Веб-бібліотека - головна сторінка


Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів:

Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види. Суть і значення наукової обробки документів. Поняття "згортання інформації". Види наукової (аналітико-синтетичної) обробки документів. Наукова обробка документів як сукупність процесів аналізу і синтезу. Використання наукової обробки документів. Бібліографічний опис документів. Поняття бібліографічного опису, його функції, вимоги до нього. Основні етапи розвитку теорії та практики бібліографічного опису. Розвиток книгоопису з давнини до XVIII ст. Розвиток книгоопису в XIX ст. Розвиток теорії та практики бібліографічного опису в XX ст. Теорія і практика бібліографічного опису в першій половині XX ст...

Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: "Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії. Ділове спілкування та його особливості. Культура ділового спілкування. Гуманістична спрямованість спілкування. Спілкування як науково-практична проблема. Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури. Початок формування в Україні наукової думки про спілкування. Дослідження етики й культури спілкування на сучасному етапі. Напрямки вивчення культури та етики спілкування в Україні. Моральні передумови ділового спілкування. Моральна культура як етична основа спілкування. Моральна культура спілкування та її рівні...

Варсанофий

(иначе Варсануфий, или Варсонуфий великий) отшельник, весьма почитавшийся на христианском Востоке. Род. в Египте в конце V века, переселился в монастырь св. Серида около Газы (в Палестине), где упражнялся в иноческих подвигах вместе с аввою Досифеем и аввою Дорофеем. Около 540 г. удалился в пустыню и жил в полном уединении. Написал сочинение против монахов-оригенистов. Скончался в глубокой старости в конце VI века. В IX веке мощи его были перенесены в южную Италию в гор. Ориа (в Отрантской области). О жизни В. достоверных подробностей не сохранилось. "Ejus vita", говорит один известный специалист по агиографии, "partim fabulosa, partim incerta expenditur in Actis SS., ad XI Apr. pag. 23" (Martinov, "Annus ecciesiasticus graeco-slavicus" p. 64).
Под названным днем память св. Варсанофия празднуется в Западной церкви, а в Восточной - 6 февраля. В 1803 году издана была афонскими монахами греческая книга, содержащая ответы В. на вопросы учеников, по древней и, как говорится в предисловии, единственной рукописи, находящейся на Св. горе. Русский перевод этой книги издан московскою духовною академией в 1855 г. ("Преподобных отцов Варсанофия Великого и Иоанна, руководство к духовной жизни, в ответах на вопрошения учеников". М.1855).
Разрешаемые в этой книге вопросы имеют исключительно нравственно-аскетический характер. Книге предпослано краткое сказание о жизни преподобных отцев Варсануфия и Иоанна, составленное Никодимом, монахом св. Афонской горы. "Время, которое все сокрушает - читаем мы здесь - и доброе покрывает мглою забвения, не оставило нам повествования о жизни сих богоносных светил, Варсануфия и Иоанна: а потому я, немощный, постарался выбрать из предлагаемой здесь собственной их книги некоторые частные свидетельства о их жизни". Из этих свидетельств видно, что В. приписывались особые духовные дары и чудотворная сила, доходившая до неоднократного воскрешения мертвых.
Вл. С.