Веб-бібліотека - головна сторінка


Бойко О.Д. Історія України:

Ще одне прочитання історії. первісне суспільство і перші державні утворення на території України. Початок формування людської цивілізації на території України. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор'я. Східні слов'яни у VI-XI ст. Київська русь. Походження Давньоруської держави. Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX - кінець X ст.). Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець X - середина ХІ ст.). Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI - середина XIII ст.). Монгольська навала та встановлення золотоординського іга. Політичний устрій. Соціально-економічний розвиток. Етнічний розвиток. Схрещення Русі. Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі...

Бойко О.Д. Історія України: Ще одне прочитання історії. первісне суспільство і перші державні утворення на території України. Початок формування людської цивілізації на території України. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор'я. Східні слов'яни у VI-XI ст. Київська русь. Походження Давньоруської держави. Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX - кінець X ст.). Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець X - середина ХІ ст.). Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI - середина XIII ст.). Монгольська навала та встановлення золотоординського іга. Політичний устрій. Соціально-економічний розвиток. Етнічний розвиток. Схрещення Русі. Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі...
Гелей С. Д., Пастушенко Р. Я. Теорія та історія кооперації: Теоретичні основи кооперації. Правові засади діяльності кооперативних організацій в Україні. Кооперативні організації та системи кооперативів. Кооперативи. Природа кооперативів. Об'єднання кооперативів. Кооперативні системи. Типи та види кооперативів. Класифікація кооперативів. Кооперативи виробників. Кооперативи споживачів. Кооперативи виробників і споживачів. Кооперативні принципи. Принципи - фундамент кооперативу. Міжнародні та національні кооперативні принципи. Зміст міжнародних кооперативних принципів. Кооперативні цінності. Загальнолюдські цінності - підґрунтя кооперативних принципів. Базові цінності кооператорів. Етичні цінності кооператорів. Кооперативний рух. Кооперативна ідеологія...
Остапчук М.В., Рибак А.І. Система технологій (за видами діяльності): Промисловість України. Загальна характеристика промисловості. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів. Теоретичні засади технології. Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем. Кінетика технологічних процесів. Технологічні закономірності технології. Використання законів фундаментальних наук в технології. Принципи ресурсо- та енергозбереження в технології. Принцип інтенсифікації процесів...
Желібо Є.П. та ін. Безпека життєдіяльності: Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Безпека життєдіяльності як категорія. Наукові засади безпеки життєдіяльності. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності. Системно-структурний підхід та системний аналіз - методологічна основа безпеки життєдіяльності. Система «людина - життєве середовище» та її компоненти. Рівні системи «людина - життєве середовище». Ризик як оцінка небезпеки. Загальна оцінка та характеристика небезпек. Концепція прийнятного (допустимого) ризику. Управління ризиком. Якісний аналіз небезпек. Теми для курсових, рефератів і контрольних робіт...
Запольський А. К., Салюк А. І. Основи екології: Прикладні аспекти екології як науки. Визначення межі і методи екології. Короткий історичний нарис розвитку екології. Розділи і тематика екології та зв'язок її з іншими науками. Охорона навколишнього природного середовища як розділ екології. Екологічний стан в Україні. Екологічні проблеми сучасності. Кодекс екологічної етики спеціаліста. Всесвіт, Земля і біосфера. Всесвіт і Земля. Природне середовище. Еволюція біосфери. Еволюція людини. Еволюція антропогенної діяльності та взаємовідносин людини з біосферою. Ноосфера. Природні ресурси. Класифікація природних ресурсів. Вода. Атмосферне повітря. Енергія. Сировина. Ґрунти. Клімат. Простір для життя. Продовольство. Генетичний фонд та надбання людського інтелекту...
Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Фразеологізм як лінгвістична одиниця. Ознаки фразеологізму. Обсяг фразеології. Олександр Потебня - предтеча української фразеології. Ідеографічна характеристика фразеології. Вибірковість фразеології. Ідеографічна класифікація фразеологізмів. Семантика фразеологізму. Фразеологічне значення. Співвіднесеність фразеологізму і слова. Творення слів на базі фразеологізмів. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів. Системні відношення у фразеології. Багатозначність фразеологізмів. Синонімія у фразеології. Фразеологічні варіанти. Антонімія фразеологічних одиниць. Класифікація фразеологізмів. Семантична класифікація. Генетична класифікація. Функціональна класифікація...

УХТОМСКИЙ Алексей Алексеевич (1875-1942)

-физиолог, учение к-рого о доминанте имеет помимо естественнонаучного также философско-культурологич., религиозно-нравств. и иск-ведч. аспекты. В 1894 окончил Нижегородскую военную гимназию, учился в Моск. духовной академии; в 1899 поступил в С.-Петербург. ун-т.
Концепция доминанты в ее гуманитарном аспекте - учение о направленности сознания людей на поступки опр. рода. Доминанта сопряжена с постоянной готовностью человека к действиям, она определяется прежде всего духовной волей человека, приобщенного к культурной традиции. В качестве негативно значимой У. расценивал поведенч. установку, сопряженную с самоутверждением и игнорированием близкого, сиюминутного (сознание солипсич., самозамкнутое); и, напротив, единственно достойной человека считал доминанту, при к-рой сознание и поведение направлены на личность и интересы ближнего. Доминанту на свое лицо У. усматривает в индивидуалистически настроенном новоевроп. человеке с его тяготением к беззаботно-комфортабельному существованию, в культуре "всемирно-успокаивающего мещанства", равнодушного к истине. Доминанта "на лицо другого" несовместима с состоянием созерцат. покоя и связана с ответств. включенностью в сиюминутное окружение. Она реализуется в поступках, где твердая воля органически сочетается с непосредственностью. Истоки этой доминанты У. видит в евангельских заповедях, ее поборников и носителей - в мыслителях христиан, ориентации, а также в людях из народа, "простых и немудрых", но обладающих "здоровым чутьем". Именно "интуиция совести" формирует человека как цельную личность. Совпадение со своими мыслями ученый усматривал в суждениях М.М. Пришвина о творч. поведении. Несомненны также переклички учения о доминанте с философией поступка М.М. Бахтина. Вслед за Н.Ф. Федоровым У. полагал, что человек становится личностью, когда в нем выражена тяга к соединению всех в исконно общем деле. Разрабатывая концепцию межличностного общения, ученый утверждал, что человеку подобает в окружающих видеть прежде всего "алтари, а не задворки" и что главное в нем - это "жажда собеседника". Действующий в истории закон "заслуженного собеседника", состоящий в том, что к "каждому мир и люди поворачиваются так, как он того заслужил", дает о себе знать в ситуациях не только взаимопонимания и расположенности, но также отчуждения и вражды поколений: обуреваемые жаждой новизны, дети "пожирают" своих отцов. Этой недолжной форме движения истории ученый противопоставляет библейскую родословную, где налицо последовательная эволюция любви. Подлинное собеседование по У. - это (подобно бахтинскому диалогу) не только непосредств. контакт, но также духовное общение с людьми, жившими ранее: гениальные умы - "вечные собеседники для всех". Устный речевой контакт с тем, кто находится рядом, он ставил выше писательства (проповеди Христа, беседы Сократа), лит. творчество выводил из ненасытной жажды сыскать себе по сердцу собеседника. Искусство, по мысли У., подлинно и свято, если оно, являясь выражением глубоких и напряженных переживаний, "судит, жжет, заставляет гореть", но становится вредным, когда оказывается лишь делом удовольствия и отдыха. Учение У. (как и Бахтина) полемично к "теоретизму". Оптимальная доминанта исключает погружение человека в мир абстрактно-логич. конструкций. Самодовлеющее теоретизирование рассматривается как болезненное, патологич. явление в аспекте психоаналитическом: наджизненные умозрения уводят человека от осознания собств. ответственности и виновности, побуждают его к самовозвеличиванию. В сфере психоаналитической У. интересуют по преимуществу не инстинкты голода, размножения, самообороны (они расцениваются как примитивы), а духовное самоопределение личности в его внерациональной стороне ("великие социальные влечения", "инстинкт знания и любви" как "самый дальнозоркий"). Человек - прежде всего субъект нескончаемой и напряженной нравств. деятельности: "Человеком нельзя быть, им можно лишь делаться", "естество его делаемо есть". Учение У. о доминанте возникло и упрочилось в русле отеч. культурной традиции. Идея бескрайне широкого единения людей как свободных и ответств. личностей знаменует наследование укорененных в России представлений о соборности и генетически связана как со славянофильскими опытами философствования, так и с отеч. религиозно ориентированной мыслью рубежа 19-20 вв. (в наибольшей мере - с наследием Вл. Соловьева и С. Булгакова).
Соч.: Об инстинктах // Журн. высш. нерв. деятельности им. И.П. Павлова. 1994. Т. 44, вып. 4/5; Из лит. наследия / Вступит, ст. В.Е. Хализева // Филос. науки. 1995. № 1; Космологическое доказательство бытия Божия // Русь. Ростов Великий, 1995, № 1; Доминанта. М.; Л., 1966; Интуиция совести: Письма. Записные книжки. Заметки на полях. СПб., 1996.
Лит.: Ярошевский М.Г. Социально-философские проблемы науки и человека: (К 100-летию со дня рождения А.А. Ухтомского) // ВФ, 1975, № 5; Хализев В.Е. Учение А.А. Ухтомского о доминанте и ранние работы М.М. Бахтина // Бахтинский сб. Вып. 2: Бахтин между Россией и Западом. М., 1991; А.А. Ухтомский в воспоминаниях и письмах. СПб., 1992; Золотарев А.А. А.А. Ухтомский (1875-1942) // Новая Европа. Милан; М., 1996, № 9.
В.Е. Хализев