Веб-бібліотека

Левчук Л. Т. Естетика:

Предмет естетики: історія і теорія проблеми. Предмет естетики: проблема термінології. Предмет естетики: становлення проблематики науки. Естетика як самостійна наука. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків. Естетична діяльність та її форми. Творчий потенціал людської праці. Людина і суспільні відносини як об'єкти естетичної діяльності. З. Природа в структурі естетичної діяльності. Естетична діяльність і мистецтво. Структура естетичної свідомості. Естетичне почуття. Естетичний смак. Естетичний ідеал. Естетичні погляди і теорії. Основні естетичні категорії. Категорії "гармонія" і "міра". Категорії "прекрасне" і "потворне". Категорії "піднесене", "героїчне", "низьке"...

Москаленко А. З. Теорія журналістики: Предмет і завдання курсу. Поняття «журналістика». Університетська підготовка журналістів. Нова журналістська формація. Журналістика як мистецтво і як наука. Інформаційний підхід у журналістиці. Суспільство і соціальна інформація. Відкритість інформаційного простору. Основні принципи інформаційних відносин. Доступ до інформації. Види інформації. Правила передачі інформації. Нормативна база діяльності преси. Свобода преси. Правові основи функціонування ЗМІ. Законодавче забезпечення захисту інформаційного простору. Норми професійної етики журналіста. Результативність журналістської діяльності. Функції як результат поєднання мети та засобів її досягнення. Принципи журналістики як основа ефективного функціонування ЗМІ...
Іванова Т. В., Піддубна Л. П. Муніципальне діловодство: Документ і документаційне забезпечення управління. Документ, його роль та місце в муніципальному управлінні. Нормативно-методична база діловодства. Види документів та їх класифікація. Стандартизація, уніфікація і трафаретизація управлінських документів. Документування та документальне забезпечення управлінської діяльності. Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів. Формуляр документа, його основні реквізити та їх характеристика. Бланк документа, вимоги, що пред'являються до нього. Загальні вимоги до оформлення тексту документів. Оформлення організаційно-розпорядчої документації. Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою...
Локазюк В. М., Савченко Ю. Г. Надійність, контроль, діагностика і модернізація ПК: Надійність обчислювальних пристроїв, ПК і комп'ютерних систем. Суть і основні елементи теорії надійності. Розподіли ймовірності безвідмовної роботи Експоненціальний розподіл. Нормальний розподіл (Гауса). Розподіл Вейбула. Методи забезпечення надійності Методи забезпечення надійності відновлюваних об'єктів. Методи забезпечення надійності невідновлюваних об'єктів. Комп'ютерні системи як синтез відновлюваних і невідновлюваних об'єктів. Резервування апаратури Основні види резервування. Мажоритарний метод резервування. Відновлюючий орган з пам'яттю як метод резервування. Інформаційна надлишковість як універсальний засіб контролю. Суть інформаційної надлишковості...
Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: Академічний курс: Вступ до юридичної психології. Юридична психологія як наука. Предмет юридичної психології. Система юридичної психології. Зв'язок юридичної психології з іншими науками. Методи юридичної психології. Пізнавальна функція методів юридичної психології. Система методів юридичної психології. Використання методу тестування в юридичній практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Історія юридичної психології. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток і становлення юридичної психології. Природничонаукові основи юридичної психології. Психологічний аналіз діяльності людини. Емоційно-вольові процеси і стани...
Карпіловська С.Я. та ін. Основи професіографії: Теоретичні основи професіографії. Професіографія та її місце в системі професійної орієнтації населення. Класифікація професій. Методичні основи професіографії. Методи професіографії. Опитувальні листи для виявлення професійно важливих якостей спеціалістів. Професії типу "людина - людина". Загальна характеристика типу професій. Професіограма контролеракасира. Професіограма медсестри широкого профілю. Професіограма вихователя дитячого садка. Професії типу "людина - техніка". Загальна характеристика типу професій. Професіограма наладчика. Професіограма водія (на матеріалі дослідження праці водія міського транспорту). Професіограма токаря...
Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Ф. Міжнародні організації: Інституційне середовище міжнародного бізнесу. Міжнародні організації в системі регулювання міжнародних економічних відносин. Історія виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій. Сутність сучасної міжнародної організації. Типізація міжнародних організацій. Механізм функціонування міжнародних організацій. Право міжнародних організацій. Механізми впливу міжнародних організацій на країни-члени. Прийняття рішень у міжнародних організаціях. Міжнародні службовці. Інститут постійних представництв держав при міжнародних організаціях. Запитання і завдання для обговорення. Міждержавні економічні організації. Сутність і види міждержавних організацій. Основні функції міждержавних організацій...
Конфліктологія / За ред. В. М. Петюха: Сутність конфлікту та його характерні риси. Кінцеві та проміжні цілі. Визначення конфлікту. Конфліктна ситуація та інцидент як передумови виникнення конфлікту. Характерні ознаки прояву конфлікту. Об'єктивні й суб'єктивні складові конфліктної взаємодії. Межі поширення конфлікту. Види та типи конфліктів. Висновки, практичні рекомендації та інструментарій керівникові для використання в професійній ситуації. Причини й наслідки конфліктів в організації. Кінцеві та проміжні цілі. Типові причини виникнення конфліктів в організації. Функції конфліктів і їхня спрямованість. Вплив конфлікту на соціальне оточення та його учасників. Позитивні наслідки конфліктів. Негативні наслідки конфліктів...

УТИЛИТАРИЗМ

(от лат. utilitas - польза) - направление в моральной философии, основанное Дж. Бентамомв трактате "Введение в принципы нравственности и законодательства" (1780) и развитое в его классическом виде и именно под названием "У". Дж.С. Милаем ("Утилитаризм", 1863). Милль сформулировал основные аргументы У. против многочисленных возражений критиков; главный пафос миллевской полемики был направлен против априоризма и интуитивизма, а персонально - против И. Канта и его английских последователей. Согласно У., в основе морали лежит общее благо (как счастье большинства людей), которое Бентам называл общей пользой, безусловно отличая ее от корысти, или личной выгоды. Под принципом пользы он понимал принцип выбора действий и оценки поступков, который ориентирует на максимально большее благо. Если действие касается интересов сообщества, то речь идет о пользе (счастье) сообщества, если - интересов индивида, то речь идет о пользе индивида. Формула общего блага - "наибольшее счастье наибольшего числа людей" - встречалась и раньше, у Ф. Хатчесона, Ч. Бекаария, К. Гельвеция и др., однако именно Бентам придал ей принципиальное значение для построения теории морали.
Согласно У., все люди стремятся к удовлетворению своих желаний. Счастье или польза заключается в удовольствии, но при отсутствии страдания, т.е. счастье заключается в чистом, длительном и непрерывном удовольствии. И удовольствие, и польза принимаются в У. в широком смысле: под наслаждением понимаются всякие наслаждения, в т.ч. чувственные, под пользой понимается всякая польза, в т.ч. выгода. У. - это теория, направленная против эгоизма. Приемлемость в каждом конкретном случае получаемого удовольствия или выгоды определяется тем, содействуют ли они достижению высшей цели. На этом же основываются определения (оценки) явлений и событий как хороших или дурных. При этом человек, по У, должен, имея в виду высший нравственный принцип, стремиться обеспечить хотя бы свое частное благо; в духе "ротестантской этики тем самым предполагалось, что человек должен исполнить в первую очередь свое профессиональное и социальное предназначение, но исполнить его с чистыми руками, по совести - добродетельно.
В У. - в продолжение той линии в моральной философии, которая идет от Аристотеля и Эпикура и в противовес кантианству, - мораль выводится из того, что составляет конечную (высшую) цель. Мораль определяется Миллем как "такие правила для руководства человеку в его поступках, через соблюдение которых доставляется всему человечеству существование, наиболее свободное от страданий и наивозможно богатое наслаждениями". Три фактора, по Миллю, препятствуют осуществлению принципа пользы или человеческому счастью: себялюбие людей, недостаток умственного развития и дурные государственные законы. Тем самым утверждалась недопустимость смешения целей и ценностей.
Главный моральный принцип конкретизируется в менее общих принципах второго уровня. И если брать моральные обязанности человека, то каждая из них соотнесена с второстепенными принципами. Эти принципы не менее значимы, чем главный принцип, и степень их обязательности такая же, как у главного принципа. Т.о., структура морали в У. Милля задается иерархией главного принципа (принципа пользы) и производных, или второстепенных, принципов, которыми, собственно, и руководствуется человек в конкретных поступках. Таковы, напр., принцип справедливости, правила "не вреди", "противодействуй несчастью", "соблюдай интересы ближних"; сюда же можно отнести заповеди Декалога. На практике люди обходятся второстепенными принципами и нередко даже понятия не имеют о существовании главного принципа. Однако в случае конфликта между различными второстепенными принципами роль общего основания для его разрешения играет главный принцип.
В связи с этим обнаруживается важная теоретическая дилемма, суть которой касается оснований оценки поступков. Согласно классическому У, оценка поступка должна основываться на результатах действия, взятого автономно, как отдельно осуществленного акта. Однако в интерпретации Милля основания оценки к этому не сводятся: он рассматривал соблюдение прав др. людей в качестве одного из результатов действия. Одновременно права человека выступают неким стандартом, выполнение которого вменяется каждому в обязанность. При том что каждое действие должно в конечном счете соотноситься с принципом пользы, и этот принцип - тоже определенный стандарт для оценки поступков - можно, т.о., выделить в У. уже два типа оснований оценки: результат, к которому привел поступок, и стандарт, или правило, которому поступок должен соответствовать.
Это различие не было концептуально осмыслено Миллем, но оно определило развитие У. в 20 в., отразившись в двух течениях У: У. действия (actutilitarian-ism) и У. правила (rule-utilitarianism). Согласно У. действия, который продолжает традицию классического У, каждый человек в условиях выбора должен руководствоваться стремлением получения наибольшего счастья для наибольшего числа людей, вовлеченных в ситуацию поступка (П. Сингер). Как указывают критики У. действия, такое основание выбора может противоречить взятым ранее обязательствам или принятым долгосрочным жизненным планам. Согласно У. правила, при выборе поступка следует определить, какой набор конкретных правил, будучи принятым в обществе, обеспечит максимизацию пользы, а затем руководствоваться этими правилами (Р. Брандт). Второе направление является доминирующей формой современного У.
О Йодль Ф. История этики в Новой философии. Т. 2. М., 1898; Милль Дж.С. Утилитарианизм. О свободе. СПб., 1900; Бентам И. Введение в основание нравственности и законодательства. М., 1998; Brandt R.B. Toward a Credible Form of Utilitarianism // Morality and ihe Language of Conduct. Detroit, 1965; Lions D. The Forms and Limits of Utilitarianism. Oxford, 1965; Sen A., Williams В., eds. Utilitarianism and Beyond. Cambridge, 1982. P. Г. Апресян


© 2009-2020  lib.ltd.ua