Веб-бібліотека - головна сторінка


Основи кооперації. / С. Г. Бабенко та ін:

Теоретичні основи кооперації. Кооперативні організації та системи кооперативів. Кооператив. Природа кооперативів. Об'єднання кооперативів. Кооперативні системи. Типи та види кооперативів. Класифікація кооперативів. Мета господарської діяльності кооперативів виробників. Мета господарської діяльності кооперативів споживачів. Кооперативи виробників і споживачів. Кооперативні принципи. Поняття "кооперативні принципи". Міжнародні кооперативні принципи. Національні кооперативні принципи. Основний зміст міжнародних кооперативних принципів. Кооперативні цінності. Поняття "кооперативні цінності". Базові цінності кооператорів. Етичні цінності кооператорів. Кооперативний рух. Кооперативна ідеологія...

Палеха Ю. І. Управлінське документування. Кадрове діловодство: Особливості складання кадрової документації. Вимоги до кадрового діловодства. Визначення поняття «кадрового діловодства». Основні обов'язки і функції кадрових служб. Організація праці співробітників кадрових служб. Призначення документації з кадрів. Завдання обліку кадрів. Місце та склад кадрової документації. Основні групи кадрових документів. Класифікація документів з особового складу. Ведення трудових книжок. Особливості ведення і збереження трудових книжок. Заповнення трудових книжок. Порядок внесення записів про нагородження й заохочення. Порядок внесення відомостей у разі звільнення. Порядок виправлення записів у трудових книжках. Оформлення дублікату трудової книжки. Ведення обліку трудових книжок...
Шепелев А. М. Штукатурные работы: Сведения о зданиях, производстве строительных и отделочных работ. Классификация зданий и их части. Виды отделки и последовательность строительных и отделочных работ. Охрана труда и противопожарные мероприятия на строительстве. Леса, подмости, люльки, лестницы, стремянки. Основные требования. Леса. Люльки, подмости, лестницы. Инструменты, приспособления, инвентарь. Инструменты. Приспособления и инвентарь. Подготовка поверхностей под оштукатуривание. Камневидные, деревянные, фибролитовые и другие поверхности. Сетчатые конструкции, заделка стыков, каналов. Общие сведения о штукатурных работах. Штукатурные слои, их нанесение и разравнивание. Нанесение и разравнивание накрывки. Лузги, усенки и фаски...
Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства: Предмет і завдання товарознавства. Споживна цінність товарів - предмет товарознавства. Зв'язок товарознавства з іншими науками. Споживні властивості товарів і показники, що їх визначають. Хімічний склад харчових продуктів. Неорганічні речовини харчових продуктів. Органічні речовини харчових продуктів. Речовини, що формують біологічну цінність харчових продуктів. Речовини, які формують органолептичні властивості харчових продуктів. Енергетична цінність харчових продуктів і раціональне харчування. Фізичні властивості товарів. Густина, шпаруватість. Структурно-механічні властивості. Оптичні властивості. Теплофізичні властивості. Сорбційні властивості. Якість товарів і методи оцінки якості...

ТУРОВСКИЙ Марк Борисович

(26 января 1922, Москва - 8 декабря 1994, там же) - отечественный специалист в области диалектики, теории эволюции и теории культуры. Учился в ИФЛИ до его закрытия, окончил философский факультет МГУ (1944). Преподавал на кафедрах философии разных институтов (1947 - 53), работал корректором в типографии (1954 - 58), научным редактором БСЭ и пятитомной "Философской энциклопедии" (1961 - 64). С 1963 по 1975 - доцент кафедры философии 2-го медицинского института, с 1976 по 1994 - ст. научный сотрудник Российского института культурологии.
Уже в работе "Труд и мышление. Предыстория интеллеюа" (1963) выражена идея соотносительности определений мышления и бытия. Туровский включает в контекст философии фундаментальные достижения естествознания, в частности учение о ноосфере, об эволюционных гиперциклах, о поведенческой доминанте и о хронотопе, об ассиметричности отношения организма и среды. Организм оказывается концентрированным выражением среды обитания, в его геноме записан хронотоп, те различения, которые живое полагает в среде, к которой приспосабливается. Среде остается роль "своего иного" организма, того, что упорядочено, освоено, обжито. Живое формирует среду, полагая в ней различения, к которым оно приспособлено, и среда формирует живое, концентрируясь, определяя в нем свои возможности. Новые организмы и новая среда формируются благодаря избыточности, открытости времени и произвольности. Саморазвитие циклично, всеобщее - это будущее, единичное - это настоящее, особенное - это прошлое. В отличие от немецкой классической философии он начинает диалектику не с всеобщего, а с многообразия.
Понятие индивидуального всеобщего, как обобщение взаимодействия, оказалось адекватным понятию культуры, которую он определяет как "личностный аспект истории". Его философию можно определить как "персональный космизм", попытки примирения научной и экзистенциальной истины. Хотя культуры сконструированы людьми, они онтологичны, поскольку характеризуют границы взаимодействия человека и мира. Это взаимодействие есть противоречие, их граница избыточна и открыта к самопорождению смысла. Культуры преемственны, но их преемственность - это смена упорядоченности многообразия. Диалектика понимается как типология рефлексии.
Соч.; Труд и мышление. Предыстория интеллекта. М., 1963; Логикометодологические основы синтеза методов при изучении жизни. - В кн.: Взаимодействие методов естественных наук в познании жизни. М., 1976; Культурная сущность образования. - В кн.: Культура - Традиция - Образование, вып. 1. М., 1990; Философские основания культурологии. М., 1977; Философское обоснование истории культурологии. - В кн.: Постижение культуры, вып. 7. М" 1998.
К. Ю. Токмачев