Веб-бібліотека

Луцишин П.В. Теорія міжнародних відносин:

Теоретичні джерела і концептуальні основи міжнародних відносин. Міжнародні відносини в історії соціально-політичної думки. Що таке теорія міжнародних відносин. Сучасні теорії міжнародних відносин. Об'єкт і предмет міжнародних відносин. Поняття і критерії міжнародних відносин. Світова політика. Взаємозв'язок внутрішньої і зовнішньої політики. Предмет міжнародних відноси. Види міжнародних відносин. Історична еволюція об'єкта аналізу. Реальність у міжнародних відносинах. Генеза і розвиток міжнародних відносин. Міжнародні відносини як дисципліна. Фактори формування міжнародних відносин. Класифікація факторів. Умовні фактори. Реалізаційні фактори. Закономірності міжнародних відносин. Про характер законів у сфері міжнародних відносин...

Семигіна Т. В. Порівняльна соціальна політика: Порівняльні підходи у соціальній політиці. сучасні соціальні проблеми у світі. Розуміння соціальних проблем. Оцінювання соціальних проблем. Загальній погляд на міжнародний контекст. Національні моделі соціальної політики. Класифікації моделей соціальної політики. Зміни в моделях соціальної політики. Фахові тенденції у соціальній політиці. Глобальна соціальна політика. Соціальна політика у великобританії. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники. Політична система та ідеологічні погляди на соціальну політику. Адміністрування соціальної політики. Соціальні програми. Соціальна політика у німеччині. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники...
Кислюк К. В., Кучер О. М. Релігієзнавство: Релігія як духовний феномен людства. Сутність і складові частини релігії. Феномен релігійної свідомості. Основні теорії походження релігії. Функції релігії. Класифікація релігій. Релігієзнавство як галузь наукового знання. Предмет і структура релігієзнавства. Релігієзнавство та богослов'я (теологія). Філософія релігії. Соціологія релігії. Психологія релігії. Географія релігії. Історія релігії. Феноменологія релігії. Первісні форми релігії. Особливості первісних форм релігії. Фетишизм. Тотемізм. Анімізм. Племінні культи. Магія. Табу. Шаманізм. Етнічні і регіональні релігії. Особливості первісних форм релігії. Іудаїзм: історія, віровчення, культ. Зороастризм: звичаї і вірування. Індуїзм - релігія давньої і сучасної Індії...
Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 р. до наших часів: ОМАНЛИВИЙ МИР (1919 - 1933 рр.). Перші наслідки мирних договорів. Нові кордони Німеччини. Гаранти проти Німеччини та репарації. Розчленування Австро-Угорщини та його наслідки. Балкани й розпад Османської імперії. Радянська проблема. Проблеми колоній. Перші кроки Ліги Націй. Європа в 1922-1925 рр. Каннська й Генуезька конференції, Рапалльський договір. Рурські справи. Врегулювання рурського питання. План Дауеса. "Женевський протокол". Середземноморська та Східна Європа. Визнання СРСР. Європа і апогей колективної безпеки (1925-1929 рр.). Локарнські договори та прийняття Німеччини до Ліги Націй. Бріан і Штреземан. Пакт Тріана-Келлога. Залишення Рейнської області. План Янга...

УТОПИЧЕСКИЙ СОЦИАЛИЗМ (КОММУНИЗМ)

- этап развития учения об об-ве, основанном на общности имуществ, обязательном для всех труде и равном распределении благ. Термин "утопия как обозначение идеального об-ва впервые употребил Мор (так назвал он вымышленный остров, на к-ром было создано идеальное об-во). В дальнейшем этот термин стал применяться при характеристике вымышленных, неосуществимых общественных порядков. Критикуя существующий строй, основанный на частной собственности, изображая картины идеального будущего строя, пытаясь теоретически обосновать необходимость общественной собственности, социалисты-утописты высказали немало гениальных идей и догадок. Именно поэтому У. с., наряду с англ. политэкономией и нем. классической философией, является одним из идейных источников научного социализма. Его первоначальные формы можно найти уже у нек-рых писателей Древн. Греции и Рима, у средневековых "еретиков , в программах нек-рых крестьянских восстаний эпохи феодализма и у крестьянских идеологов, что явилось естественной реакцией на неравенство и эксплуатацию человека человеком в антагонистическом об-ве. По мере возникновения и развития капитализма и формирования более или менее развитых предшественников пролетариата У. с. приобретает все больше черт исторического реализма, усложняется как теория, разветвляется, образуя различные школы и направления. Систематическое развитие У. с. начинается в период зарождения капитализма, в эпоху Возрождения и Реформации (Я. Гус в Чехии, Мюнцер в Германии, Мор в Англии, Кампанелла в Италии и др.). Дальнейшее развитие он получил в период буржуазных революций в Европе, являясь в это время идеологией предшественников пролетариата (Мелье, Мабли, Морелли, бабувизм во Франции, Уинстенли в Англии). Вершины У. с. достиг в период бурного развития капитализма, когда иллюзии идеологов буржуазных революций рассеялись, а противоречия об-ва становились все более очевидными (Сен-Симон и Фурье во Франции, Оуэн в Англии). Ни одному представителю У. с. не удалось, однако, стать на материалистические позиции в понимании истории и открыть действительную силу социалистического преобразования об-ва. К этому добавлялось непонимание реальных путей преобразования существующих общественных отношений, отказ от революции, наивная вера в то, что при помощи пропаганды идей социализма можно изменить существующие порядки. Только развитие производительных сил, делающее неизбежным переворот в способе производства, появление пролетариата, достаточно организованного ходом развития самого капиталистического об-ва, по словам Маркса, создает историческую возможность превращения социализма из утопии в науку. Маркс и Энгельс превратили эту возможность в действительность. Вместе с тем марксизм критически переработал и вобрал в себя все ценное в учениях У. с.


© 2009-2020  lib.ltd.ua