Веб-бібліотека - головна сторінка


Трач Ю. В. Архівознавство:

Система архівних установ України. Система архівних установ України. Організація роботи архівів. Національний архівний фонд. Національний архівний фонд: склад, структура та право власності на документи. Формування Національного архівного фонду. Організація архівних документів. Історія архівної справи в україні. Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви литовсько-польської доби (XV - перша половина XVII ст.). Архіви та архівна справа козацько-гетьманської. України (середина XVII-XVIII ст.). Архіви та архівна справа в Україні кінця XVIII-XIX ст. Архіви України XIX - початку XX ст. Архіви та архівна справа доби української революції (1917-1920 pp.). Архівна справа в Західній Україні...

Дубравська Д.М. Основи психології: Наука психологія. Вступ до психології. Корені психології: історичні погляди. Психологія в Україні. Поняття про душу. Предмет психології. Галузі психологічних знань. Методи психології. Завдання дослідження. Умови дослідження. Характеристика методів. Мозок, поведінка, свідомість. Мозок і психіка. Можливості людського мозку. Локалізація мозкової діяльності. Мозок й статеві відмінності. Функції мозку та вікові особливості. Еволюція психіки тварин. Інстинкти та навички. Інтелектуальна поведінка тварин. Стани свідомості. Рівні свідомості. Сон і сновидіння. Види снів. Людина і сон. Змінені стани свідомості. Гіпноз і медитація, алкоголізм і наркоманія. Психічні процеси. Відчуття. Поняття про відчуття. Загальна характеристика відчуттів...
Дмитрук О.Ю., Дмитрук С. В. Екотуризм: Екологічний туризм. Основні концепції, поняття та підходи. Екотуризм базові поняття і терміни. Принципи, функції та завдання екологічного туризму. Гносеологічні та історичні основи екологічного туризму. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних природознавчих та краєзнавчих подорожей в світі. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних туристсько-краєзнавчих подорожей і екскурсій в Україні. Екотуристська діяльність. конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Екотуристська діяльність. Конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Науково-методичні основи менеджменту в екотуризмі. Суспільно-економічні основи та економічний зміст стратегічного менеджменту в екотуризмі...

УВАРОВ Сергей Семенович

[25 августа (5 сентября) 1786, Москва - 4 (16) сентября 1855, там же] - русский государственный деятель, философ. Крестник императрицы Екатерины II. Получил образование в Гёттингенском университете. Александр I назначил его секретарем русского посольства в Вене, затем в Париже. Последовательно занимал важные государственные должности: был попечителем Санкт-Петербургского учебного округа, директором департамента мануфактуры и внутренней торговли, товарищем министра народного просвещения, министром народного просвещения (1833 - 49). Президент Императорской Академии наук (1818 - 55), член ряда иностранных научных обществ.
В истории русской философии традиционно характеризуется как просвещенный консерватор в начале карьеры и реакционер (создатель теории "православие, самодержавие и народность") - в конце. Как мыслитель Уваров в работах советских исследователей оценивался пренебрежительно ("образованный дилетант"), современники же оценивали его высоко. Ж. де Местр считал, что Уваров является первым оригинальным русским философом, осмелившимся подвергнуть ревизии наследие просветителей 18 в. Основные философские работы - "Проект Азиатской академии" (1810), "Опыт об Элевсинских мистериях" (1812) (обе на франц. языке). Испытал влияние идей Ф. Шлегеля, с которым был лично знаком, а также Гёте и И. Гердера. Придерживался пессимистического взгляда на судьбы человечества, его концепция диаметрально противоположна теории прогресса, выдвинутой М. Кондорсе. Считал, что человеческий род постепенно деградирует, удаляясь от источников всеобъемлющего знания, которые существовали на Востоке, в частности в Индии. Вместе с тем полагал, что с развитием просвещения (понимаемого им как распространение наук и смягчение нравов) противоречия западноевропейской цивилизации могут быть сглажены. России отводилась ведущая роль как посреднице между Востоком и Западом. Идеи Уварова в русском обществе не получили распространения.
Соч.: Etudes de philologie et de critique. СПб., 1843. Лит.: Рождественский С. В. Исторический обзор деятельности Министерства народного просвещения (1802 - 1902). СПб., 1902; Дурылин С. Н. Русские писатели у Гёте в Веймаре. - "Литературное наследство", 1932, № 4 - 6; Степанов M. Письма Жозефа де Местра к С. С. Уварову - Там же, 1937, № 29-30.
А. В. Панибратцев