Веб-бібліотека

Колодний А. Історія релігії в Україні. Православ'я в Україні:

Православна церква України в складі Московської патріархії і під управлінням Священного Синоду (1686-1917). Централізація православної церкви, перетворення її на складову частину російської державної структури. Втрата Київською митрополією колишнього авторитету і впливу. Становлення і розвиток православно-церковних структур на Лівобережній Україні та Слобожанщині. Особливості православної церкви в Запорізькій Січі. Характер релігійності запорізького козацтва. Церква після скасування Січі. Становище православної церкви "а Правобережній Україні, Поділлі та на Волині в умовах наступу католицизму. Православна церква після поділів Польщі. Православна церква і духовна культура в Україні XVIII ст...

Дубініна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи в Україні: Загальні положення митної справи. Історичний розвиток митної справи в Україні. Джерела митної справи. Митна політика України. Митні органи України. Тарифне та нетарифне регулювання в митній справі. Митні платежі. Митні режими. Поняття та зміст митного режиму. Характеристика митних режимів. Основні положення здійснення митного оформлення та декларування товарів. Класифікація товарів при митному оформленні. Документи для проведення митного оформлення. Вантажна митна декларація. Технологія митного оформлення товарів. Митний контроль за переміщенням вантажів між митницями. Контроль за доставкою товарів, що вивозяться з митної території України. Контроль за доставкою товарів, що ввозяться на митну територію України...
Нісімчук А. С. Педагогіка: Формування бакалаврів-професіоналів. Педагогіка та педагогічна технологія. Педагогіка та технологія освіти. Технологія формування особистості. Інтенсивні освітні технології. Особистісно орієнтовані технології. Теоретичні основи педагогічної технології. Технологія навчально-пізнавальної діяльності. Дефініції та структура технології навчання. Закономірності та принципи технології навчання. Зміст освіти в національній школі України. Методи навчання у сучасній педагогічній технології. Форми навчання у педагогічній технології. Технологія виховання. Технологія виховання: основні етапи реалізації. Закономірності та принципи технології виховання. Методи виховання у педагогічній технології. Технологія інтелектуальної підготовки бакалавра...
Максимюк С.П. Педагогіка: Загальні основи педагогіки. Дидактика. Стан освіти в Україні та нові нормативні документи про її організацію і реформування. Стан освіти в Україні. Глобальна освіта й українська школа. Система освіти в Україні та її диференціація. Основні принципи організації освіти в Україні. Закон України «Про загальну середню освіту». Національна доктрина розвитку освіти (витяг). Концепція 12-річної загальноосвітньої школи (витяг). Предмет педагогіки, її становлення як науки. Методи педагогічних досліджень. Предмет педагогіки: визначення, стадії розвитку, історія формування як самостійної науки. Визначення основних понять педагогіки. Методологія педагогіки. Структура педагогічної науки, її галузі. Зв'язок педагогіки з іншими науками...
Пазенок B.C., Федорченко В.К. Філософія туризму: Філософія туризму. Осмислення феномена туризму в європейській історико-філософській традиції. Гуманістична функція туризму. Антропологія туризму. Етика туризму. Соціо-інтегративна сутність туризму (соціально-філософський та праксеологічний аспекти). Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин. Туристська діяльність як чинник глобальної синергії культур. Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур. Соціологія туризму. Філософський аспект паломницького (релігійного) туризму в Україні. Туризм і політологія. Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі. Необхідність туризмології. Філософія туризмології...
Карачинська Е. Т., Удалова В. К. Бібліотечні каталоги: Бібліотечні каталоги, їх значення і види. Централізована каталогізація. Значення каталогів. Види каталогів. Форма бібліотечних каталогів. Обладнання для карткових каталогів. Централізована каталогізація. Бібліографічний опис. Бібліографічний опис: поняття, значення і вимоги. Стандартизація бібліографічного' опису. Загальні правила складання бібліографічного опису. Складання бібліографічного опису під заголовком індивідуального автора. Бібілографічні описи під назвою. Бібліографчні описи на твори авторів-укладачів. Бібліографічні описи збірників. Бібліографічні описи на офіційні видання. Бібліографічні описи багатотомних видань. Бібліографічні описи серіальних видань. Бібліографічні описи частини книги...
Сморжанюк Т.П., та ін. Документарне забезпечення управління: Діловодство як галузь ведення документів. З історії документації управлінської діяльності в Україні. Особливості організації сучасного діловодства. Стилістика і службові документи. Класифікація документів. Організація документообігу на підприємстві. Нормативна база організації документування. Оформлення документів і їх реквізити. Організація документообігу на підприємстві та порядок зберігання документів. Службові документи виробничої та зовнішньоекономічної діяльності. Документування в управлінській діяльності. Документи з питань постачання і збуту. Розпорядчі, розрахунково-фінансові документи. Особливості номенклатури справ і порядок зберігання документів...
Роменець В. А. Історія психології XIX - початку XX століття: Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології. Матеріальне та ідеальне єство людини і принципи взаємної доповнюваності о історичній психології та історії психології. Образ людини: академічний стиль. Наукова і сцієнтнетська психологія XIX - початку XX століття. Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопепгауер (1788-1860). Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна. Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В. І. Вернадського. Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Купа...

ВАРРОН. Марк Теренций Варрон Реатинский

(Marcus Terentius Varro Reatinus) (116 до н.э., Рим - 27 до н.э., Реате) -- римский государственный деятель, писатель, ученый-энциклопедист. Принадлежал к сословию всадников. Получил строгое староримское образование, среди своих учителей часто упоминает грамматика стоической школы Люция Элия Стилона. Ок. 84 - 82 в Афинах слушал лекции Ачтиоха Аскалонского. Варрон - образец универсального ученого-филолога эллинистического типа, не ограниченного рамками отдельной дисциплины, знатока-эрудита; автор множества сочинений (из которых сохранились полностью только "О сельском хозяйстве" и 6-я книга "О латинском языке", остальные дошли во фрагментах или известны по названиям). В гражданской войне 49 выступал против Цезаря; однако в 47 Цезарь, ценя ученость Варрона, поручает ему организацию государственной библиотеки в Риме. Варрон писал по истории римского народа ("Старинные установления человеческие и божественные" в 41 кн. - древнейший период становления Рима, законы, религия и культы римлян, сводка в 9 кн. была популярна от Вергилия до Макробия; "О жизни римского народа", "О происхождении римлян" и др.), по истории литературы ("О поэтах", "О сценических представлениях", "О комедиях Плавта" и др.), по языкознанию ("О латинском языке", "О происхождении латинского языка", "О сходстве слов" и др.). Для истории педагогики огромное значение имели написанные ок. 33/34 сочинения "Науки" (Disciplinae), в которых Варрон соединил достижения греческой (Платон, Исократ) и римской (Катон) педагогической мысли и определил круг дисциплин, необходимых для воспитания свободного гражданина: грамматика - риторика - диалектика; музыка - арифметика - геометрия - астрономия; медицина - архитектура. Первые три и следующие четыре составили впоследствии как "тривиум", так и "квадривиум" - систему "семи свободных искусств" (в которую не были включены медицина и архитектура).
Философская проблематика представлена в сочинениях "О форме философии", "О началах чисел" (сочинение, отразившее повышенный интерес к пифагореизму в Риме, посвященное пифагорейской символике чисел и повлиявшее на Авла Геллия, Макробия, Фавония Эвлогия, Марии ана Капеллу, Цензорина), а также в написанной под влиянием Антиоха Аскалонского книге "О философии". Варрон дает здесь обоснование этики и учение о благе (рефераты у Августина, De civ. Dei XIX 1 - 3). Он признает 288 теоретически возможных этических позиции, четыре основных естественных состояния (наслаждение-voluptas, отсутствие боли - quies, совмещение того и другого, первичное природное состояние в целом - universaliter prima naturae), стремление к которым может или соотноситься. или соотноситься и не соотноситься, или не соотноситься с добродетелью (3х4 = 12); число позиций увеличивается вдвое (24) в силу того, что их можно проводить ради себя самого и ради других (differentia ex vita sociali); еще вдвое (48) в силу того, что цель может быть достоверной и вероятной (differentia ex Academicis novis); еще вдвое (96) при киническом и некиническом подходе (differentia ex Cynicis); и втрое (288) при соотнесении либо с созерцательной (vita otiosa), либо с деятельной жизнью (vita negotiosa), либо с той и другой вместе. Однако, поскольку отличительные особенности этических позиций не имеют прямого отношения к высшему благу (finis bonorum), их число реально ограничивается 12. Варрон известен также как автор "Менипповых сатир", одна из которых посвящена различным философским направлениям : ее фрагмент показывает, что классификации Варрона им самим могли восприниматься как игра ума. Вкус Варрона к числовым спекуляциям отразился на структуре ряда нефилософских сочинений, ср. 9х9 раздела трактата "О сельском хозяйстве" или 2х7х7х7 14=700 разделов книги "Образы" (Imagines), посвященной выдающимся грекам и римлянам.
Варрону принадлежал цикл диалогов по отдельным вопросам философии и педагогики (т. н. "Логисторики"): "Курион о почитании богов", "Марий о судьбе", "Кат о воспитании детей", "Аттик о числах" и др. Варрон чужд академическому скепсису и считает необходимым принимать certa dogmata; в духе Антиоха Аскалонского развивает преимущественно практическую философию, цель которой - высшее благо, достижимое путем объединения естественных удовольствий и добродетелей, что приводит от vita beata через vita beatior к vita beatissima - блаженнейшей жизни, которая является не только созерцательной (otiosa), но и деятельной.
Ряд сообщений о воззрениях Варрона можно найти у Цицерона и Авла Геллия. Августин (De civ. Dei IV 27, VI 5. VI 12) сообщает о трехчастном делении теологии у Варрона на "мифическую", "природную" и "гражданскую" (ср. аналогичное деление у Панэтия). Стоическое влияние (Панэтия, через того же Антиоха) можно усмотреть в воззрении Варрона на бога как на душу, которая своим движением и мыслью правит миром, и в учении о душе как пневме. О влиянии и значении Варрона можно судить по тем эпитетам, которыми его награждали современники и потомки: "муж выдающегося дарования и всевозможной учености" (Цицерон); "ученейший из римлян" (Сенека); "образованнейший" (Симмах); третий (наряду с Вергилием и Цицероном) "великий светоч римлян" (Петрарка).
Соч.: Langenhers G. (Hg.). M. Terentii Varronis Liber de philosophia, Ausgabe und Erklarung der Fragmente (Diss.). Koln, 1959.
Лит.: Delia Carte F. Van-one. Genova, 1954; Boyance P. Sur la theologie de Vairon. - "Revue des Btudes Anciennes", 1955, 57, p. 57 - 84; переиздание: Etudes sur la religion romaine. Rom, 1972, p. 253 - 282; Idem. Les implications philosophiques des recherches de Varron sur la religion romaine.. - "Alii del Congresso internazionale di Studi Varroniani", V. 1. Rieli, 1976, p. 80 - 103; Entretiens sur lantiquite classique (Fondation Hardi), t. IX (Vairon). Vandvre - Gen., 1963 (библиогр.); Skytlsgaard J. E. VaiTO the Scholar. Cph" 1968; Dahlmann H. Varroniana.-ANRW 1 3 (1973).
Ю. А. Шичалш


© 2009-2020  lib.ltd.ua