технологий и организационных форм экон. производства и военно-техн. культуры, но прежде всего комплекса социокультурных норм социальной регуляции (демократич. полит. устройство, приоритет прав человека, либеральный тип социальных условий для самореализации личности, религ. и нац. толерантность, свободу информации и творчества и т.п.). По этим признакам к категории вполне вестернизированных сооб-в можно отнести лишь Японию и нек-рые "посткоммунистич." страны Вост. Европы. Большинство других стран, избравших этот путь развития (включая и совр. Россию), могут быть охарактеризованы лишь как частично затронутые В. об-ва.
На интенсивность процессов В. на уровне обыденного сознания и культуры об-ва существ. влияние оказывает степень его информац. открытости, уровень знакомства членов об-ва со стилем и уровнем жизни людей на Западе, с их возможностями социальной самореализации, доступа к разл. социальным благам и т.п. Вместе с тем увлечение значит. части молодежи зап. массовой культурой еще не является свидетельством серьезной В. об-ва, поскольку эта мода обусловлена преимущественно потребностью в групповой самоидентификации этой возрастной группы по отношению к старшим и на глубинные ценностные установки молодых людей, как показывает практика, серьезно не влияет.
Следует отметить, что во многих сооб-вах процессы В. вызывают заметное сопротивление традиционалистски настроенных слоев и части элиты. Наиболее выраженные формы это сопротивление получило в мусульманских странах, что, видимо, связано с противоречием между полит. амбициями и ресурсными возможностями правящих элит и существ. неподготовленностью большинства населения к корректировке культурно-ценностных ориентаций, полностью пронизанных жесткой догматикой ислама. Серьезная оппозиция процессам В. наблюдается также в России прежде всего со стороны тех слоев об-ва и представителей элит, к-рые осознают свою неконкурентоспособность в условиях свободного рынка труда и инициативы, таланта и профессионализма. Наиболее непримиримыми оппонентами В. обычно являются религ. круги и маргинальные социальные группы, для к-рых В. чревата угрозой утраты занимаемых ими социальных ниш.
Лит.: Кини А.Г. Динамика социально-полит. действия в традиц. об-ве (ислам). М., 1996.
А.Я. Флиер