Веб-бібліотека - головна сторінка


Мальська М. П. Туристичне країнознавство:

Предмет і зміст туристичного країнознавства. Туризм у країнах Європи. Австрія. Андорра. Бельгія. Болгарія. Велика Британія. Греція. Данія. Естонія. Ірландія. Ісландія. Іспанія. Італія. Латвія. Литва. Монако. Нідерланди (Голландія). Німеччина. Норвегія. Польща. Португалія. Туреччина. Фінляндія. Франція. Хорватія. Угорщина. Україна. Чехія. Чорногорія. Швейцарія...

Масляк П.О. Рекреаційна географія: Методологічні засади рекреаційної географії. Рекреаційна географія як наука. Об'єкт і предмет рекреаційної географії. Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками. Основні поняття рекреаційної географії. Теоретична база рекреаційної географії. Аксіоми. Теорії, які використовує рекреаційна географія. Закономірності та принципи рекреаційної географії. Районування в рекреаційній географії. Загальні засади районування. Рекреаційне районування. Рекреаційне районування світу та України. Територіальні рекреаційні системи. Системи і комплекси. Територіальні рекреаційні системи. Територіальні рекреаційні системи України і світу. Рекреаційні умови і ресурси. Поняття про географічні умови і ресурси...
Академічне релігієзнавство / За ред. А. Колодного: Релігієзнавство - специфічна сфера гуманітарного знання. Релігієзнавство як наука. Предмет і об'єкт релігієзнавства. Структурні поділи і особливості релігієзнавства. Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства. Герменевтичний аспект релігієзнавства. Релігієзнавство і теологія. Принципи академічного релігієзнавства. Принципи релігієзнавчих досліджень як гносеологічні феномени. Принцип об'єктивності. Принцип історизму. Принципи дуальності і загальнолюдськості. Зміна парадигм методологічного мислення в релігієзнавстві. Релігія як предмет наукового дослідження. Зародки науки про релігію. Вчення про релігію епохи середніх віків і Нового часу. Становлення релігієзнавства як галузі наукового знання...
Калінін Ю.А. Релігієзнавство: Основні релігієзнавчі концепції та їхня загальна характеристика. Матеріалістична концепція релігії. Марксистська релігієзнавча концепція. Об'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Суб'єктивно-ідеалістична концепція релігії. Натуралістична концепція релігії. Соціологічна концепція релігії. Релігія як суспільне явище і складова частина духовної культури. Сутність і походження релігії. Релігія як сфера духовної культури, її елементи і структура. Функції релігії та її роль у житті суспільства. Релігії світу. Родоплемінні культи. Магія. Фетишизм. Анімізм. Тотемізм. Землеробські культи. Шаманізм. Ранні національні релігії. Релігія Стародавнього Єгипту...
Дмитрук О.Ю., Дмитрук С. В. Екотуризм: Екологічний туризм. Основні концепції, поняття та підходи. Екотуризм базові поняття і терміни. Принципи, функції та завдання екологічного туризму. Гносеологічні та історичні основи екологічного туризму. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних природознавчих та краєзнавчих подорожей в світі. Розвиток теоретичних та практичних засад пізнавальних туристсько-краєзнавчих подорожей і екскурсій в Україні. Екотуристська діяльність. конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Екотуристська діяльність. Конструктивно-географічні основи менеджменту в екотуризмі. Науково-методичні основи менеджменту в екотуризмі. Суспільно-економічні основи та економічний зміст стратегічного менеджменту в екотуризмі...
Мальська М.П. та ін. Основи туристичного бізнесу: Історичні передумови виникнення та розвитку туризму. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування. Вплив довкілля. Пожежна безпека. Біологічні чинники. Психофізіологічні навантаження. Небезпечні випромінювання. Хімічні чинники. Етап перевезення. Специфічні чинники ризику. Менеджмент у туризмі. Функція менеджменту "планування". Функція менеджменту "організація"...
Колодний А. Історія релігії в Україні. Православ'я в Україні: Православна церква України в складі Московської патріархії і під управлінням Священного Синоду (1686-1917). Централізація православної церкви, перетворення її на складову частину російської державної структури. Втрата Київською митрополією колишнього авторитету і впливу. Становлення і розвиток православно-церковних структур на Лівобережній Україні та Слобожанщині. Особливості православної церкви в Запорізькій Січі. Характер релігійності запорізького козацтва. Церква після скасування Січі. Становище православної церкви "а Правобережній Україні, Поділлі та на Волині в умовах наступу католицизму. Православна церква після поділів Польщі. Православна церква і духовна культура в Україні XVIII ст...

ТУЛМИН (TOULMIN) Стивен Эделстон

(р. 1922) - англ. философ. Его семья в годы перед и после первой мировой войны была связана с политикой английской Либеральной партии и с деятельностью нобелевского лауреата Нормана Энджелла, широко известная книга которого "Великая иллюзия" дала один из толчков к созданию Лиги наций, как предшественницы ООН в период между двумя мировыми войнами.
Первоначально Т. изучал физику в Кембриджском ун-те и в 1942-45 работал в организации, занимавшейся радарными исследованиями. Вернувшись в Кембридж, изучал философию в период последних Двух лет академической карьеры Витгенштейна. В 1948 получил Докторскую степень за диссертацию "Разум в этике" (Reason in Ethics), опубликованную в 1949. Приглашенный в качестве лектора по философии науки в Оксфордский ун-т, он до 1960 работал главным образом в этой области философии. Элемент скептического прагматизма, присутствующий в работах позднего Витгенштейна, подвел его в эти годы к тому, чтобы бросить вызов доверию к формальной логике, весьма распространенному среди философов науки от Вены до Лондона, а также среди их американских коллег. В своей кн. "Использования аргументации" (The Uses of Argument, 1958) он обобщил этот вызов, подчеркнув "фоновую", "полевую" зависимость рассуждения, а также необходимость интерпретации любых аргументов - в науке, юриспруденции и политике, медицине и этике - в контексте их отношения к практической деятельности, к витгенштейновским жизненным формам.
С начала 60-х и до середины 70-х годов в работах Т. исследовались различные черты практических контекстов рассуждений. Он также связал эту проблематику с концепцией исторической эволюции понятий и практик, которую разработал Коллингвуд. В 1959-60 Т. впервые выезжал с лекциями в США, после 1965 такие визиты стали регулярными. В эти годы вместе со своим студентом А. Яником он написал кн. "Витгенштейновская Вена", а также приступил к своему наиболее претенциозному труду "Человеческое понимание", который вышел в 1972. Это был пункт, где его исследования пересеклись с подходом Р. Козелека и нем. школы истории понятий.
С 1973 Т. работал в Чикагском ун-те. В этот период в центре его интересов оказались практические типы рассуждений. В свете практики клинической медицины и подобных ей областей он интерпретировал аристотелевское понятие "фронезиса" (Никомахова этика. Кн. VI). Затем около 15 лет Т. разрабатывал проблематику клинической медицинской этики, опираясь на наблюдения в Медицинской школе Чикагского ун-та.
В это же время участие в работе Комитета по социальной мысли Чикагского ун-та вызвало у него интерес к проблемам исторического развития гуманитарной мысли, в частности в том виде как это развитие происходило в XVI в. - от Эразма и Лютера до Монтеня и Шекспира. Явное противоречие между интересом к конкретному и частному у гуманистов XVI в. и направленностью мысли на абстрактное и универсальное у представителей точных наук, начиная с Галилея и Декарта, послужило для Т. толчком к переосмыслению нововременной современности {modernity) в его кн. "Космополис" (Cosmopolis, 1989). В ней генезис и подъем точных наук в это время истолковывается как один из ответов на широкий политический, социальный и духовный кризис, охвативший Европу в начале Нового времени. Характер этого кризиса представлен, напр., в теологических оправданиях грубости и жестокости Тридцатилетней войны. Однако политическое урегулирование в Европе после 1648 было основано на статических идеалах как природного, так и социального Порядка. Сомнение в этих идеалах высказывается лишь в наше время в связи с появлением теорий "хаоса" и "сложности" в естественных науках, а также в чем-то сходной критикой идеи суверенитета национального государства как существенного элемента политического порядка.
Со времени формальной отставки в 1992 Т. проводил определенную часть года в ун-те Южной Калифорнии, занимаясь "мультиэтническими и транснациональными исследованиями", выезжал с лекционными курсами в Европу, в частности в Швецию, Австрию и Нидерланды. Его интересы сосредоточились на новых категориях политики и науки, которые появились, с одной стороны, в эпоху нелинейной математики, теорий хаоса и сложности, с другой стороны, в практике возникновения политических институтов, отличающихся прямым взаимодействием между локальными и глобальными организациями, часто неправительственными или международными, при уменьшении значения традиционных национальных правительственных структур.
В спектре различных форм - от теории до практики - эффективные "местоположения" действий, по мнению Т., находятся ныне скорее в рассредоточенных "функциональных сетях", чем в централизованных "источниках" силы и власти. Поэтому мы должны искать образцы для нашего концептуального оснащения не столько в аксиоматизированных теориях физики, как это было после 1650-х годов, сколько в экологических категориях и эволюционных моделях биологических наук. Ничто не является полностью стабильным, однако ничто не является также и неким тотальным потоком. В клинической медицине, в технологической сфере, в практической политике наши привычные и как бы врожденные идеи "логической структуры" и "национального суверенитета" поэтому оказываются для целей практических решений и аргументации скорее вводящими в заблуждение, чем заслуживающими полного доверия.
С. Т.
Концептуальные революции в науке // Структура и развитие науки. М., 1978; Человеческое понимание. М., 1984; The Philosophy of Science. L., 1953; The Ancestry of Science. V. 1-3. L., 1961-65; Foresight and Understanding. Bloomington, 1961; Knowing and Acting. N.Y.; L., 1976.