Веб-бібліотека - головна сторінка


Чирва Ю. О., Баб'як О. С. Безпека життєдіяльності:

Засади формування безпеки життєдіяльності. Формування безпеки життєдіяльності. Людський фактор у проблемі безпеки життєдіяльності. Правові засади управління в галузі безпеки життєдіяльності. Захист населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Державне управління, сили та засоби захисту населення від надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру та поведінка людини. Класифікація надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації техногенного характеру. Надзвичайні ситуації природного характеру та поведінка людини. Геологічні небезпечні явища...

Лубський В.І. Релігієзнавство: Релігієзнавство як наука. Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій. Основні теорії походження релігії. Філософія релігії. Психологія релігії. Соціологія релігії. Визначення релігії. Футурологія релігії. Характеристика релігій світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Хеттська релігія. Фрігійська релігія. Сирійсько-фінікійська релігія. Халдейська релігія. Іудаїзм. Релігії Індії. Ведична релігія. Брахманізм. Індуїзм. Релігії Китаю. Конфуціанство. Даосизм. Синтоїзм. Зороастризм. Джайнізм. Сикхізм. Брахманізм. Релігія античного світу. Світові релігії. Буддизм. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму. Християнство. Християнське віровчення...

УТИЛИТАРИЗМ

(от лат. utilitas - польза, выгода), 1) принцип оценки всех явлений ст. зр. их полезности, возможности служить средством для достижения к.-л. цели. 2) Направление в этике, считающее пользу основой нравственности и критерием человеч. поступков. Получило широкое распространение в Великобритании в 19 в., отразив умонастроения нек-рых слоев англ. либеральной буржуазии. Бентам, основоположник У., считал основой морали полезность, к-рую он отождествлял с наслаждением. Исходя из натуралистич. и внеисторич. понимания природы человека, Бентам видел конечное назначение морали в том, чтобы способствовать естеств. стремлению людей испытывать наслаждение и избегать страданий. В содействии  "наибольшему счастью" (удовольствию) для "наибольшего числа людей" и состоит, согласно Бентаму, смысл этич. норм и принципов. Общее благоденствие он рассматривал как сумму благ всех отд. лиц. По словам К. Маркса, Бентам "...отождествляет современного филистера - и притом, в частности, английского филистера - с нормальным человеком вообще. Все то, что полезно этой разновидности нормального человека и его миру, принимается за полезное само по себе" (Маркс К. и Энгельс Ф., Соч., т. 23, с. 623, прим.).
Способ мышления буржуа отразился в этике Бентама и в том, что он сводил проблему морального выбора к простому расчёту выгод и потерь, наслаждений и страданий, к-рые могут повлечь за собой различные действия. Дж. С. Милль попытался сгладить эгоистич. моменты этики У. и пришёл в итоге к эклектич. сочетанию различных принципов.