Веб-бібліотека - головна сторінка


Макарова О.В. Державні соціальні програми:

Теоретичні засади програмного регулювання соціальної сфери. Об'єктивно-історичні передумови застосування державних соціальних програм. Історичні корені застосування систем соціального захисту. Об'єктивні передумови застосування державних соціальних програм у сучасний період історії. Досвід застосування соціальних програм у країнах «загального добробуту». Особливості застосування соціальних програм в Україні у перехідний період. Сутність та методологічні основи програмного регулювання соціальної сфери. Програмування як інструмент реалізації соціальної політики. Сутність категорії «державна соціальна програма». Методологія розробки державних соціальних програм. Класифікація соціальних програм...

Ткаченко А. О. Мистецтво слова: Вступ до літературознавства: МИСТЕЦТВО СЛОВА. Феномен мистецтва. Види мистецтва, їх походження, класифікації. Мистецтво слова. Література як система. Проблеми генології. Лірика. Різновиди, види, жанри. Епос. Різновиди, види, жанри. Драма. Різновиди, види, жанри. Межиродові підсистеми. Ліро-епос. Ліро-драма. Епо-драма. Кіносценарій як межисистемне явище. Поетика літературного твору. Формозміст як єдність. Елементи змісту, або ж змістові прояви художньої форми. Елементи форми, або ж формальні проявники художнього змісту. Тема, проблема, ідея, тенденція, пафос/тональність, конфлікт/колізія. Фабула, мотив, сюжет, композиція. Художня мова. Етимологічне коріння експресії слова. Лексична сфера художньої мови...

ВЕЛЛАНСКИЙ Данила Михайлович

(род. 1774, Борзна Черниговской губ. - ум. 1847, Москва) - рус. ученый-медик и философ, первый я России проповедник идей натурфилософии Шеллинга, проф. в 1809-1837, лекции которого пользовались огромной популярностью. Сделал попытку самостоятельного приложения идей натурфилософии к разработке физиологии и физики. В предисловии к "Опытной, наблюдательной и умозрительной физике..." (1831) говорит о том, что физиология и физика по существу неразделимы, ибо природа познается в духе, а дух обретается в природе, и первая (физиология) излагает органический мир, рассматривает внутреннее, душу, идеальное существо универсума, а вторая (физика) должна исследовать внешнее его содержание, тело, реальную форму. Свою задачу Велланский понимает как "изложение неорганической Природы, выведенное из таких оснований, которые для поверхностей критики недоступны". Выступал против опытного естествознания (в частности, в физиологии отрицал роль вивисекции), противопоставляя ему умозрительное знание. В противоположность эмпиризму, с его метафизическим расчленением явлений, Велланский развивал идеи о всеобщей связи явлений. Его многочисл. натурфилософские соч. оказали влияние на развитие рус. идеалистической философии. Поскольку совершенное познание требует исследования всех родов предметов, он признает одинаково односторонними и неполными теории материалистов или атомистов, изучающих только вещество, и идеалистов, занимающихся проблемами только идеального представления вещей как возможной формы без действительного содержания. Осн. произв.: "Биологическое исследование природы в творящем и творимом ее количестве, содержащее осн. начертание общей и частной физиологии или физики органического мира", 1836.